
- •1. Екологічна функція держави в сучасних умовах. Концептуально-правові засади національної екологічної політики.
- •2. Раціональне використання природних ресурсів, охорона довкілля та гарантування екологічної безпеки — мета екологічної політики держави.
- •3. Науково-правові концепції взаємодії суспільства і природи. Становлення екологічного права.
- •4. Предмет екологічного права. Поняття та види екологічних правовідносин.
- •5. Поняття і види обєктів екологічного права. Співвідношення обєктів природи та природних ресурсів у системі екологічного права.
- •6. Екологічні системи, природні комплекси, ландшафти як обєкти правового регулювання використання та охорони.
- •7. Навколишнє природне середовище як інтегрований обєкт екологічного права.
- •8.Життя і здоров’я громадян в системі об’єктів охорони екологічного права.
- •9. Принципи, імперативи та пріоритети екологічного права. Функції екологічного права
- •10. Поняття та система екологічного права. Співвідношення екологічного, природоресурсного та природоохоронного права. Співвідношення екологічного права та законодавства.
- •11. Екологічне право як комплексна галузь права, наука та навчальна дисципліна. Місце екологічного права в національній системі права.
- •12. Поняття джерел екологічного права та їх класифікація
- •13. Конституція україни як основне джерело екологічного права
- •14. Зу «про охорону навколишнього природного середовища» як інтегроване джерело екологічного права
- •15. Природоресурсові закони та кодекси як диференційовані джерела екологічного права
- •16. Природоохоронні закони україни як комплексні джерела екологічного права.
- •17. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
- •18. Норми техніко-юридичного регулювання в системі джерел екологічного права.
- •19. Джерела права екологічної безпеки та їх співвідношення з джерелами екологічного права.
- •20. Міжнародно-правові акти у системі джерел екологічного права.
- •21. Місце роз’яснень вищих судових інстанцій щодо застосування екологічного законодавства у системі джерел екологічного права.
- •22. Поняття, види та особливості екологічних прав і обов’язків громадян.
- •23. Право громадян на участь у прийнятті екологічно значимих рішень.
- •24. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів.
- •25. Право громадян на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсів.
- •26. Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян
- •27. Право громадян на участь у прийнятті екологічно значимих рішень. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів.
- •28. Право громадян на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів
- •29. Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян
- •30. Загальні та спеціальні обов’язки громадян у галузі охорони нпс
- •32)Правові форми права власності на природні ресурси
- •33) Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.
- •34. Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси.
- •35. Поняття та види права природокористування
- •36. Принципи та пріоритети права природокористування.
- •37. Об’єктивне та суб’єктивне право природокористування.
- •38. Об’єкти, суб’єкти та зміст права природокористування.
- •39. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування.
- •40. Значення договорів у виникненні права природокористування. Особливості права орендного природокористування.
- •41. Форми і методи охорони і захисту прав суб’єктів правовідносин природокористування.
- •42. Поняття, загальні та правові ознаки і зміст екологічного управління.
- •43. Види та правові форми екологічного управління.
- •44. Система екологічного управління за законодавством україни.
- •45. Правові засади державного екологічного управління.
- •46. Особливості правового забезпечення самоврядного екологічного управління.
- •47. Правове забезпечення громадського екологічного управління.
- •48. Правове регулювання виробничого екологічного управління.
- •49. Система органів загального й спеціального державного екологічного управління та їх компетенція за законодавством україни.
- •50. Поняття та види законодавчо визначених функцій екологічного управління.
- •51. Екологічне програмування, прогнозування та розробка екологічних програм за законодавством україни.
- •52. Правові засади екологічної стандартизації, нормування та сертифікації.
- •1. Правове регулювання екологічного нормування
- •53. Правова організація здійснення екологічної експертизи та екологічного аудиту. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище та стратегічна екологічна оцінка.
- •54. Екологічне ліцензування.
- •55. Екологічний контроль та моніторинг.
- •56. Правові засади екологічного інформаційного забезпечення.
- •57. Державний облік та ведення державних реєстрів екологічно небезпечних видів діяльності та об’єктів за законодавством україни.
- •58. Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.
- •59. Правова організація здійснення ресурсовпорядження (землеустрою, лісовпорядкування та ін.).
- •60. Правове регулювання державного обліку та ведення природоресурсових кадастрів, кадастрів особливо охоронюваних територій та об’єктів, червоної та зеленої книг україни.
- •61. Досудове вирішення спорів у галузі екологічних правовідносин як функція екологічного управління.
- •62. Поняття і юридичні ознаки економіко-правового механізму в галузі екології.
- •63. Склад і зміст економіко-правового механізму в галузі екології. Еколого-економічні правовідносини.
- •64. Правові форми платежів (зборів) у галузі екології. Юридична природа екологічного податку.
- •65. Нормативи платежів (зборів) та ліміти (квоти) у системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •66. Правові засади формування фондів охорони навколишнього природного середовища та їх цільове призначення. Система фінансування природоохоронних заходів.
- •67. Екологічне страхування, екологічний аудит та стимулювання екологічно спрямованої діяльності в системі економіко-правового механізму в галузі екології.
- •68. Поняття юридичної відповідальності в екологічному праві та її правові форми.
- •69. Види та зміст юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •70. Підстави та умови виникнення юридичної відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства. Правові форми профілактики екологічних правопорушень і злочинів.
