- •1. Екологічна функція держави в сучасних умовах. Концептуально-правові засади національної екологічної політики.
- •2. Раціональне використання природних ресурсів, охорона довкілля та гарантування екологічної безпеки — мета екологічної політики держави.
- •3. Науково-правові концепції взаємодії суспільства і природи. Становлення екологічного права.
- •4. Предмет екологічного права. Поняття та види екологічних правовідносин.
- •5. Поняття і види обєктів екологічного права. Співвідношення обєктів природи та природних ресурсів у системі екологічного права.
- •6. Екологічні системи, природні комплекси, ландшафти як обєкти правового регулювання використання та охорони.
- •7. Навколишнє природне середовище як інтегрований обєкт екологічного права.
- •8.Життя і здоров’я громадян в системі об’єктів охорони екологічного права.
- •9. Принципи, імперативи та пріоритети екологічного права. Функції екологічного права
- •10. Поняття та система екологічного права. Співвідношення екологічного, природоресурсного та природоохоронного права. Співвідношення екологічного права та законодавства.
- •11. Екологічне право як комплексна галузь права, наука та навчальна дисципліна. Місце екологічного права в національній системі права.
- •12. Поняття джерел екологічного права та їх класифікація
- •13. Конституція україни як основне джерело екологічного права
- •14. Зу «про охорону навколишнього природного середовища» як інтегроване джерело екологічного права
- •15. Природоресурсові закони та кодекси як диференційовані джерела екологічного права
- •16. Природоохоронні закони україни як комплексні джерела екологічного права.
- •17. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
- •18. Норми техніко-юридичного регулювання в системі джерел екологічного права.
- •19. Джерела права екологічної безпеки та їх співвідношення з джерелами екологічного права.
- •20. Міжнародно-правові акти у системі джерел екологічного права.
- •21. Місце роз’яснень вищих судових інстанцій щодо застосування екологічного законодавства у системі джерел екологічного права.
- •22. Поняття, види та особливості екологічних прав і обов’язків громадян.
- •23. Право громадян на участь у прийнятті екологічно значимих рішень.
- •24. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів.
- •25. Право громадян на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсів.
- •26. Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян
- •27. Право громадян на участь у прийнятті екологічно значимих рішень. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів.
- •28. Право громадян на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів
- •29. Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян
- •30. Загальні та спеціальні обов’язки громадян у галузі охорони нпс
- •32)Правові форми права власності на природні ресурси
- •33) Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- •34. Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси.
- •35. Поняття та види права природокористування
- •36. Принципи та пріоритети права природокористування.
- •37. Об’єктивне та суб’єктивне право природокористування.
- •38. Об’єкти, суб’єкти та зміст права природокористування.
- •39. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування.
- •40. Значення договорів у виникненні права природокористування. Особливості права орендного природокористування.
- •41. Форми і методи охорони і захисту прав суб’єктів правовідносин природокористування.
- •42. Поняття, загальні та правові ознаки і зміст екологічного управління.
- •43. Види та правові форми екологічного управління.
- •44. Система екологічного управління за законодавством україни.
- •45. Правові засади державного екологічного управління.
- •46. Особливості правового забезпечення самоврядного екологічного управління.
- •47. Правове забезпечення громадського екологічного управління.
- •48. Правове регулювання виробничого екологічного управління.
- •49. Система органів загального й спеціального державного екологічного управління та їх компетенція за законодавством україни.
- •50. Поняття та види законодавчо визначених функцій екологічного управління.
- •51. Екологічне програмування, прогнозування та розробка екологічних програм за законодавством україни.
- •52. Правові засади екологічної стандартизації, нормування та сертифікації.
- •1. Правове регулювання екологічного нормування
- •53. Правова організація здійснення екологічної експертизи та екологічного аудиту. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище та стратегічна екологічна оцінка.
- •54. Екологічне ліцензування.
- •55. Екологічний контроль та моніторинг.
- •56. Правові засади екологічного інформаційного забезпечення.
- •57. Державний облік та ведення державних реєстрів екологічно небезпечних видів діяльності та об’єктів за законодавством україни.
- •58. Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.
- •59. Правова організація здійснення ресурсовпорядження (землеустрою, лісовпорядкування та ін.).
- •60. Правове регулювання державного обліку та ведення природоресурсових кадастрів, кадастрів особливо охоронюваних територій та об’єктів, червоної та зеленої книг україни.
