64. Правові форми платежів (зборів) у галузі екології. Юридична природа екологічного податку.

Андрейцев

Правові форми платежів в галузі екології — юридично встановлені види плати в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

1. Плата за спеціальне використання природних ресурсів. (земель, лісів, надр, тваринного світу, вод, атмосферного повітря, як сировини основного виробництва)

Плата за спеціальне використання природних ресурсів — форма економічного платежу, яка підлягає сплаті фізичними і юридичними особами за одиницю природного ресурсу, наданого (переданого) для спеціального використання.

2. Плата за погіршення якості природних ресурсів.( земель, лісів, надр, тваринного світу, вод, атмосферного повітря, як сировини основного виробництва)

3. Плата за забруднення навколишнього природного середовища (викиди та скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів у навколишньому природному середовищі)

Конспект

У сфері справляння податків і зборів основні положення визначаються ЗУ Про о.н.п.с., та Податковим кодексом.

Екологічний податок

Екологічний податок, його види, платники податку, об’єкт оподаткування, ставка, все це визначається в Розділі 8 Податкового кодексу України прийнятому 10 грудня 2010 року. Саме поняття е. п. визначається в підпункті 57 пункту 1 ст. 14 ПКУ:

Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Платниками податку є:

1. суб'єкти господарювання;

2. юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність;

3. бюджетні установи;

4. громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників;

5. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива (специфічний платник податку).

Визначені суб’єкти є платниками податку лише у разі якщо під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення,скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Суть данного податку полягає в тому, що держава фактично оподатковує специфічні об’єкти до яких відносяться:

• обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

• обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

• обсяги та види відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (крім окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів);

• обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України, крім (палива що експортується, палива, що використовується для виробництва електро- теплоенергії

• обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

• обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Отже за характером об’єктів, що оподатковуються можна виділити такі види екологічних податків:

1. податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Зокрема ПКУ дає вичерпний перелік небезпечних речовин, за викиди яких встановлюється своя специфічна ставка податку на тонну визначенної небезпечної речовини. Наприклад для ацетону ставка за тонну викинутої речовини становить 249,38 грн. В ст.249 визначається порядок обчислення суми податку необхідної до сплати.

2. податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.

Даний вид податку, як, впринципі і всі інші є непрямим податком, адже викиди здійснюються користувачами небезпечних речовин, але сплачують, фактично, цей податок особи, які реалізують такий вид небезпечних речовин. До таких речовин відносяться бензин не етилований, сумішевий, зріджений нафтовий газ, дизельне біопаливо, дизельне пальне з вмістом сірки, мазут,

стиснений природний газ, бензин авіаційний тощо. На різні види вищезазначених речовин встановлюється різна ставка оподаткування, визначена в залежності від обсягів і характеру негативного впливу на оточуюче навколишнє середовище.

3. податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Механізм справляння цього екологічного податку схожий на механізм справляння податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин. Але, тим не менш, цей податок справляється за викиди в водні об’єкти зовсім інших речовин, і звичайно ставка податку відрізняється за видом небезпечних речовин. Зокрема для нітратів, що викидаються у водні об’кти встановлена ставка у розмірі 17,14 грн за тонну. Специфічний режим оподаткування встановлюється для таких водних об’єктів як озера і ставки.

4. податок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

Ставка зазначеного виду податку залежить від рівня небезпечності речовини для навколишнього середовища. Окрім цього коефіцієнт ставки податку коригується в залежності від місця(зони) розміщення відходів.

5. податок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).

Для радіоактивних відходів, як для специфічного виду небезпечних речовин встановлюється окрема ставка в розмірі, для виробників електроенергії - 0,0069 гривні у розрахунку на 1 кВт-год виробленої електричної енергії, а для суб’єктів які експлуатують атомні електростанції, встановлюється конригуючий коефіцієнт в залежності від активності радіаційних викидів.

6. податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

У даному випадку радіоактивні відходи розподіляються на відходи представлені як джерела іонізуючого випромінювання, і навпаки. Тут також в основі визначення ставки знаходиться рівень активності радіоактивної речовини.

Варто звернути увагу на те, що передбачено значне поетапне зростання ставок податку. Зокрема:

• з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50% від ставок, передбачених Кодексом;

• з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно - 75% від ставок, передбачених Кодексом;

• з 1 січня 2014 року - 100% відсотків від ставок, передбачених Кодексом.

Крім того, у Прикінцевих положеннях Податкового кодексу передбачені повноваження Кабінету Міністрів України щорічно до 1 червня переглядати граничний обсяг ставок екологічного податку з урахуванням індексу інфляції.

Рентна плата за нафту, природний газ, що видобувається нав Україні

Регулюється ст 256-261 ПК

Платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які експлуатують об'єкти магістральних трубопроводів та надають (організовують) послуги з транспортування (переміщення) вантажу трубопроводами України. Платником рентної плати за транзит природного газу територією України є уповноважений Кабінетом Міністрів України суб'єкт господарювання, який надає (організовує) послуги з його транзиту територією України.

Об'єкт оподаткування. Для нафти та нафтопродуктів об'єктом оподаткування є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді. Для природного газу та аміаку об'єктом оподаткування є сума добутків відстаней відповідних маршрутів їх транспортування (переміщення), узгоджених між платником рентної плати та замовником на відповідний податковий (звітний) період, на обсяги природного газу та аміаку, транспортованих (переміщених) кожним маршрутом транспортування.

Плата за користування надрами

Ст.28,31 Кодексу про надра; розділ 11 ПК.

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

• плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

• плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Особливості плати залежать від виду надр.

Плата за землю

Розділ 13 ПК, ЗУ Про оренду землі

До ПК був ЗУ «Про плату за землю»

Плата за землю розглядається як загальнодержавний платіж(податок), який справляєься у формі земельного податку та орендної плати за використання земель.

Податок на землю – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок і земельних часток паїв і землекористувачів.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Збір за спеціальне використання води

Регулюється ст30 ВК, розділом 16 ПК

Збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають збір за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, які встановлюються Податковим кодексом України.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

Регулюється розділом 17 ПК, ст. 77 ЛК

Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним.

Платниками збору є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.