39. Водні ресурси України.

Водні ресурси виступають джерелом промислового і побутового водопостачання, а тому відіграють вирішальну роль у розвитку всього народного господарства та у життєдіяльності населення.

Водні ресурси України складаються з місцевого стоку, який фор­мується у річковій мережі на її території, та транзитного, що надхо­дить із сусідніх територій по Дніпру і його допливах. Основним показником водних ресурсів річок є норма річного стоку. В середньому за водністю році ресурси місцевого стоку України складають 50 км3, а транзитний стік — 159 км3. Загальні водні ресурси держави сягають 209 км3. Тран­зитний стік більше ніж у 3 рази переважає місцевий, що значно обме­жує використання водних ресурсів для внутрішніх потреб. Отже, ос­новне джерело використання водних ресурсів України — місцевий стік річок і частина транзитного. Найбільшу кількість води мають західні області, найменше забезпе­чені водою південні області. Значні водні ресурси зосереджені в озерах України, які поширені по всій території. Об'єм води у прісних озерах досягає понад 2,3 км3.

Великі території України займають болота, заболочені і перезво­ложені землі, в яких зосереджено біля 30 км3 води.

Україна має великі запаси підземних вод, які здебільшого вико­ристовуються для водопостачання і зрошення. У межах України підземні води зосереджені в окремих артезіанських ба­сейнах, серед яких найбільші Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільській і Причорноморський.

Рівень забезпеченості України водними ресурсами є недостат­нім і визначається формуванням річкового стоку, наявністю під­земних і морських вод. Найвищий рівень водозабезпечення жителів — у за­хідних і північних областях України.

Територіальний розподіл водних ресурсів України є нерівно­мірним і не відповідає розміщенню водомістких господарських комплексів. Найменша кількість водних ресурсів формується у місцях зосередження потужних споживачів — Донбас, Криворіж­жя, Автономна Республіка Крим, південні області України. Ос­новними споживачами води є промисловість (в першу чергу електроенергетика, металургія, хімічна промисловість), сільське гос­подарство, комунальне господарство. Важливою складовою водних ресурсів є їх гідроенергоре­сурси — запаси енергії річкових потоків і водоймищ, що лежать вище від рівня моря. Загальні потенційні гідроенергоресурси ста­новлять близько 60% всієї енергії поверхневого стоку.

40. Характеристика Подільського економічного району.

До Подільського економічного району належать Вінницька, Тернопільська та Хмельницька області. Це четвертий за розмірами економічний район із значними сільськогосподарськими, лісовими, мінеральними, водними та рекреаційними ресурсами. Сільськогосподарські угіддя становлять 71% земельної площі, яка становить 60,9 тис. км2. Населення - 4560,2 тис. чол. Лісові ресурси становлять 11,5% (800,5 тис. га) території. У районі залягають значні поклади природних будівельних матеріалів. У Вінницькій області відкрито родовище залізних руд (0,8 млрд. тон). Запаси пеліканіту становлять 170 млн. тон, це єдина у Європі сировина для виготовлення склолитого цементу, порцелянових виробів. Провідною є харчова промисловість. Машинобудування обслуговує потреби сільського господарства, харчової промисловості. Підприємства природо- та верстатобудування є такі:

Вінницький завод тракторних агрегатів;

Калинівський завод устаткування для цукрових заводів;

Тернопільський завод бурякоцукрових комбайнів;

Хмельницьк (трансформаторні підстанції, тракторні деталі, ковально - пресове устаткування);

Камянець - Подільський (сільськогосподарські машини, деревообробний інструмент);

Тернопільське виробниче обєднання "Ватра" (електроапаратура);

Шепетівка (тракторні деталі).

Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на зерново-буряковій та мясо-молочній продукції. Довжина залізниць - 2536 км., автодоріг - 17,4 тис. км. Проходять газопроводи "Союз", Уренгой - Помари - Ужгород.