- •61. Досудове вирішення спорів у галузі екологічних правовідносин як функція екологічного управління.
- •62. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології.
- •63. Склад і зміст економіко-правового механізму в галузі екології. Еколого-економічні правовідносини.
- •64. Правові форми платежів (зборів) у галузі екології. Юридична природа екологічного податку.
- •65. Нормативи платежів (зборів) та ліміти (квоти) у системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •66. Правові засади формування фондів охорони навколишнього природного середовища та їх цільове призначення. Система фінансування природоохоронних заходів.
- •67. Екологічне страхування, екологічний аудит та стимулювання екологічно спрямованої діяльності в системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •68. Поняття юридичної відповідальності в екологічному праві та її правові форми.
- •69. Види та зміст юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •70. Підстави та умови виникнення юридичної відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства. Правові форми профілактики екологічних правопорушень і злочинів.
- •71. Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація.
- •72. Особливості адміністративної та дисциплінарної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •73. Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
- •76. Роль судових інстанцій у застосування норм про юридичну відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
66. Правові засади формування фондів охорони навколишнього природного середовища та їх цільове призначення. Система фінансування природоохоронних заходів.
Основні НПА- ЗУ«Про охорону навколишнього природного середовища» + Постанова КМУ «Про затвердження Положення про Державний фонд охорони природного середовища».
«Головний» фонд-Державний фонд охорони навколишнього природного середовища(є складовою держбюджету).Його створено з метою фінансування природоохоронних заходів та заходів, пов'язаних з раціональним використанням і збереженням природних ресурсів.Утворюється за рахунок: а) частини екологічного податку згідно; б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян; г) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Кошти Фонду спрямовуються за бюджетними програмами відповідно до планів природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів і кошторисів, що затверджуються головними розпорядниками бюджетних коштів (МінПрироди і центральні органи влади)
67. Екологічне страхування, екологічний аудит та стимулювання екологічно спрямованої діяльності в системі економіко-правового механізму в галузі екології.
Основний НПА- ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»,ЗУ «Про екологічний аудит», НЕ є обов’язковим відповідно до ЗУ «Про страхування»
В Україні здійснюється добровільне і обов'язкове державне та інші види страхування громадян та їх майна, майна і доходів підприємств, установ і організацій на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Для врахування екологічних вимог у процесі приватизації чи корпоратизації об'єктів права державної власності, іншої зміни форми власності чи зміни суб'єктів права власності на об'єкти, а також для потреб екологічного страхування, оренди майна, набуття права власності на майно та земельні ділянки, створення, функціонування і сертифікації систем екологічного управління, при здійсненні іншої діяльності в Україні проводиться добровільний чи обов'язковий екологічний аудит.
За загальним правилом екологічному страхуванню підлягають ризики заподіяння шкоди. Під ними розуміються події, які є раптовими і непередбачуваними. До них належать техногенні аварії (аварійні ситуації) та катастрофи.
У теорії пропонують ввести таке страхування:
Страхування відповідальності
Страхування відповідальності промислових підприємств за забруднення довкілля(понадлімітні викиди і скиди)
Страхування відповідальності транспортних підприємств перевізників екологонебезпечних речовин і предметів.
Страхування виконання рекультваційних робіт.
Страхування ризиків (джерел підвищеної небезпеки, надзвичайних ситуацій)
Медичне страхування життя і здоров’я.
Страховому покриттю підлягають будь-які збитки, що завдані техногенно-екологічним інцидентом: витрати на очистку території (акваторії); неотримані доходи внаслідок зниження продуктивності сільськогосподарських угідь; витрати на відновлення тварин; витрати на влаштування нових джерел питної води замість забруднених; витрати на лікування, викликані погіршенням стану здоров'я внаслідок дії забруднюючих речовин тощо.
Екологічний аудит-функція управління в галузі охорони довкілля. Відмінність від екологічного контролю - аудит є видом професійної підприємницької діяльності. За змістом аудит є документально оформленим системним незалежним процесом оцінювання об'єкта для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, систем управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.
Закон України «Про екологічний аудит» розрізняє внутрішній та зовнішній; обов'язковий та добровільний екологічний аудит.
Внутрішній-проводиться на замовлення власника підприємства.
Зовнішній-на замовлення інших заінтересованих суб'єктів(наприклад покупці об'єкта)
Добровільний–хто і скільки хоче.
Обов'язковий здійснюється на замовлення заінтересованих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку.