61. Досудове вирішення спорів у галузі екологічних правовідносин як функція екологічного управління.

З конспекту:

Здійснюється лише на досудовому рівні. Передбачається лише спеціалізованими законами, наприклад ЗК глава 25 (деякі положення), Кодекс про надра, тощо. Окремого акту немає.

ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища, а саме, розділ XIV ст. 67, визначає, що «спори у галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються судом, місцевими радами чи органами, які утворюються ними, відповідно до їх компетенції і в порядку, встановленому законодавством України. Що стосується досудового вирішення спорів, то:

1)Органом, який утворюється місцевою радою для вирішення спору може бути, наприклад, погоджувальна комісія для вирішення спору з приводу суміжного землекористування (ст. 107 Земельного кодексу України).

2)Спори з питань водокористування розглядаються крім вказаних також державними органами водного господарства, геології; з питань користування надрами — органами державного геологічного контролю, державного гірничого нагляду.

3)Строки і порядок розгляду спорів з приводу користування чи права користування окремими природними ресурсами визначаються відповідним законодавством України. Так, земельні спори згідно розділу VIII Земельного кодексу України розглядаються місцевими радами народних депутатів в 10-денний строк. Нез'явлення однієї із сторін без поважних причин на розгляд спору не зупиняє процедури розгляду.

4) У разі недосягнення згоди спір за заявою однієї із сторін розглядається у судовому порядку.

5)Основні процедурні моменти визначені законодавством і щодо розгляду спорів з приводу природокористування інших природних ресурсів

6)Спори підприємств, установ і організацій України у галузі охорони навколишнього природного середовища з підприємствами, установами та організаціями інших держав, розглядаються комісіями, що утворюються на паритетних засадах із представників України і заінтересованих держав, або третейським судом.

7)цим же законом, це повноваження віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища (п. «й» ч.1 ст.20-2 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища).

62. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології.

З конспекту:

Вчені які займалися проблематикою:

• ШемчушенкоЮ.С.

• Кузнецова С.В. «Правове забезпечення фінансування у сфері охорони навколишнього природного середовища»

• Позняк Е.В. «Класифікація джерел права у сфері екологічного страхування в Україні»

• Андрейцев В.І.

• Гетьман А.П

• Шульга М.В

• тощо

Економіко правовий механізм в галузі екології (за Андрейцевим) – це система економіко-правових засобів, які застосовуються в регулюванні еколого-економічних правовідносин, спрямованих на досягнення мети і завдань екологічної політики держави.

Економіко правовий механізм в галузі екології (Гетьман, Шульга) – це закріплена в законодавстві система науково обґрунтованих заходів та стимулів економічного характеру, реалізація яких має на меті забезпечення належної охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та екологічно збалансованого та раціонального природокористування.

Економіко-правовий механізм охорони довкілля (Шемчушенко) — це комплексний міжгалузевий правовий інститут, який об'єднує норми права різних його галузей і спрямований на системне правове регулювання суспільних відносин у сфері охорони довкілля на засадах узгодження екологічних та економічних інтересів суспільства; це система, яка містить правову, інституційну, функціональну та економічну підсистеми; це система політико-правових, організаційно-правових, управлінських, економічних, у тому числі фінансових і податкових, заходів, спрямованих на забезпечення охорони природи, раціонального природокористування та екологічної безпеки. Найбільш коротко економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища можна визначити як сукупність правових та організаційних заходів, спрямованих на реалізацію економічних важелів забезпечення охорони довкілля.

Ознаки:

1) Застосування економічних важелів при здійсненні будь якої діяльності пов’язаної із використанням (спеціальним і загальним) прир.рес., або діяльності, яка може впливати на стан довкілля та здоров’я людини.

2) Визначення джерел фінансування, системи екологічних заходів здійснюється у відповідності до чинного законодавства (еколог., податкового, тощо)

3) Встановлення нормативів плати здійснюється на основі лімітів використання природних ресурсів, лімітів скидів забруднюючих речовин,розміру відходів та інших видів шкідливого впливу.

4) Закон передбачає надання пільг ф. і ю.о при запровадженні та здійсненні системи екологічних заходів (екологічне стимулювання – ст.48 ЗУ Про о.н.п.с)

5) в основі внесення таких платежів, їх юридичної природи покладено визначення економічної оцінки шкоди, заподіяної в результаті порушення екологічного законодавства та її відшкодування винними особами.

Економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища регламентується розділом Х ЗУ про о.н.п.с.