7. Принципи розміщення продуктивних сил.

Найважливішими принципами розміщення прод. сил, якими керуються у розв’язанні проблем просторового розподілу підприємств і галузей є: наближення вироб-цтва до джерел сировини, роб. сили, споживачів; збереження довкілля, раціональне викор. природ. ресурсів і впровадження ресурсоощадних технологій; забезпечення здорових гігієнічних умов життя і праці населення; обмеження надмірної концентрації промисловості в містах; вирівнювання економічного розвитку районів та областей; зміцнення обороноздатності країни; урахування інтересів економ. інтеграції в Європейський та світовий простір. Суть цього принципу полягає в тому, щоб під час розміщення об’єктів досягала висока ефективність народного господарства. Раціональне розміщення виробництва передбачає:

• Наближення вироб-цтва до джерел сировини, палива, енергії і води;

• Наближення трудомістких галузей до районів і центрів зосередження труд. ресурсів;

• Наближення масового вироб-цтва малотранспонтабельної продукції до місць її споживання;

• Обмеження надмірної концентрації промисловості у великих містах, переважне розміщення нових промислових об’єктів у малих і сер. містах;

• Охорона природи і забезпечення комфортних екологічних умов проживання населення.

Принцип комплексного розміщення виробництва. Згідно з цим принципом розміщення об’єктів передбачається:

• Комплексне викор. природ. ресурсів та відходів їх переробки

• Раціональне викор. труд. ресурсів різних вікових груп чол. та жін.статі

• Встановлення ефективних виробничих зв’язків між підприємствами

• Ств-ння єдиної вироб. і соц. інфраструктури з метою обслуговування локальних вироб-х комплексів та населених пунктів.

Принцип збалансованості і пропорційності розміщення вироб-цтва передбачає: дотримання збалансованості між виробничими потужностями і обсягом вироб-цтва, з одного боку, і наявністю сировинних, паливно-енергетичних, труд-х, с\г ресурсів регіону – з 2го; пропорційності між галузями спеціалізації, допоміжними та обслуговуючими, між добувною і обробними ланками вироб-цтва, а також між вироб. та соц. сферами тощо.

На основі принципу внутрішньодержавного та міжнародного поділу праці країна і регіони повинні розвивати ті галузі вироб-цтва, для яких складаються найкращі умови: затрати праці є найнижчими і навкол. середовищу задається найменша шкода, а їх продукція є конкурентоспроможною і користується постійним попитом на міжнар. та внутрішньодержавних ринках.

Принцип обмеженого централізму зумовлює органічне поєднання інтересів країни та її регіонів. При цьому передбачається ств-ння умов для розвитку прод. сил у регіоні з метою підвищення рівня його соц.-економ. розвитку.

Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей передбачає зближення територій за інтегральними показниками, що характеризують кінцеву результативність їх госп. діял-сті (напр.-д, валова додаткова вартість на душу населення). Реалізація цього принципу ґрунтується на всебічному розвитку регіон. інтеграції, використанні переваг територіальної концентрації виробництва.

Принцип забезпечення екологічної рівноваги передбачає формування екологобезпечного типу госп-ва, раціональне викор. природ.-ресурсного і труд. потенціалу регіону. Під час вибору можливих варіантів розміщ. вир-цтва перевага надається тим з них, які не створюють еколог. напруженості на певній території.

Принципи розміщення продуктивних сил є основою для побудови економ.політики. випливаючи із закономірностей, принципи ілюструють шлях найдоцільнішого вирішення проблеми розміщення виробництва.