- •1.Розміщення продуктивних сил як галузь економічної науки.
- •4. Фактори розміщення продуктивних сил
- •3. Галузева структура машинобудування України.
- •5. Машинобудівний комплекс Укр.
- •6. Рудні ресурси україни ті їх економічна оцінка.
- •10.Сутність економічного району та основні районоутворюючі фактори
- •7. Принципи розміщення продуктивних сил.
- •8. Нерудні ресурси України та їх економічна оцінка.
- •12.Транспортне машинобудування та його структура.
- •9. Важке машинобудування
- •11. Газова промисловість України та її проблеми
- •13.Основні районоутворюючі фактори(10 балів).
- •15. Національний склад населення України та його територіальні особливості.
- •14. Чорна металургія.
- •16. Мережа ек районів україни
- •18. Нетрадиційні джерела енергії та перспективи їх використання
- •19. Галузева структура народного господарства
- •28. Трудоресурсний потенціал продуктивних сил України.
- •31. Автомобілебудування України та його проблеми.
- •32. Структура природних ресурсів України.
- •33. Паливні ресурси України та їх економічна оцінка.
- •34. Характеристика Донецького економічного району.
- •36. Атомна енергетика України та її проблеми.
- •35. Характеристика Придніпровського економічного району.
- •37. Природно-ресурсний потенціал України.
- •38. Розміщення населення України. Міське, сільське населення.
- •39. Водні ресурси України.
- •40. Характеристика Подільського економічного району.
- •41. Рекреаційні ресурси України.
- •42. Хімічна промисловість та її місце в хімічному комплексі України.
- •43. Морський та річковий транспорт.
- •44. Принципи розміщення важкого машинобудівництва.
- •45. Залізничний транспорт України, стан та його проблеми.
- •51.Вугільна промисловість України та її проблеми.
- •50. Характеристика столичного економічного району
- •56 Роль і місце металургійного комплексу в народному господарстві України.
- •57. Харчова промисловість україни та принципи її розміщення
50. Характеристика столичного економічного району
Розташований на півночі України. Площа його становить 90,7 тисяч квадратних кілометрів. Населення — 7,5 млн чоловік.Район охоплює території Київської, Чернігівської і Житомирської областей. У Житомирській області знаходяться всесвітньо відомі родовища червоних, рожевих і сірих гранітів, чорних і сірих лабрадоритів. Граніти і гнейси видобувають у долинах річок Росі, Ірпеня та Тетерева. Вздовж правого берега Десни знаходяться значні поклади крейди, яка цілком придатна для виробництва цементу, високої якості паперу тощо. Сировинною базою для цементної промисловості в районі є також великі запаси мергелю. Виявлено поклади цегельних, черепичних та вогнетривких глин. Будівельні піски переважають у північній частині району.
У Чернігівській області є невеликі поклади фосфоритів, нафти (Гнідинцівське, Леляківське родовища), на Житомирщині — бурого вугілля, в Чернігівській і Жит (титанові руди) знаходяться в Житомирській області (долина ріки Ірші). У Київській області виявлено значні поклади уранових руд, що не розробляються. Район має лікувальні грязі і мінеральні води (Миронівський, Білоцерківський та Броварський райони Київської області, Житомир, Новоград-Волинський та інші).
Середня густота населення в районі становить приблизно 82 чоловіки на 1 км² і близька до середньої в країні. Господарство економічного району являє собою високорозвинуту багатогалузеву промисловість і сільськогосподарське виробництво, що досить тісно пов'язані між собою. Проте промисловість у цілому переважає над сільськогосподарським виробництвом.Основними галузями є машинобудування, хімічна, легка і харчова промисловість.У районі вирощують цукрові буряки, льон-довгунець, хміль, картоплю, зерно, виробляють молоко і м'ясо. Головну роль у перевезеннях вантажів відіграє залізничний транспорт. Прибуття вантажів переважає в районі над відправленням. Близько 60 % всіх перевезень залізницею становлять транзитні вантажі.Найважливіші залізничні магістралі району: Бахмач — Київ — Фастів — Козятин, Київ — Фастів — Знам'янка, Київ — Ковель, Київ — Фастів — Новоград-Волинський.Автомобільний транспорт перевозить в основному пасажирів, а також продукцію АПК.
53Електроенергетика, її розміщення і проблеми. Електроенергетика є високомеханізованою галуззю промисловості. У зв’язку з цим в затратах на виробництво енергії відносно мала питома вага заробітної плати. Разом з тим високий технічний рівень обумовлює високу кваліфікацію робітників та інженерно-технічного персоналу.
Умови і фактори розміщення об’єктів електроенергетики залежно від типу генеруючих потужностей та напруги передачі електроенергії різні.
Район розміщення теплової електростанції і її потужність повинні визначатися з урахуванням розвитку електроспоживання, наявності паливних ресурсів та відомостей щодо гідрології районів. Варіант розміщення електростанції вибирається після проведених порівняльних розрахунків вартості перевезення палива та передачі електроенергії в район споживання. При виборі конкретного місця будівництва ТЕС, яка працює на твердому паливі, повинна враховуватись можливість збільшення вантажопотоків по залізницях та водних шляхах сполучень. Для електростанції на рідкому чи газоподібному паливі враховується розвиток трубопровідного транспорту. При виборі місця будівництва уточнюється можлива остаточна потужність електростанції щодо водопостачання, паливопостачання та генерального плану розміщення об’єкта.
Теплові атомні станції, враховуючи великі обсяги споживання води, слід розміщувати поблизу водних об’єктів. Крім цього, атомні станції повинні будуватися на значній відстані від великих міст. ГЕС та ГАЕС розміщуються біля водних об’єктів з мінімальним затопленням земель під водосховища.
Одним з важливих факторів розміщення об’єктів електроенергетики є екологічна безпека, додержання санітарних норм і мінімізація екологічних втрат як при будівництві, так і при експлуатації об’єкта.
Нині в Україні експлуатуються три типи генеруючих потужностей: теплові (паротурбінні та дизельні), гідравлічні (гідроелектростанції, гідроакумулюючі станції) та атомні..
Основними районами концентрації великих конденсаторних електростанцій (КЕС або ДРЕС) є: на сході України — Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Харківська та Луганська області; на Заході — Львівська та Івано-Франківська області; в центрі — Вінницька та Київська області.
Основну електроенергетичну базу України становлять теплоелектростанції (Запорізька, Вуглегірська, Зміївська, Трипільська, Придніпровська, Ладижинська, Бурштинська, Київська ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6), атомні електростанції (Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська) та гідроелектростанції (найбільші шість станцій Дніпровського каскаду).
