- •1. Екологічна функція держави в сучасних умовах. Концептуально-правові засади національної екологічної політики.
- •2. Раціональне використання природних ресурсів, охорона довкілля та гарантування екологічної безпеки — мета екологічної політики держави.
- •3. Науково-правові концепції взаємодії суспільства і природи. Становлення екологічного права.
- •4. Предмет екологічного права. Поняття та види екологічних правовідносин.
- •5. Поняття і види обєктів екологічного права. Співвідношення обєктів природи та природних ресурсів у системі екологічного права.
- •6. Екологічні системи, природні комплекси, ландшафти як обєкти правового регулювання використання та охорони.
- •7. Навколишнє природне середовище як інтегрований обєкт екологічного права.
- •8.Життя і здоров’я громадян в системі об’єктів охорони екологічного права.
- •9. Принципи, імперативи та пріоритети екологічного права. Функції екологічного права
- •10. Поняття та система екологічного права. Співвідношення екологічного, природоресурсного та природоохоронного права. Співвідношення екологічного права та законодавства.
- •11. Екологічне право як комплексна галузь права, наука та навчальна дисципліна. Місце екологічного права в національній системі права.
- •12. Поняття джерел екологічного права та їх класифікація
- •13. Конституція україни як основне джерело екологічного права
- •14. Зу «про охорону навколишнього природного середовища» як інтегроване джерело екологічного права
- •15. Природоресурсові закони та кодекси як диференційовані джерела екологічного права
- •16. Природоохоронні закони україни як комплексні джерела екологічного права.
- •17. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
- •18. Норми техніко-юридичного регулювання в системі джерел екологічного права.
- •19. Джерела права екологічної безпеки та їх співвідношення з джерелами екологічного права.
- •20. Міжнародно-правові акти у системі джерел екологічного права.
- •21. Місце роз’яснень вищих судових інстанцій щодо застосування екологічного законодавства у системі джерел екологічного права.
- •22. Поняття, види та особливості екологічних прав і обов’язків громадян.
- •23. Право громадян на участь у прийнятті екологічно значимих рішень.
- •24. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів.
- •25. Право громадян на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсів.
- •26. Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян
- •27. Право громадян на участь у прийнятті екологічно значимих рішень. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів.
- •28. Право громадян на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів
- •29. Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян
- •30. Загальні та спеціальні обов’язки громадян у галузі охорони нпс
- •32)Правові форми права власності на природні ресурси
- •33) Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- •34. Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси.
- •35. Поняття та види права природокористування
- •36. Принципи та пріоритети права природокористування.
- •37. Об’єктивне та суб’єктивне право природокористування.
- •38. Об’єкти, суб’єкти та зміст права природокористування.
- •39. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування.
- •40. Значення договорів у виникненні права природокористування. Особливості права орендного природокористування.
- •41. Форми і методи охорони і захисту прав суб’єктів правовідносин природокористування.
- •42. Поняття, загальні та правові ознаки і зміст екологічного управління.
- •43. Види та правові форми екологічного управління.
- •44. Система екологічного управління за законодавством україни.
- •45. Правові засади державного екологічного управління.
- •46. Особливості правового забезпечення самоврядного екологічного управління.
- •47. Правове забезпечення громадського екологічного управління.
- •48. Правове регулювання виробничого екологічного управління.
- •49. Система органів загального й спеціального державного екологічного управління та їх компетенція за законодавством україни.
- •50. Поняття та види законодавчо визначених функцій екологічного управління.
- •51. Екологічне програмування, прогнозування та розробка екологічних програм за законодавством україни.
- •52. Правові засади екологічної стандартизації, нормування та сертифікації.
- •1. Правове регулювання екологічного нормування
- •53. Правова організація здійснення екологічної експертизи та екологічного аудиту. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище та стратегічна екологічна оцінка.
- •54. Екологічне ліцензування.
- •55. Екологічний контроль та моніторинг.
- •56. Правові засади екологічного інформаційного забезпечення.
- •57. Державний облік та ведення державних реєстрів екологічно небезпечних видів діяльності та об’єктів за законодавством україни.
- •58. Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.
- •59. Правова організація здійснення ресурсовпорядження (землеустрою, лісовпорядкування та ін.).
- •60. Правове регулювання державного обліку та ведення природоресурсових кадастрів, кадастрів особливо охоронюваних територій та об’єктів, червоної та зеленої книг україни.
- •61. Досудове вирішення спорів у галузі екологічних правовідносин як функція екологічного управління.
- •62. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології.
- •63. Склад і зміст економіко-правового механізму в галузі екології. Еколого-економічні правовідносини.
- •64. Правові форми платежів (зборів) у галузі екології. Юридична природа екологічного податку.
- •65. Нормативи платежів (зборів) та ліміти (квоти) у системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •66. Правові засади формування фондів охорони навколишнього природного середовища та їх цільове призначення. Система фінансування природоохоронних заходів.
- •67. Екологічне страхування, екологічний аудит та стимулювання екологічно спрямованої діяльності в системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •68. Поняття юридичної відповідальності в екологічному праві та її правові форми.
