
- •1. Екологічна функція держави в сучасних умовах. Концептуально-правові засади національної екологічної політики.
- •2. Раціональне використання природних ресурсів, охорона довкілля та гарантування екологічної безпеки — мета екологічної політики держави.
- •3. Науково-правові концепції взаємодії суспільства і природи. Становлення екологічного права.
- •4. Предмет екологічного права. Поняття та види екологічних правовідносин.
- •5. Поняття і види обєктів екологічного права. Співвідношення обєктів природи та природних ресурсів у системі екологічного права.
- •6. Екологічні системи, природні комплекси, ландшафти як обєкти правового регулювання використання та охорони.
- •7. Навколишнє природне середовище як інтегрований обєкт екологічного права.
- •8.Життя і здоров’я громадян в системі об’єктів охорони екологічного права.
- •9. Принципи, імперативи та пріоритети екологічного права. Функції екологічного права
- •10. Поняття та система екологічного права. Співвідношення екологічного, природоресурсного та природоохоронного права. Співвідношення екологічного права та законодавства.
- •11. Екологічне право як комплексна галузь права, наука та навчальна дисципліна. Місце екологічного права в національній системі права.
- •12. Поняття джерел екологічного права та їх класифікація
- •13. Конституція україни як основне джерело екологічного права
- •14. Зу «про охорону навколишнього природного середовища» як інтегроване джерело екологічного права
- •15. Природоресурсові закони та кодекси як диференційовані джерела екологічного права
- •16. Природоохоронні закони україни як комплексні джерела екологічного права.
- •17. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
- •18. Норми техніко-юридичного регулювання в системі джерел екологічного права.
- •19. Джерела права екологічної безпеки та їх співвідношення з джерелами екологічного права.
- •20. Міжнародно-правові акти у системі джерел екологічного права.
- •21. Місце роз’яснень вищих судових інстанцій щодо застосування екологічного законодавства у системі джерел екологічного права.
- •22. Поняття, види та особливості екологічних прав і обов’язків громадян.
- •23. Право громадян на участь у прийнятті екологічно значимих рішень.
- •24. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів.
- •25. Право громадян на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсів.
- •26. Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян
- •27. Право громадян на участь у прийнятті екологічно значимих рішень. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів.
- •28. Право громадян на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів
- •29. Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян
- •30. Загальні та спеціальні обов’язки громадян у галузі охорони нпс
- •32)Правові форми права власності на природні ресурси
- •33) Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- •34. Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси.
- •35. Поняття та види права природокористування
- •36. Принципи та пріоритети права природокористування.
- •37. Об’єктивне та суб’єктивне право природокористування.
- •38. Об’єкти, суб’єкти та зміст права природокористування.
- •39. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування.
- •40. Значення договорів у виникненні права природокористування. Особливості права орендного природокористування.
- •41. Форми і методи охорони і захисту прав суб’єктів правовідносин природокористування.
- •42. Поняття, загальні та правові ознаки і зміст екологічного управління.
- •43. Види та правові форми екологічного управління.
- •44. Система екологічного управління за законодавством україни.
- •45. Правові засади державного екологічного управління.
- •46. Особливості правового забезпечення самоврядного екологічного управління.
- •47. Правове забезпечення громадського екологічного управління.
- •48. Правове регулювання виробничого екологічного управління.
- •49. Система органів загального й спеціального державного екологічного управління та їх компетенція за законодавством україни.
- •50. Поняття та види законодавчо визначених функцій екологічного управління.
- •51. Екологічне програмування, прогнозування та розробка екологічних програм за законодавством україни.
- •52. Правові засади екологічної стандартизації, нормування та сертифікації.
- •1. Правове регулювання екологічного нормування
- •53. Правова організація здійснення екологічної експертизи та екологічного аудиту. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище та стратегічна екологічна оцінка.
- •54. Екологічне ліцензування.
- •55. Екологічний контроль та моніторинг.
- •56. Правові засади екологічного інформаційного забезпечення.
- •57. Державний облік та ведення державних реєстрів екологічно небезпечних видів діяльності та об’єктів за законодавством україни.
- •58. Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.
- •59. Правова організація здійснення ресурсовпорядження (землеустрою, лісовпорядкування та ін.).
- •60. Правове регулювання державного обліку та ведення природоресурсових кадастрів, кадастрів особливо охоронюваних територій та об’єктів, червоної та зеленої книг україни.
- •61. Досудове вирішення спорів у галузі екологічних правовідносин як функція екологічного управління.
- •62. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології.
- •63. Склад і зміст економіко-правового механізму в галузі екології. Еколого-економічні правовідносини.
- •64. Правові форми платежів (зборів) у галузі екології. Юридична природа екологічного податку.
