16.8. Вища рада юстиції та її конституційно-правовий статус

Конституція України (ст. 131) вперше в державно-правовій практиці передбачила створення нового державного органу — Вищої ради юстиції.

До її відання належить:

• внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

• прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

• здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Кандидатури на призначення суддів на посаду або на їх звільнення з посади, згідно Закону України «Про Вищу раду юстиції», проходять попередній відбір, конкурси, кваліфікаційні комісії, після чого Вища рада юстиції вносить подання Президентові України про перше призначення судді на посаду строком на 5 років (ст. 128), або Верховній Раді України про безстрокове обрання суддів.

Звільнення судді з посади можливе у випадках передбачених п. 5 ст. 126 Конституції України і лише за поданням Вищої ради юстиції (п. 1 ст. 131).

Щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів Вища рада юстиції виконує повноваження першої інстанції, проте її рішення є остаточним.

Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів місцевих та апеляційних судів, а також прокурорів як апеляційна інстанція.

Виходячи із наділених Конституцією і Законом України «Про Вищу раду юстиції» повноважень, Вища рада юстиції формується таким чином, щоб жодна з гілок влади та інші організації не могли використовувати її для вигідного для себе положення при призначенні судді (суддів) або притягнення (чи уникнення від притягнення) їх та прокурорів до відповідальності.

Вища рада юстиції складається з 20 членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів Вищої ради юстиції.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України (ст. 131).

Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції визначено в Законі України «Про Вищу раду юстиції» 1998 року.

Він регламентує порядок призначення її складу, термін повноважень її членів — 6 років — крім тих, хто входить до її складу за посадою (ст. 1), компетенцію, порядок розгляду питань, що відносяться до її компетенції, підстави для відкриття дисциплінарного провадження щодо певної категорії суддів, підстави припинення повноваження члена Вищої ради юстиції тощо.

Вимоги до члена Вищої ради юстиції

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший 35 років, і не старший 65 років, який проживає в Україні не менше 10 останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше 10 років (ч. 1 ст. 6 Закону).

Повноваження члена Вищої ради юстиції припиняються у разі: закінчення терміну на який його призначено; набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього; втрати ним громадянства України; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; визнання його судом недієздатним або обмежено дієздатним; подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень; неможливості виконувати свої обов’язки за станом здоров’я за наявності медичного висновку, підтвердженого судом; порушення присяги або скоєння аморального вчинку; його смерті.

Очолює Вищу раду юстиції Голова Вищої ради юстиції, який обирається з її членів строком на 3 роки таємним голосуванням без права повторного переобрання на новий строк і працює на постійній основі; у нього є заступник.

Він координує роботу Вищої ради юстиції, представляє її у зносинах з іншими органами та організаціями, проводить її засідання тощо.

Засідання Вищої ради юстиції проводяться відкрито. Вони є правомочними, якщо на них присутні не менш як дві третини від конституційного складу (14 членів). Рішення приймаються більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено законом. На засіданні Вищої ради юстиції ведеться протокол.

У Вищій раді юстиції утворюються секції, які очолюють секретарі:

• з питань підготовки подань для призначення суддів уперше на посади та звільнення їх з посад;

• для здійснення дисциплінарного впровадження, дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог закону щодо несумісності.

Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше як три четверті членів від її складу.

Вища рада юстиції для здійснення своїх повноважень наділена Конституцією України та Законом України «Про Вищу раду юстиції» певними повноваженнями. Вона може витребовувати та одержувати необхідну інформацію, судові рішення, судові справи від судів, підприємств, установ, організацій, громадян та їх об’єднань.

Члени Вищої ради юстиції мають право знайомитись з матеріалами, які розглядає рада, заявляти клопотання, давати свої обгрунтування, подавати відповідні додаткові документи тощо.

Вища рада юстиції приймає такі акти:

• подання про призначення суддів на посаду;

• подання про звільнення суддів з посади;

• рішення про порушення вимог закону щодо несумісності;

• рішення про дисциплінарну відповідальність судді, прокурора;

• рішення за скаргою на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

• рішення про звільнення її члена у випадках, передбачених ст. 18 Закону.

За невиконання, невчасне виконання актів, за ухилення від подання або порушення термінів подання Вищій раді юстиції витребуваних нею документів та матеріалів посадові особи несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно Закону України «Про Вищу раду юстиції» суб’єктами звернення щодо подання про звільнення суддів з посади можуть бути:

• народний депутат України;

• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

• відповідна кваліфікаційна комісія суддів;

• член Вищої ради юстиції.

Аналіз діяльності Вищої ради юстиції засвідчує про те, що цей конституційний державний орган своєю активною професійною діяльністю дедалі більше сприяє формуванню високопрофесійного суддівського корпусу, здатного забезпечити правосуддя винятково у рамках чинного законодавства України.