42. Сутність та критерії сегментації ринку:

Сегментація ринку – це розподіл споживачів на групи, на основі їх різниці в потребах, характеритисках або поведінці, і розробка для кожної з цих груп комплексу маркетингу(окремого), при цьому передбачається однакова реакція цих груп на один і той самий набір спонукальних стимулів маркетингу. Критерії сегментації ринків: 1) географічні(регіон, адміністративний поділ, чисельність населення клімат, природна зона тощо); 2)демографічні(вік, стать, розмір сім’ї, рівень доходів, життєвий цикл сім’ї, релігія тощо); 3)психографічні (соціальний клас, стиль життя, особисті якості, адаптація до нового товару ); 4)поведінкові (ступінь потреби в товарі, ступінь готовності до придбання товару, ставлення до товару, привід до здійснення покупки).

43. Принципи сегментування ринку: 1. принципу різниці між сегментами — означає, що в результаті проведення сегментації мають бути отримані відмінні одна від одної групи споживачів, інакше цільовий маркетинг перетвориться на масовий; 2. принципу подібності споживачів у сегменті — передбачає однорідність ставлення потенційних покупців до конкретного товару, яка необхідна для того, щоб можна було розробити відповідний маркетинговий план для всього цільового сегмента; 3. принципу великого розміру сегмента — означає, що цільові сегменти мають бути досить великими для забезпечення продажу і покриття витрат підприємства. При оцінюванні розміру сегмента варто враховувати характер запропонованого товару та місткість потенційного ринку; 4. принципу вимірності характеристик споживачів — необхідний для цілеспрямованих польових маркетингових досліджень, у результаті яких можна виявляти потреби потенційних покупців, а також вивчати реакцію цільового ринку на маркетингові дії підприємства, оскільки поширення товару без зворотного зв’язку від споживачів призводить до розпилення засобів, трудових та інтелектуальних ресурсів фірми-продавця; 5. принципу досяжності споживачів — означає наявність каналів комунікації фірми-продавця з потенційними споживачами (газети, журнали, радіо, телебачення, засоби зовнішньої реклами і т. п.), що необхідно для організації акцій просування конкретного товару.

44. Фактори сегментування спож. ринку: Географічні: регіональна демографія, адміністративний розподіл, кількість мешканців міст. Соц-демограф: вік, освіта, рівень доходів, стать. Психографічні: належність до сусп. класу, стиль життя, тип особистості. Фактори поведінки споживачів: очікувана вигода, ступінь споживання, ставлення до товару.

45. Етапи процесу сегментування ринку: 1. визначення факторів сегментування. 2. вибір методу та здійснення сегментування ринку. 3. інтерпретація отриманих сегментів. 4. оцінювання сегментів ринку. 5. вибір цільового ринку. 6. позиціонування товару. 7. розробка план маркетингу.

46. Товар – ключовий елемент комплексу маркетингу, складовими якого є характеристики товару (дизайн, колір, упаковка, розмір), сервіс, торгова марка та асортимент. Класифікація товарів:

1.За ознакою довговічності (тривалого користування, короткочасного користування, послуга)

2.За сферою застосування (споживчі товари та послуги, тов. та посл. виробничого призначення)

3.Виходячи з поведінки та звичок споживачів

а: товари повсякденного попиту (купуються без роздумів, без порівняння з аналогами): товари постійного попиту, імпульсивної купівлі, для начальних потреб;

б: товари попереднього вибору (купуються не часто та порівнюються між собою за критеріями якості, ціни, дизайну ) : схожі – холодильники, несхожі – одяг;

в: товари особливого попиту (за такі товари покупець готовий сплачувати додатково та закладати додаткові зусилля)

г:товари пасивного попиту (покупці, з різних причин не звертають на них особливої уваги, доки вони не стають необхідними - страхування)

4.Товари виробничого призначення:

а: в залежності від призначення та особливостей використання (товари, що витрачаються при використанні – паливо, сировина ; Товари, що втрачають при використанні свій ресурс – машини обладнання)

б: залежно від характеру та терміну використання та ролі в технологічному процесі (капітальне устаткування – будівлі, стаціонарні установи; допоміжне устаткування – рухоме обладнання та інструменти; сировина ; напівфабрикати; матеріали- результат переробки сировини).