- •71. Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація.
- •72. Особливості адміністративної та дисциплінарної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •73. Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
- •76. Роль судових інстанцій у застосування норм про юридичну відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.
37. Об’єктивне та суб’єктивне право природокористування.
В об’єктивному розумінні:
це система норм екологічного права, спрямованих на регулювання відносин між суб’єктами права власності на природні ресурси, природо користувачами, іншими особами з приводу ефективного використання та охорони природних О, ресурсів, їх комплексів, їх відтворення на юридичних титулах права загального та спеціального природокористування.
Ознаки:
норми, які регулюють відносини з природокористування складають міждисциплінарний інститут екологічного права (зокрема природоресурного)
ці норми водночас утворюють комплексний полі-видовий інститут екологічного права
вони утворюють інститут загальної частини екологічного права
право природокористування – це сукупність правовідносин, у яких воно реалізується
система принципів природокористування не є стабільною.
В суб’єктивному розумінні (Заєць А.І.):
-це сукупність повноважень конкретної особи (природокористувача) викор. у режимі охорони природні О, ресурси і комплекси для задоволення певних потреб на юридичних титулах права загального і спеціального природокористування.
Право природокористування (Андрєйцев) – це система юридичних норм і засобів, спрямованих на регулювання відносин щодо ефективного використання, відтворення і охорони природних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріальних, економ, соц., духовних інтересів прав суб’єктів природокористування.
38. Об’єкти, суб’єкти та зміст права природокористування.
Об’єктами є конкретні індивідуально-визначені природні об’єкти, ресурси, комплекси, їх частини, які закріплюються за фізичними і юридичними особами.
Риси:
кожному виду О відведена спеціальна галузь та правовий інститут в екологічному праві
кожен О є одночасно О права власності і О права природокористування
кожен О має свій набір юридичних ознак, як О правовідносин, в яких відображені певні властивості
вони використовуються як засіб виробництва, джерело отримання необхідних цінностей,а також, як простір, коли він є цінністю, заради якої надається природній об’єкт
як середовище, що бере участь у діяльності
шлях до отримання корисних властивостей природних О лежить через його отримання в користування і в окремих випадках – вилучення.
В деяких випадках у користування суб’єкту надається 2 і більше природні ресурси
В деяких випадках природні О можуть бути О спільного користування і закріплені за різними суб’єктами
Спільним є критерій поділу О на види.
Класифікація О здійснюється за критеріями:
За місцем розташування;
За складом;
За екол, економ, соц.значенням(ст.39 ЗУ «Про охорону навколишнього прир середовища»): загальнодержавного та місцевого значення.
Суб'єктами є юридичні та фізичні особи, які в установленому законом порядку набули права користування природними ресурсами і зобов'язані здійснювати комплекс заходів щодо їх ефективного використання, відтворення й охорони і мають у зв'язку з цим певні права та Обов'язки. Суб'єкти природокористування поділяються на первинних та вторинних природокористувачів. Суб'єктом первинного або вторинного природокористування є особа, юридична або фізична, правомочність якої по використанню природного об'єкта похідна безпосередньо від права суб'єкта власності на цей об'єкт.
Юридичні особи:підприємства різних форм власності, організації та установи; громадські об'єднання; релігійні організації; військові організації; іноземні держави; міжнародні організації; кооперативні об'єднання.
Фізичні особи: громадяни України; іноземні громадяни; особи без громадянства.
Зміст – це сукупність прав і обов’язків суб’єктів природокористування (природо користувачів та інших учасників природокористування), обумовлених нормами чинного екологічного законодавства або відповідною нормою чинного екологічного законодавства.
Права у галузі
1ефективного використання - використ. прир. рес. відповідно до їх цільового призначення - у встановленому порядку для своїх потреб на наданих у користування знач.водні рес., ліс, угіддя - використ.корисні властивості прир.рес. - право передавати ресурси у визначеному законом порядку у вторинне користування - право отрим.додаткові природні ресурси 2відтворення та охорони - корист пільгами при оподаткуванні у разі виконання заходів щодо охорони та відтворення природних ресурсів - пільгове кредитування на виконання заходів щодо охорони та відтворення природних ресурсів - компенсація за поліпшення якості прир.рес. у разі їх вилучення або добровільнї відмови їх подальшого користування 3реалізація немайнових та майнових прав - розміщ.виробничих, житлових, комунальних, та інших будівель та споруд, необхідних для використання, охорони прир.рес. - отримувати доходи від використання прир.рес. - реалізувати на свій розсуд продукцію отриману від використ прир.рес. - оскарж. рішення держ органів і посадових осіб, які поруш.права - вимагати через суд усунення перешкод у користуванні прир.рес. Обовязки у галузі: 1. Ефективного використання - раціонально і економно - недопуск безгосп.використання - своєчасно вносити плату
- придержуватися строків 2. Відтворення і комплексної охорони - дотримуватися вимог екобезпеки - здійснювати заходи щодо попередження виснаження та забруднення природних ресурсів - не допускати зниження якості прир.рес. - здійснювати заходи щодо відновлення якості прир.рес. 3. Реаліз.інших майнових і немайнових обовязків - не порушувати права інших - не чинити перешкоди іншим - своєчасно компенсувати шкоду - приводити погіршені прир.рес. у стан придатний до подальшого цільового використання