- •69. Види та зміст юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •70. Підстави та умови виникнення юридичної відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства. Правові форми профілактики екологічних правопорушень і злочинів.
- •71. Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація.
- •72. Особливості адміністративної та дисциплінарної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •73. Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
- •76. Роль судових інстанцій у застосування норм про юридичну відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
70. Підстави та умови виникнення юридичної відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства. Правові форми профілактики екологічних правопорушень і злочинів.
Юридична відповідальність в галузі екології настає за наявності фактичної підстави її застосування до правопорушника – вчинення ним екологічного правопорушення. Про застосування еколого-правової відповідальності можна говорити лише за наявності повного складу правопорушення. Під поняттям склад екологічного правопорушення розуміють сукупність складових його елементів, що утворюють діяння. У ньому розрізняють об'єкт правопорушення (предмет посягання), об'єктивну сторону, суб'єкт правопорушення, суб'єктивну сторону.
1. Основний з них — об'єкт правопорушення.
Об'єктом екологічного правопорушення є суспільні відносини в галузі екології, які регулюються нормами екологічного права і охороняються заходами еколого-правової відповідальності.
2. До об'єктивних ознак екологічного правопорушення (об'єктивна сторона екологічного правопорушення) відноситься:
протиправність вчинку чи поведінки;
спричинення шкоди або суспільної небезпеки, а також існування (настання) реальної загрози такої шкоди чи небезпеки в результаті правопорушення;
наявність причинного зв'язку між правопорушенням і шкодою.
Залежно від характеру юридичного обов'язку протиправна поведінка може виступати у формі протиправної дії чи протиправної бездіяльності. Як правило, протиправні дії чи бездіяльність призводять до певних негативних наслідків, що є другою важливою ознакою правопорушення в галузі екології, а в ряді випадків — обов'язковою.Від величин заподіяної шкоди і ступеня суспільної небезпеки правопорушення залежить вид відповідальності і санкція за скоєне екологічне правопорушення.
3. Суб'єктами екологічного правопорушення є фізичні та юридичні особи, які володіють певною право- і дієздатністю:
громадяни (які досягли 16-річного віку, осудні);
посадові особи, визначені, як суб'єкти правопорушень відповідно до законодавства.
В деяких випадках законодавство визнає суб'єктом екологічного правопорушення також і іноземних громадян, наприклад порушення ними законодавства про континентальний шельф України).
4. Для покладення відповідальності за екологічне правопорушення необхідна ще одна ознака — наявність вини правопорушника, а для володільців джерел підвищеної екологічної небезпеки — екологічний ризик.
В екологічному правопорушенні вина правопорушника існує також в двох формах: умислу (прямого і непрямого) і необережності (легковажність і недбалість). До правопорушень, вчинених з умислом, однозначно відносяться такі екологічні правопорушення, як незаконне полювання, незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом та ін. До правопорушень, вчинених з необережності відносяться, наприклад, знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем.
Форма винивраховується при кваліфікації правопорушенняі і впливає на обсяг відповідальності.
Для володільців джерел підвищеної екологічної небезпеки за умови спричинення ними шкоди навколишньому природному середовищу, життю і здоров'ю людини, еколого-правова відповідальність настає незалежно від вини, тобто за неповного складу екологічного правопорушення.
Отже, екологічне правопорушення — це винна, протиправна екологічно небезпечна дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений законодавством порядок використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної небезпеки і призводить до спричинення шкоди довкіллю та здоров'ю людей.
Профілактика в правовій охороні природи визнається загальною спрямованістю природоохоронної політики нашої держави.
В екологічному законодавстві існує розгалужена система правових актів і норм, направлених на профілактику екологічних правопорушень. Такі норми є в Земельному, Водному, Лісовому кодексах, в Законах України «Про тваринний світ», «Про охорону атмосферного повітря», «Про природно-заповідний фонд України» та інших екологічно-правових актах. Профілактиці екологічних правопорушень сприяє проведенню екологічної експертизи. Згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» її проведення є обов'язковим в процесі законотворчої, інвестиційної, господарчої та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища.
Профілактиці екологічних правопорушень сприяє моніторинг навколишнього природного середовища. Створення системи державного моніторингу передбачено Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Профілактика екологічних правопорушень досягається також за допомогою інформування про стан навколишнього природного середовища, яке передбачене Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». Цим Законом на Міністерство екології та природних ресурсів, органи на місцях та інші спеціально уповноважені державні органи покладається підготовка та подання щорічно Верховній Раді України Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в державі, а також забезпечення «зацікавлених державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій та громадян інформацією про стан навколишнього природного середовища.
Поряд з нормами екологічного права профілактиці екологічних правопорушень сприяють норми інших галузей права, зокрема, адміністративного, цивільного, кримінального. Ці норми передбачають міри юридичної відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства. Залежно від вчиненого злочину може наступити адміністративна, цивільно-і правова або кримінальна відповідальність.