1.6.5. Будова і процес роботи плуга-лущильника

Плуг-лущшіьник ПЛ-4-30 (П — плуг, Л — лущильник, 4 — кількість кор­пусів, ЗО — ширина захвату одного корпусу, см) призначений для виконання полицевого обробітку ґрунту на глибину 12...22 см під культури І технологіч­ної групи. Агрегатується з тракторами тягового класу 1,4. Його можна вико­ристовувати як для основного обробітку ґрунту, так і для допоміжного — при лемішному лущенні в процесі боротьби з багаторічними бур'янами.

Плуг-лущильник ПЛ-4-30 складається з рами, встановлених на ній корпу­сів з кутознімами, механізму приєднання до трактора і опорного колеса.

Конструктивно-технологічні параметри плуга-лущильника зумовлені тех­нологічним процесом мілкої (12...22 см) оранки, що здійснюється корпусом з кутознімом, умовами та режимом роботи. Процес роботи має певні особливос­ті, зокрема, основна скиба і кутик (скиба, що вирізається від основної куто­знімом) рухаються одночасно і незалежно (рис. 1.24, о). Якщо одночасність виконання закладено в технологічному процесі, то незалежність руху скиб забезпечують відповідними параметрами взаємного розташування робочих поверхонь плужного корпусу з кутознімом та режимом роботи.

Нижню кромку кутозніма встановлено горизонтально і таким чином, що вона вирізає від основної скиби лівий верхній кутик, бічні грані якого в попе­речному перерізі рівні між собою. Це означає, що кутик вступає в роботу після певного піднімання скиби основним корпусом. Якість виконання оранки з

Рис. 1.24. Схема роботи плуга-лущильника:

а — технологічний процес; б— рух кутика після сходу з кутозніма; в — рух основної скиби після сходу з крила полиці корпусу

кутознімом залежить від того, як розташуються кутик і основна скиба після сходу з робочих поверхонь. Ураховуючи їхню особливу роль у забезпеченні кінцевого результату, зазначимо два елементи цього технологічного процесу: 1) вільний рух кутика після сходу з кутозніма та 2) остаточний рух основної скиби після сходу з крила полиці. Виявляється, що для забезпечення потріб­ної якості роботи кутознім потребує точного встановлення по куту атаки, який залежить від параметрів корпусу b та режиму роботи за швидкістю та глиби­ною а₁ ,а₃ (рис. 1.24, б, в).

Глибина оранки регулюється за допомогою гвинтового механізму опорного колеса плуга-лущильника. Кутознім на кронштейні кріплення його до корпу­су може мати два регулювальні положення — нижнє та верхнє, відповідно для меншої (12... 16 см) та більшої (16...22 см) глибин оранки. Плуг з'єднується з трактором за схемою, яка передбачає рух правих коліс (гусе­ниць) по полю на відстані захисної зони (15...25 см) від стінки борозни. При цьому начіпна система трактора розміщується, як правило, симетрично по­здовжній осі трактора. По змозі, слід установлювати двоточкову схему начіп­лювання трактора.

Характеристику плугів-лущильників наведено у табл. 1.5.

Таблиця 1.5. Технічна характеристика плугів-лущильників

1.6.6. Будова і процес роботи ярусного плуга

Плуг начіпний ярусний ПНЯ-4-40 (П — плуг; Н — начіпний; Я — ярус­ний; 4 — кількість корпусів; 40 — ширина захвату одного корпусу, см) при­значений для виконання полицевого ярусного основного обробітку грунту на глибину 25...35 см під культури II технологічної групи. Агрегатується з трак­торами тягового класу 3.

Плуг ПНЯ-4-40 (рис. 1.25) складається з рами 1, встановлених на ній кор­пусів верхнього 2 та нижнього 3 ярусів, механізму 5 приєднання до трактора, опорного колеса 4. Під час роботи на полях з великою (понад 3 т/га) кількістю рослинних решток перед останнім корпусом верхнього ярусу встановлюють дисковий ніж.

