6. Рудні ресурси україни ті їх економічна оцінка.

Україна має великі поклади залізовмісної сировини. Промислові запаси її становлять 26,3 млрд т. Це переважно руди метаморфічного походження (залізисті і магнетитові кварцити), пов'язані з Українським щитом, і руди осадового походження (бурі залізняки), пов'язані з Керченським півостровом.

Родовища залізної руди в Україні зосереджуються в залізорудних районах і залізорудних басейнах. Всього відомо 52 родовища, з них розробляється 28. Найбільшим залізорудним басейном є Криворізький. Басейн простягається вузькою смугою з півночі на південь на 100 км (завширшки 2-7 км) вздовж річок Інгулець, Саксагань та Жовта.

Друге місце за запасами залізних руд в Україні посідає Кременчуцький залізорудний район, відкритий у 1924-1928 рр. У його межах знаходиться п'ять окремих родовищ.

Великі поклади сировини для чорної металургії виявлено у Білозерському залізорудному районі Запорізької області. Він простягається 20-кілометровою смугою з півночі на південь на 65 км. Залізні руди в цьому районі відкрито в 1955 р.; його дорозвідка триває.

В Україні є значні запаси марганцевих руд, які використовують у чорній металургії. Ці руди залягають поблизу найбільших родовищ залізних руд та коксівного вугілля. Сама природа ніби створила унікальні територіальні поєднання для розвитку в цих регіонах чорної металургії.

Одними з найбільших у світі є Великотокмацьке (Запорізька обл.) і Нікопольське (Дніпропетровська обл.) родовища марганцевих руд.

Марганцеві руди — дуже перспективна експортна сировина. На території України зосереджується близько 20% світових запасів марганцевих ресурсів, у тому числі майже 50% світових запасів припадає на високоякісні марганцеві руди. Марганець широко використовують у виробництві сталі. Його сполуки застосовують також для виробництва фарб, якісного скла, для потреб медичної промисловості.

В Україні є запаси сировини для виробництва алюмінію: боксити (Високопільське родовище у Дніпропетровській обл.), алуніти (Закарпаття) та нефеліни (Приазов'я).

Запаси ртуті виявлено в центральній частині Донбасу (Микитівка) та на Закарпатті, хрому — у Побужжі, бариту — у поліметалевих рудах Закарпаття.

Поліметалеві руди (з вмістом свинцю, цинку та ін.) трапляються у Передкарпатті (поблизу Трускавця).

Україна перспективна на золото.

2. Україна має різноманітну та потужну мінерально-сировинну базу, яку формують запаси майже всіх видів мінеральної хімічної сировини: вугілля, природного газу, нафти, сірки, карбонатної сировини, кухонної та калійної солей титанових руд тощо.

Невичерпними є запаси кухонної солі ( понад 10 млрд. т , більша половина яких припадає на Артемівсько – Слов’янське родовище Донбасу. Великі родовища кухонної солі є ще й в Закарпатті ( Солотвинське родовище ). Значну цінність для хімічної промисловості мають запаси солей Пн. Криму. А саме багате на мінерали озеро Сиваш ( містить розчин солей натрію, магнію, брому, йоду, титану ).

На запаси калійних солей багате Прикарпаття. Найбільші родовища в: Івано-Франківській ( Калуш ) і Львівській ( Стебник ) областях.

Найбільші запаси сірки має Закарпаття ( Яворів, Роздол, Немирів )

Але запаси фосфоритів в Україні – обмежені. Найбільше родовище – Кролевецьке родовище в Сумській обл..

Основні родовища титанових руд є в Житомирській і Дніпропетровській областях. Сировиною для виробництва титанових барвників є солі Сиваських озер.

Також у достатній кількості вітчизняна хімічна промисловість забезпечена карбонатною сировиною ( Донбас. Донецько- Придніпровська низовина тощо ).

55Сировинною базою хім. Промисловості україни є запаси майже всіх видів мінеральної хімічної сировини: вугілля, природного газу, нафти, сірки, карбонатної сировині кухонної і калійної солей, титанових руд тощо. З основних виді мінеральної сировини в країні поки що не виявлені великі родовища фосфорної сировини (відомі лише незначні родовища фосфоритів і апатитів).з

54Розміщення галузей тваринництва. Розміщення галузей тваринництва зумовлюється природними умовами, ресурсами кормовиробництва, потребами населення, транспортабельністю продуктів. Розвиток тваринництва залежить насамперед від кормовиробництва, яке складається з польового, лукопасовищного і промислового виробництва кормів. Водночас окремі галузі тваринництва прив'язані до м'ясо-молочної, цукрової, крохмале-патокової промисловості (використання відходів в кормовому раціоні).

Провідною галуззю тваринництва є скотарство молочно-м'ясної спеціалізації. Воно розвинене на всій території України і має чотири напрями: молочний, м'ясо-молочний, м'ясний, вирощування молодняка для відгодівлі у спеціалізованих господарствах.

Друга за значенням галузь тваринництва - свинарство набуло переважного розвитку в районах інтенсивного землеробства (Лісостеп і Степ). Для відгодівлі свиней широко використовують концентровані корми. В районах Лісостепу свинарство має м'ясо-сальну, а у Степу-сальну спеціалізацію.

Інші галузі тваринництва, зокрема вівчарство, поширене у степових областях (тонкорунне і напівтонкорунне), в Карпатах (грубововняне), птахівництво розвивається навколо великих міст (спеціалізовані птахофабрики), а також поблизу промислових і рекреаційних центрів. Крім цих галузей, дедалі більшого значення набуває ставкове рибництво, бджільництво, звірівництво і шовківництво.

У зв'язку з територіальними відмінностями в природних і економічних умовах у різних частинах України склалася спеціалізація агропромислового комплексу держави. Виділяються три сільськогосподарські зони - Полісся, Лісостеп і Степ - зональні агропромислові територіальні комплекси (АПТК).