39. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування.

Підстави виникнення права природокористування — юридично значимі

обставини, з якими пов'язується виникнення повноважень користувачів

природних ресурсів. Ними є наявність юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, я які ґрунтуються на правомірних діях та обумовлюють виникнення права природокористування.

Правомірні дії як підстава виникнення і продовження права природокористування можна поділити на дві основні групи: юридичні вчинки й індивідуальні акти.

Юридичний вчинок як правомірна дія є підставою здійснення загальнодоступного природокористування.

Індивідуальні акти:

• клопотання/заява особи про надання їй у користування або у власність природного об'єкта (його частини) для вилучення з нього корисних властивостей або якостей;

• видання рішення (постанови) компетентних державних органів;

• відведення на місцевості природного об'єкта;

• видача відповідного документа, який засвідчує право користування даним природним об'єктом.

Право загального природокористування :

1. прийняття норми

2. факт народження.

Право спеціального природокористування:

1. Юридичний склад- як результат встановленої процедурно-процесуальної діяльності(узагальнена процедура видачі дозволу на спеціальне прир-ня)

2. Укладання договорів оренди природних ресурсів (ЗУ «Про оренду землі») та договоір про розподіл продукції

3. Надання земельної ділянки у використання;

4. Видача дозволів на скидання.

Право природокористування змінюється у випадку:

— зміни об'єкта природокористування;

— зміни правового статусу об'єкта природокористування;

— зміни екологічного стану використовуваного природного об'єкта і законодавчого введення в зв'язку з цим обмежень щодо природокористування.

Припинення права спеціального природокористування

Об’єктивні умови:

1)відпала необхідність в експлуатації природного ресурсу;

2) закінчення строку користування;

3)смерть особи;

4)в разі погіршення стану навколишнього середовища або того О, що надана в користування;

Суб’єктивні умови:

1. Добровільна відмова;

2. Порушення умов використання;

3. Невикористання до певного часу

4. Використання способом, що знижує їх якість

5. Вилучення природних ресурсів

6. Систематичне невнесення платежів за використання природних ресурсів.

40. Значення договорів у виникненні права природокористування. Особливості права орендного природокористування.

Особливості договорів у сфері природокористування:

1. За таким критерієм, як предмет договору, договори у сфері природокористування є договорами, предметом яких є особливого характеру об’єкти – природні ресурси: земельні ділянки, ділянки надр, відокремлені водні об’єкти, ліси, багатолітні насадження тощо.

2. Беручи до уваги наступний системоутворюючий критерій – суб’єктний склад договорів, можна виділити наявність обов’язкового суб’єкта в природоресурсних договорах – держави в особі уповноваженого органу державної влади. Це пов’язано з тим, що природокористування є сферою публічного інтересу і цей публічний елемент впливає на характер і зміст договорів у цій сфері.

3. Оплатний характер природоресурсних договорів. За загальним принципом цивільне законодавство регулює переважно відплатні майнові відносини. І договори в природокористуванні мають оплатний характер.

4. Природоохоронний характер змісту, зобов’язань сторін. Ця особливість випливає їз специфіки об’єкта договору, якими є природні ресурси як особливо охоронювані об’єкти.

Договори у сфері природокористування мають комплексний характер, що виявляється у необхідності поєднання адміністративно-правового та цивільно-правового регулювання відносин.

Особливою договірною формою регулювання відносин природокористування виступає оренда.

Оренда природних ресурсів — це передача їх за певну, обумовлену сторонами плату, у тимчасове (коротко - чи довгострокове) користування, з метою підвищення ефективності їх використання. Ця передача здійснюється шляхом укладення угоди між власником або постійним користувачем природних ресурсів (орендодавцем) і майбутнім тимчасовим користувачем (орендарем), яка є дійсною тільки на час її укладення.

За угодою, що має форму договору оренди, орендодавець передає конкретні природні ресурси або їх частину за плату у тимчасове користування, строк якого обумовлено в договорі, орендарю, який зобов'язується виконувати при цьому всі умови договору. При цьому природні ресурси можуть використовуватись для здійснення як підприємницької, так і інших видів діяльності — задоволенні лікувально-оздоровчих, рекреаційних, культурно-спортивних потреб та ін. Підставою виникнення права природокористування на умовах оренди природних ресурсів є укладення угоди — договору оренди.

Природні ресурси можуть передаватись в короткострокову (до 3 років) і довгострокову (до 50 років) оренду.

Об'єктами оренди можуть бути такі природні ресурси: земля, гірничі відводи, водні об'єкти, лісові і мисливські угіддя, рибогосподарські водойми.

Орендодавцями є громадяни, державні органи та організації, які мають природні ресурси у власності або є їх постійними користувачами і передають їх у користування: власники землі, постійні користувачі — сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.

Можна виокремити в залежності від виду ресурсів:

• договір оренди землі, який регулюється ЗУ «Про оренду землі», Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України;

• договір довгострокового тимчасового користування лісами, передбачений ст.14 Лісового кодексу України (фактично він відповідає ознакам договору оренди, хоч так і не названий);

• договір оренди водного об’єкта, закріплений ст.51 Водного кодексу України;

• договірні зобов’язання у галузі ведення мисливського господарства, які регулюються ст.21 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання»: також містять елементи договору оренди.