- •1. Екологічна функція держави в сучасних умовах. Концептуально-правові засади національної екологічної політики.
- •2. Раціональне використання природних ресурсів, охорона довкілля та гарантування екологічної безпеки — мета екологічної політики держави.
- •3. Науково-правові концепції взаємодії суспільства і природи. Становлення екологічного права.
- •4. Предмет екологічного права. Поняття та види екологічних правовідносин.
- •5. Поняття і види обєктів екологічного права. Співвідношення обєктів природи та природних ресурсів у системі екологічного права.
- •6. Екологічні системи, природні комплекси, ландшафти як обєкти правового регулювання використання та охорони.
- •7. Навколишнє природне середовище як інтегрований обєкт екологічного права.
- •8.Життя і здоров’я громадян в системі об’єктів охорони екологічного права.
- •9. Принципи, імперативи та пріоритети екологічного права. Функції екологічного права
- •10. Поняття та система екологічного права. Співвідношення екологічного, природоресурсного та природоохоронного права. Співвідношення екологічного права та законодавства.
- •11. Екологічне право як комплексна галузь права, наука та навчальна дисципліна. Місце екологічного права в національній системі права.
- •12. Поняття джерел екологічного права та їх класифікація
- •13. Конституція україни як основне джерело екологічного права
- •14. Зу «про охорону навколишнього природного середовища» як інтегроване джерело екологічного права
- •15. Природоресурсові закони та кодекси як диференційовані джерела екологічного права
- •16. Природоохоронні закони україни як комплексні джерела екологічного права.
- •17. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
- •18. Норми техніко-юридичного регулювання в системі джерел екологічного права.
- •19. Джерела права екологічної безпеки та їх співвідношення з джерелами екологічного права.
- •20. Міжнародно-правові акти у системі джерел екологічного права.
- •21. Місце роз’яснень вищих судових інстанцій щодо застосування екологічного законодавства у системі джерел екологічного права.
- •22. Поняття, види та особливості екологічних прав і обов’язків громадян.
- •23. Право громадян на участь у прийнятті екологічно значимих рішень.
- •24. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів.
- •25. Право громадян на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсів.
- •26. Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян
- •27. Право громадян на участь у прийнятті екологічно значимих рішень. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів.
- •28. Право громадян на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів
- •29. Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян
- •30. Загальні та спеціальні обов’язки громадян у галузі охорони нпс
- •32)Правові форми права власності на природні ресурси
- •33) Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- •34. Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси.
- •35. Поняття та види права природокористування
- •36. Принципи та пріоритети права природокористування.
- •37. Об’єктивне та суб’єктивне право природокористування.
- •38. Об’єкти, суб’єкти та зміст права природокористування.
- •39. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування.
- •40. Значення договорів у виникненні права природокористування. Особливості права орендного природокористування.
- •41. Форми і методи охорони і захисту прав суб’єктів правовідносин природокористування.
- •42. Поняття, загальні та правові ознаки і зміст екологічного управління.
- •43. Види та правові форми екологічного управління.
- •44. Система екологічного управління за законодавством україни.
- •45. Правові засади державного екологічного управління.
- •46. Особливості правового забезпечення самоврядного екологічного управління.
- •47. Правове забезпечення громадського екологічного управління.
- •48. Правове регулювання виробничого екологічного управління.
- •49. Система органів загального й спеціального державного екологічного управління та їх компетенція за законодавством україни.
- •50. Поняття та види законодавчо визначених функцій екологічного управління.
- •51. Екологічне програмування, прогнозування та розробка екологічних програм за законодавством україни.
- •52. Правові засади екологічної стандартизації, нормування та сертифікації.
- •1. Правове регулювання екологічного нормування
- •53. Правова організація здійснення екологічної експертизи та екологічного аудиту. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище та стратегічна екологічна оцінка.
- •54. Екологічне ліцензування.
- •55. Екологічний контроль та моніторинг.
- •56. Правові засади екологічного інформаційного забезпечення.
- •57. Державний облік та ведення державних реєстрів екологічно небезпечних видів діяльності та об’єктів за законодавством україни.
- •58. Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.
- •59. Правова організація здійснення ресурсовпорядження (землеустрою, лісовпорядкування та ін.).
- •60. Правове регулювання державного обліку та ведення природоресурсових кадастрів, кадастрів особливо охоронюваних територій та об’єктів, червоної та зеленої книг україни.
- •61. Досудове вирішення спорів у галузі екологічних правовідносин як функція екологічного управління.
- •62. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології.
- •63. Склад і зміст економіко-правового механізму в галузі екології. Еколого-економічні правовідносини.
- •64. Правові форми платежів (зборів) у галузі екології. Юридична природа екологічного податку.
- •65. Нормативи платежів (зборів) та ліміти (квоти) у системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •66. Правові засади формування фондів охорони навколишнього природного середовища та їх цільове призначення. Система фінансування природоохоронних заходів.