Особливу роль у забезпеченні високої якості ярусної оранки (рис. 1.26, а, б) відіграє верхній корпус. Працюючи з верхнім (12...22 см) шаром ґрунту, він стикається зі значною (до 120 ц/га) кількістю рослинних решток, обробляє до 120 т/га поверхнево внесених органічних добрив, сприймає нерівності поверхні поля (їх середньо-квадратичне відхи­лення перевищує 1.0 см), а також від­повідає за точність укладання скиби на дно борозни.

Рис. 1.25. Плуг начіпний ярусний ПНЯ-4-40

Умовно рух верх­ньої скиби при її вза­ємодії з поверхнею корпусу та після схо­ду з неї можна пока­зати як рух мате­ріальної точки, роз­міщеної в центрі її поперечного перерізу. Траєкторія руху цієї точки виявляється стабільною, оскільки проходить на найбільшій відстані від зон концентрації напружень на розтяг і стиск. Саме з досягненням геометричним центром скиби кінцевого положення на дні борозни фактично завершується її обробіток. Для гаранто­ваного обертання верхньої скиби в процесі падіння піднімання центра тя­жіння в найвище над дном борозни положення здійснюють до моменту сходу з полиці корпусу. При ярусній оранці верхня скиба після сходу з крила поли­ці й до укладання в борозну рухається в умовах вільного падіння. Цим техно­логічний процес ярусної оранки істотно відрізняється від оранки загального призначення, якій притаманне обертання скиби при постійному контакті од­нієї з граней з дном борозни, тобто обмеження руху.

Режим роботи орного агрегату за швидкістю руху залежить не тільки від параметрів лемішно-полицевої поверхні (що характерно для плугів загально­го призначення), а й від конструктивно-технологічних параметрів взаємного

Рис. 1.26. Схема роботи плуга ПНЯ-4-40:

а — технологічний процес; б — розміщення верхньої та нижньої скиб після оранки; в — почат­ковий рух верхньої скиби після сходу з полиці; г — заключний рух верхньої скиби; д — рух ос­новної скиби після сходу з нижнього корпусу

розміщення корпусів верхнього і нижнього ярусів (ДД а₁, а₁, Ь). Отже, техно­логічний процес ярусної оранки визначається на відміну від звичайної (за­гального призначення) не тільки параметрами робочої поверхні плужного корпусу, компонувальної схеми плуга, а й параметрами, що характеризують взаємодію корпусів верхнього та нижнього ярусів у просторі.

Нижній корпус, що працює позаду верхнього, може вступати в роботу лише після повного укладання верхньої скиби в борозну, адже інакше порушиться послідовне виконання елементів технологічного процесу ярусної оранки. Рух, спричинений корпусом нижнього ярусу, також відрізняється від руху скиби за звичайної (загального призначення) оранки. За допомогою вигрібної фор­ми обрису лемішно-полицевої поверхні нижня скиба спочатку піднімається із дна борозни, а потім обертається до укладання на вихідну верхню скибу зі зміщенням вертикальних стиків. Після сходу з поверхні полиці нижнього кор­пусу скиба рухається не до укладання в. повну борозну, а лише до укладання

на донну поверхню обробленої перед цим скиби. Корпуси ярусного плуга вза­ємодіють і під час роботи залежать один від одного.

Глибина ходу корпусів верхнього ярусу за всіх режимів регулювання має бути 12... 14 см. Цього досягають перестановкою стовби по отворах у крон­штейні її приєднання до рами плуга. Глибина оранки регулюється за допомо­гою гвинтового механізму опорного колеса. Пальці начіпного механізму плу­га встановлюють у нижнє положення при оранці на 25...28 см та у верхнє — при оранці на 28...35 см. Плуг з'єднується з трактором за схемою, яка перед­бачає рух правих коліс (гусениць) по неповній відкритій борозні, утвореній проходженням останнього корпусу верхнього ярусу при попередньому прохо­дженні агрегату. При цьому двоточкова система начіплювання трактора має бути зміщена вправо на 6... 12 см відносно його поздовжньої осі.

Характеристику ярусних плугів наведено у табл. 1.6.

Таблиця 1.6. Технічна характеристика ярусних плугів