- •65. Нормативи платежів (зборів) та ліміти (квоти) у системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •66. Правові засади формування фондів охорони навколишнього природного середовища та їх цільове призначення. Система фінансування природоохоронних заходів.
- •67. Екологічне страхування, екологічний аудит та стимулювання екологічно спрямованої діяльності в системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •68. Поняття юридичної відповідальності в екологічному праві та її правові форми.
- •69. Види та зміст юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •70. Підстави та умови виникнення юридичної відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства. Правові форми профілактики екологічних правопорушень і злочинів.
- •71. Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація.
- •72. Особливості адміністративної та дисциплінарної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •73. Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
- •76. Роль судових інстанцій у застосування норм про юридичну відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
49. Система органів загального й спеціального державного екологічного управління та їх компетенція за законодавством україни.
Органи загального державного управління — це уповноважені законодавчими актами органи державної виконавчої влади, які крім функцій загальнодержавного управління виконують функції щодо формування й забезпечення реалізації державної екологічної політики, визначення правових основ регулювання екологічних правовідносин, здійснення контролю за додержанням екологічного законодавства.
До цих органів належать:
Президент України: є гарантом національної, у тому числі екологічної, безпеки; приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з подальшим затвердженням цих рішень Верховною Радою України.
Верховна Рада України: визначає засади внутрішньої й зовнішньої екологічної політики; розробляє і приймає нормативно-правові акти, призначені для охорони навколишнього природного середовища і здоров'я населення, а також для регулювання екологічних правовідносин; визначає засади використання природних ресурсів виняткової (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку; визначає територіальний устрій України, основи організації, діяльності та повноважень суб'єктів управління ДСЕУ; затверджує нормативно-правові акти міжнародного екологічного права (конвенції, договори, угоди, резолюції міжнародних організацій), загальнодержавні екологічні програми; затверджує укази Президента України про оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації та визначає їхній правовий режим.
Рада національної безпеки та оборони України: вносить пропозиції Президенту України щодо реалізації засад внутрішньої й зовнішньої політики у сфері екологічної безпеки як складової національної безпеки; визначає стратегічні національні інтереси України у сфері екологічної безпеки; координує та здійснює контроль за діяльністю у сфері екологічної безпеки; координує та здійснює контроль за діяльністю в разі виникнення кризових екологічних ситуацій.
Кабінет Міністрів України: здійснює реалізацію внутрішньої й зовнішньої екологічної політики, визначеної Верховною Радою України; забезпечує виконання законів України, актів Президента України в галузі охорони навколишнього природного середовища і здоров'я населення, використання природних ресурсів та екологічної безпеки; здійснює управління органами загального і спеціального державного управління, місцевого самоврядування та регулювання діяльності недержавних органів управління ДСЕУ; координує діяльність міністерств, державних комітетів та інших установ у сфері екологічної політики; розробляє і здійснює загальнодержавні екологічні програми, забезпечує виконання нормативно-правових актів міжнародного екологічного права; реалізує державні, регіональні, місцеві та об'єктові програми зниження рівня техногенно-екологічних ризиків для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій; встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище; встановлює порядок визначення плати та її розмірів за використання природних ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів; організовує в державі екологічне виховання та навчання населення; приймає рішення про призупинення (тимчасове) або припинення діяльності об'єктів ДСЕУ в разі порушення ними екологічного законодавства.
Представництво Президента в АР Крим: забезпечує виконання законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України Верховною Радою АР Крим і Радою Міністрів АР Крим* районними державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим у галузі охорони навколишнього природного середовища і здоров'я населення, використання природних ресурсів та екологічної безпеки; аналізує практику діяльності органів загального державного екологічного управління, органів місцевого самоврядування, органів громадського управління в екологічній сфері та інформує Президента України з відповідних питань.
Рада Міністрів АР Крим: здійснює реалізацію внутрішньої й зовнішньої екологічної політики,визначеної Верховною Радою України та Верховною Радою АР Крим; забезпечує виконання законів України, актів Президента України, нормативно-правових актів Верховної Ради АР Крим у галузі охорони навколишнього природного середовища і здоров'я населення, використання природних ресурсів та екологічної безпеки; реалізує загальнодержавні і регіональні екологічні програми; координує діяльність у боротьбі з катастрофами, стихійними лихами, епідеміями та епізоотіями щодо ліквідації їхніх наслідків.