- •67. Екологічне страхування, екологічний аудит та стимулювання екологічно спрямованої діяльності в системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •68. Поняття юридичної відповідальності в екологічному праві та її правові форми.
- •69. Види та зміст юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •70. Підстави та умови виникнення юридичної відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства. Правові форми профілактики екологічних правопорушень і злочинів.
- •71. Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація.
- •72. Особливості адміністративної та дисциплінарної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •73. Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
- •76. Роль судових інстанцій у застосування норм про юридичну відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
12. Поняття джерел екологічного права та їх класифікація
Джерела ЕП – нормативно-правові акти, якими регулюються відносини у сфері взаємодії нпс і суспільства.
Ці джерела не однорідні, виконують різні функції та посідають відповідне місце у структурі ЕП. Можна виділити такі групи джерел:
1. за юридичною силою - закони і підзаконні акти (укази ПУ, постанови КМУ, накази, інструкції міністерств і відомств, рішення мда та органів мс)
2. за характером правового регулювання - загальні і спеціальні. До загальних відносять нпа предметом регулювання яких є екологічні та інші суспільні відносини (КУ, ЗУ «про основи національної безпеки»). Спеціальні акти стосуються виключно екологічних питань (ЗУ «Про охорону нпс»)
3. за предметом правового регулювання - природоресурсні (ЗКУ, ВКУ, ЛКУ), природоохоронні, антропоохоронні.
4. за способом правового регулювання - матеріальні і процесуальні. Матеріальними визначаються права, обов’язки, юридичну відповідальність учасників відносин. Процесуальні регулюють процедуру реалізації норм матеріального права.
5. за ступенем систематизації – кодифіковані й усі інші. До кодифікованих належать ЗУ» Про охорону нпс», ЗУ «Про тваринний світ», ЗКУ, ВКУ, ЛКУ, КУ про надра.
Судова практика не є джерелом ЕП. Акти ЕП мають різну юридичну силу, але діють за принципом піраміди, вершиною якої є КУ.
6. Відповідно до об’єкту регулювання - інтеграційні(життя і здоров’я людини, навколишнє природнє середовище, довкілля), диференційні(земля, ґрунти, ліси, рослинний і тваринний світ), комплексні(природні комплекси і ландшафти, рекреаційні зони, курорти).
13. Конституція україни як основне джерело екологічного права
В екологічному аспекті КУ є основою для формування екологічної політики і реалізації екологічної функції держави. На конституційному рівні закріплені обов'язки держави щодо охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки (ст. 16), прав власності на природні ресурси (ст. 13), права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50). Водночас Основний Закон покладає на кожного обов'язок не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані їй збитки (ст. 66).
Ряд норм Конституції визначають основи діяльності й компетенцію державних органів у екологічній сфері (Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України), в тому числі шляхом прийняття ними відповідних нормативно-правових актів (статті 92, 106, 116 та ін.). Тут же йдеться і про повноваження Автономної Республіки Крим (ст. 138) та органів місцевого самоврядування (ст. 142) у вирішенні питань охорони довкілля та раціонального природокористування.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції й повинні відповідати їй (ст. 8). Це конституційне положення повною мірою стосується й актів екологічного права.
14. Зу «про охорону навколишнього природного середовища» як інтегроване джерело екологічного права
До інтеграційних об’єктів екологічного права відносяться: життя і здоров’я людини, навколишнє природне середовище, довкілля, кліматична система тощо.
Відповідно до об’єктів щодо яких проводиться регулювання ЗУ «Про охорону НПС», його можна віднести до інтеграційних джерел екологічного права, адже у преамбулі зазначено, що Закон визначає основи організації навколишнього природного середовища в інтересах нинішніх і майбутніх поколінь, таким чином, поєднує в собі два об’єкти еко права – життя і здоров’я людини та навколишнє природне середовище(як єдиний, інтегрований об'єкт екологічних правовідносин). Крімцього, він по сутіскладаєправову основу для розвиткугалузевогоекологічногозаконодавства та для вдосконаленняпоресурсовихгалузевих нормативно-правовихактів, прийнятих до появи Закону України «Про охоронунпс». У статті 2 Закону зазначено, щовідносини в галузіохоронинавколишньогосередовища в Українірегулюютьсяцим Законом, а такожрозроблюванимивідповідно до ньогоземельним, водним, лісовимзаконодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону й використаннярослинного й тваринногосвіту та іншимспеціальнимзаконодавством.
Хочазавданням Закону «Про охоронуНПС» є регулюваннясуспільнихекологічнихвідносин не лише у галузіохоронинавколишнього природного середовища, а й у галузівикористання і відновлюванняприроднихресурсів, вінвиконуєголовним чином «охоронну» функцію. Питома вага йогоправовихприписів, щорегулюютьвідносини по використанню і відтвореннюприроднихресурсів, невелика. (Розділ 9, ст.38-40, Розділ 10 ст.43-44, ст.64)