Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zagalna_chastina.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
848.38 Кб
Скачать

76. Роль судових інстанцій у застосування норм про юридичну відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.

Юридична відповідальність за екологічні правопорушення це сукупність правових засобів, встановлених законодавством (адміністративним, кримінальним, цивільним, трудовим, фінансовим та іншим), які застосовуються у випадках порушення вимог охорони довкілля та екологічної безпеки населення, умов та режиму використання природних ресурсів, заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.

Чинне законодавство передбачає судовий і позасудовий порядок відшкодування екологічної шкоди. Цей обов'язок може бути виконаний на підставі рішення суду (загальної юрисдикції або господарського). Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин України має право на подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище. Аналогічні повноваження щодо відшкодування збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення екологічного законодавства відповідно до статей 20 та 21 цього Закону, мають спеціальні уповноважені органи державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, громадські об'єднання. Органи прокуратури в процесі виконання функцій нагляду за додержанням законодавства також можуть звертатися до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення екологічного законодавства та про припинення екологічно небезпечної діяльності (ст. 37 Закону). Система судів загальної юрисдикції України передбачає наявність 3 інстанції: суди першої інстанції, суди апеляційної інстанції, суди касаційної інстанції.

Застосування норм - це діяльність компетентних органів держави й посадових осіб у реалізації приписів правових норм стосовно до конкретних життєвих випадків через винесення індивідуально-конкретних правових наказів (приписів), це особлива форма реалізації норм права.

Суди сприя ють реалізації проголошеного ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» права на подання позовів до суду і оскарження у судовому порядку рішень, дій, бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб одо порушення екологічних прав громадян. Фактично діяльність судів полягає у розгляді справ і вирішенні справ, вони саме на практиці застосовують норми матеріального права, які передбачають відповідальність за порушення норм екологічного права.

Можна також стверджувати, що судові органи здійснюють контроль за реалізацією еколо­гічного законодавства під час розгляду цивільних та кримінальних справ. Вони керуються при цьому нормами чинного законодавства і постановами Пленуму Верховного Суду Ук­раїни з питань застосування природоохоронного законодав­ства. В таких постановах узагальнюється досвід суддів, відмі­чаються їхні помилки і недоліки, даються роз'яснення судам щодо застосування відповідних положень закону.

Характерною особливістю судового контролю є те, що, розглядаючи еколого-правові справи, суди мають можливість виправити недоліки й упущення інших правоохоронних і при­родоохоронних органів.

Специфічною формою реагування суду на екологічне пра­вопорушення є винесення окремої ухвали

Таким чином, суди першої інстанції, відповідно до підсудності справ розглядають та вирішують спори. До повноважень судів апеляційної інстанції належить перегляд справ у межах апеляційної скарги, досліджує докази (у встановлених процесуальним законодавством випадках), мають право постановити ухвалу: про відхилення апеляційної скарги, подання; про скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції; про скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у порушеній цивільній справі або залишити заяву без розгляду. А також має право змінити або постановити нове рішення.

Суди касаційної інстанції: розглянувши справу за касаційною скаргою, має право: 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги, подання; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення, що оскаржено і направити справу на новий розгляд у суд першої або апеляційної інстанції; 3) постановити ухвалу про скасування оскаржуваного рішення суду і залишити в силі рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції; 4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в порушеній цивільній справі або залишити заяву без розгляду; 5) змінити або постановити нове рішення по суті справи, не передаючи її на новий розгляд.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]