Верховна Рада АР Крим: здійснює нормативне регулювання з питань сільського господарства і лісів, меліорації і кар'єрів, рибальства, санітарної й лікарняної служб; затверджує програми АР Крим стосовно раціонального природокористування, охорони довкілля згідно з відповідними загальнодержавними програмами і здійснює контроль за їх виконанням; вирішує питання щодо визнання статусу місцевостей як курортів, встановлює зони їх санітарної охорони, порядок організації і розвитку курортно-рекреаційної сфери та туризму; ініціює введення надзвичайного стану і встановлює зони надзвичайної екологічної ситуації в АР Крим чи в окремих її місцевостях; вирішує в межах повноважень, наданих АР Крим Конституцією і законами України, питання, що стосуються земельних відносин, використання природних ресурсів, розмірів плати за використання природних ресурсів та за користування ними; приймає, відповідно до законодавства України, рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду АР Крим та інших територій, що підлягають особливій охороні, про оголошення природних та інших об'єктів, що мають історичну, культурну, екологічну цінність. Обласні, Київська, Севастопольська, районні, а також районні в містах Києві, Севастополі, в АР Крим державні адміністрації виконують свої екологічні функції відповідно до закону України "Про місцеві державніадміністрації" на відповідних рівнях управління.
До спеціально уповноважених законодавчими актами органів державної виконавчої влади, які виконують цільові функції екологічного управління, належать:
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів — Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінекоресурсів):
готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики, реалізує єдину науково-технічну політику, організовує розробку та реалізацію загальнодержавних і регіональних програм у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної та, в межах своєї компетенції, радіаційної безпеки;
організовує і координує розробку та реалізацію загальнодержавних наукових та науково-технічних програм, проводить державну реєстрацію та облік робіт із геологічного вивчення надр
координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади
здійснює державний контроль за додержанням норм і правил у галузі використання та охорони природних ресурсів
організовує і здійснює державну екологічну експертизу;
організовує проведення моніторингу навколишнього природного середовища,
забезпечує ведення державних кадастрів родовищ і проявів корисних копалин, державного балансу запасів корисних копалин, державних кадастрів рослинного й тваринного світу та державного водного кадастру, формує Державний фонд родовищ корисних копалин та Державний фонд надр;
видає дозволи (ліцензії) на пошук (розвідку) та експлуатацію родовищ корисних копалин, гідрометеорологічну, топографо-геодезичну і картографічну діяльність, а також контролює додержання умов виданих дозволів (ліцензій), призупиняє та анулює їх дію;
видає дозволи (ліцензії) на спеціальне використання природних ресурсів, спеціальні дозволи на користування надрами, дозволи на викиди і скиди забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище, на розміщення, транскордонне перевезення та здійснення інших операцій у сфері поводження з відходами;
затверджує або погоджує ліміти та квоти на використання чи видобування природних ресурсів загальнодержавного значення, викидів і скидів забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище
Урядовий орган державного екологічного управління в складі Міністерства екології та природних ресурсів України — Державна екологічна інспекція України:
організовує і здійснює державний контроль за:
додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, норм екологічної та радіаційної безпеки;
додержанням норм, правил і стандартів, виконанням вимог державної екологічної експертизи в галузі використання та охорони природних ресурсів, а також додержанням затверджених або погоджених Мінекоресурсів лімітів та квот
додержанням вимог екологічної та радіаційної безпеки (крім майданчиків ядерних установок, об'єктів, призначених для досліджень поводження з радіоактивними відходами, та уранових об'єктів);
координує роботу структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади
за дорученням Мінекоресурсів бере участь у міжнародному співробітництві
контроль за виконанням міждержавних програм і вимог міжнародних договорів України
взаємодіє із засобами масової інформації з питань висвітлення актуальних проблем здійснення державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки.
Обласні державні управління екології та природних ресурсів, Державне управління екології та природних ресурсів у м. Києві, Державне управління екології та природних ресурсів у м. Севастополі:
здійснюють комплексне управління та регулювання діяльності об'єктів ДСЕУ (держсистеми еко упр), координують діяльність органів загального державного управління ДСЕУ, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної та, в межах своєї компетенції, радіаційної безпеки;
здійснюють державний контроль за додержанням норм і правил у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відновлення природних ресурсів,
організовують та проводять державну екологічну експертизу відповідно до вимог закону України "Про екологічну експертизу";
беруть участь у роботі державних комісій із приймання в експлуатацію об'єктів виробничого, житлово-комунального призначення та житлових масивів;
подають проекти лімітів: використання природних ресурсів місцевого значення, розміщення відходів;
Державне агентство земельних ресурсів
Державне агентство водних ресурсів України
Державна служба геології та надр України
Державний комітет лісового господарства України
Державне агентство рибного господарства України
Органи спеціального функціонального управління:
Міністерство з питань надзвичайних ситуацій;
Державтоінспекція;