60. Фактори маркетингового ціноутворення

Внутрішні фактори:

1)Маркетингові цілі

2)Стратегія маркетингового комплексу

3)Витрати та попит

Види витрат:

Постійні-не залежать від обсягу виробництва

Змінні - залежать від обсягу виробництва

Валові - сума постійних та змінних витрат

Зовнішні фактори:

- державне регулювання цін

- етап життєвого циклу

- конкуренція та тип ринку.

60. Модифікація цін для стимулювання збуту: В цілому варіативність цін дозволить моделювати цінову політику в залежності від стратегії:

       Диференціації цін відповідно до рівня параметрів якості послуги.

       Модифікації цін по географічному принципу.

       Диференціації цін через систему знижок.

       Модифікації цін для стимулювання збуту.

       Цінової дискримінації, як методу конкурентної боротьби.

Практично компанії встановлюють не окремі ціни на товар, а конструюють цілу систему цін, щоб продавати весь асортимент своїх товарів; ураховувати попит на різних, територіально віддалених один від одного ринках і на різних сегментах.

Усередині системи цін можна виділити такі типи модифікованих цін:

 територіальні; ціни зі знижками;ціни просування товару;

дискримінаційні;ціни на новий товар; ціни на продукцію-мікс.

Ціни стимулювання покупок. У особливих випадках компанії тимчасово знижують ціни до нижчого, ніж прейскурантна ціна рівня, а іноді навіть до нижчого, ніж рівень витрат:

- супермаркети можуть утримувати низькі ціни на окремі товари для привернення уваги покупців, щоб вони купували у них й інші товари.

- знижки з цін у окремих випадках, наприклад у святкові дні.

- пільгові ціни застосовують тоді, коли компанія реалізує товари чи послуги за кількома цінами, хоч це і не відображує пропорційну різницю у витратах.

У зв'язку з цим існують різні форми ціноутворення.

Ціни на нові товари. Метод «зняття вершків на ринку» полягає в тому, що на товари встановлюють високі ціни для одержання, високих доходів. Метод «проникнення на ринок» встановлення відносно низьких цін на нові товари, сподіваючись привернути увагу великої кількості покупців і завоювати переважну частку на ринку.

Ціни на комплекс товарів мають певне логічне обґрунтування, оскільки кожний товар є частиною всього комплексу аналогічних товарів, представлених на ринку.

60. Сутність, види та характеристика каналів розподілу.

Канал розподілу - це сукупність організацій або окремих осіб, які переймають на себе або допомагають передати іншим організаціям і особам право власності на конкретний товар або послугу на шляху від виробника до споживача. Базисні типи каналів розподілу:

1) прямі – без використання посередників – використовують фірми, які бажають контролювати всю маркетингову програму, підтримувати тісний контакт із споживачами, мають обмежену кількість цільових ринків, достатні засоби і досвід для організації збуту;

2) опосередковані – переміщення товарів через посередників – використовують фірми для розширення ринку збуту, нарощування обсягів продажу.

Рівень каналу - це посередник, який виконує роботу по наближенню товару і права власності на нього до кінцевого споживача.

Характеристики каналів розподілу:

1. Довжина – кількість наявних у ньому проміжних рівнів. Рівень – посередник, що виконує роботу для наближення товарів і права власності на них до кінцевого споживача.

2. Ширина (напруженість) – кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу. Залежно від довжини розподілу канал поділяється:

Канал 0 рівня – виробник-споживач;

Однорівневий – оптовий посередник-споживач;

Дворівневий – виробник-оптовий посередник-роздрібний посередник-споживач.

3. Суб'єкти: контактні організації – товаровиробники, посередники (оптові, роздрібні), споживачі (промислові, кінцеві); організації сприяння – фірми маркетингових досліджень, страхові і фінансові фірми, рекламні і транспортні агентства.