26. Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян

1)Андрейцев В. І.

Дмитренко І. А.

Шемшученко Ю. С..

2)Загальна декларація прав людини – 1й документ, що проголосив осн. права та свободи людини.

Найбільш повно відображені - в Конвенції ООН про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. В Укр вперше закріплення екологічних прав та обов’язків відбулося з прийняттям ЗУ «Про охор навк прир серед» в 1991 р., а з 1996 року екологічні права в Укр. належать до конституційних.

Поняття екологічних прав громадян - сукупність юридичних можливостей і засобів, які спрямовані на задоволення потреб громадян у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

Ст. 50 КУ: «Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення».

Така інформація ніким не може бути засекречена.

- право на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів

- кожен має право на обєднання в громадські природоохоронні формування

- Право на одержання екологічної освіти

- право на оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів держ. влади, органів місц самовр, їх посадових осіб.

Іншими законами передбачені наступні права: право на охорону здоровя, право на безпечні для здоровя та життя продукти харчування, питну воду, умови праці, навчання.

Екологічні права громадян мають два аспекти:

об'єктивне право - сукупність правових норм, що утворюють комплексний міжгалузевий інститут екологічного права;

суб'єктивне право - сукупність повноважень фізичних осіб у галузі екології.

Екологічні права – це закріплені в законі і гарантовані правом сукупність юридичних можливостей та засобів, які дають змогу задовольнити потреби та інтереси громадян у галузі охоронм нпс, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.

. Особливості:

• належать кожній особі, тобто персоніфіковані;

• види екологічних прав передбачаються системою екологічного законодавства;

• форми реалізації екологічних прав громадян передбачаються і забезпечуються системою соціально-правових гарантій;

• порушені екологічні права громадян підлягають поновленню, а їх захист здійснюється в судовому та іншому порядку.

Класифікація:

1. за рівнем правового регулювання – основн(закріплені в КУ)і та інші(закріплені в ЗУ).

2. за суб’єктами реалізації – галузеві та міжгалузеві

3. за видами регульованих відносин – еколого-політичні, економічні, соціальні, культурні

4. за формою реалізації – індивідуальні та колективні

5. за ступенем визначеності суб’єктів – абсолютні і відносні

6. за ступенем реалізації екологічних прав – майнові та немайнові

Ст..66 КУ закріпила обвязок кожного не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані їм збитки.

Загальні обов’язки передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»:

• берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;

• здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів природовикористання;

• не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

• вносити плату за спеціальне природокористування;

• сплачувати штрафи за екологічні порушення.

Спеціальні зобов'язання громадян, передбачені системою екологічного законодавства, які випливають із умов права власності на природні ресурси, природокористування та реалізації громадянами екологічно небезпечної діяльності:

Спеціальні обов’язки поділяються на майнові і немайнові.

Обов'язки майнові:

• своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів;

• ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів щодо їх відновлення;

• проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього природного середовища (забруднення, засмічення тощо).

Обов 'язки немайнові:

• одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

• передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу;

• надавати органам екологічного контролю відомості про характер екологічно небезпечної діяльності;

• здійснювати первинний облік використання природних ресурсів, викидів та скидів у навколишнє природне середовище;

• погоджувати свою діяльність з іншими суб'єктами, якщо вона спроможна потенційно шкодити здоров'ю людини і природним ресурсам;

• оволодівати екологічними знаннями і практичними навичками щодо їх реалізації;

• виконувати розпорядження органів екологічного контролю тощо.

Порушення встановлених у зак-ві обов’язків тягне застосування заходів юридичної відповідальності до винних осіб.

3) Екологічні закони України передбачають участь громадян у прийнятті рішень і місцеві органи влади повинні гарантувати безпечне довкілля громадянам. Часто ці обов’язки існують лише на папері, бо немає процедури, щодо впровадження цих норм у життя.