16. 4. Принципи правосуддя в Україні

Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді, а у визначених законом випадках, народні засідателі, присяжні, які незалежні і підкоряються лише закону (ст. 129 Конституції України).

Основні принципи правосуддя:

• законність — це дотримання і виконання приписів Конституції України, законів та інших нормативних актів. Принцип законності забезпечений такою побудовою судочинства, при якій на кожній наступній стадії перевіряють законність рішень, прийнятих раніше;

• рівність у сіх учасників судового процесу перед законом і судом, яка полягає у тому, що в судочинстві громадянин є рівним перед законом і судом. Усі суб’єкти, які займають однакове процесуальне становище, користуються одними й тими ж правами;

• забезпечення доведеності вини випливає з презумпції невинуватості, сформульованої у ст. 62 Конституції України: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду»;

• змагання сторін і свобода в поданні ними до суду своїх доказів та доведенні перед судом їх переконливості.

Цей принцип припускає:

• розподіл функцій звинувачення і захисту та відокремлення їх від правосуддя;

• наділення обвинувача та захисника рівними процесуальними правами при здійсненні ними своїх функцій;

• активне і керівне становище суду в процесі.

Суд має створити необхідні умови для всебічного, повного й об’єктивного дослідження справи;

д) підтримання прокурором державного звинувачення у суді. Він підтримує перед судом державне звинувачення, користуючись при цьому рівними правами з іншими учасниками процесу;

• забезпечення звинуваченому права на захист. Це означає, що кримінально-процесуальний закон передбачає значний обсяг прав, що дають змогу звинуваченому при його вмілому використанні самостійно або з допомогою захисника захищатися від пред’явленого звинувачення;

• гласність судового процесу і його повна фіксація технічними засобами полягають у тому, що розгляд справ у всіх судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених законом, коли необхідно зберегти державну таємницю.

Вирок суду в усіх випадках оголошують публічно. Сторонам надають можливість фіксувати хід судового розгляду за допомогою технічних засобів;

• забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Отже, сторони мають право на перегляд судового рішення вищим судом у порядку апеляційного та касаційного провадження;

• обов’язковість рішення суду означає, що ті рішення, які набрали чинності, — остаточні та обов’язкові для всіх без винятку: органів державної влади, підприємств, установ, організацій, громадян. Вони підлягають неухильному виконанню на усій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою встановлену законом відповідальність.

16.5. Конституційний статус суддів

Правовий статус професійних суддів визначений Конституцією України і Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року зі змінами і доповненнями до нього і Законом України «Про судоустрій України» від 7.02.2002 року.

Відповідно до Закону судді та залучені для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні. Вони здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Професійними суддями є громадяни України, які, відповідно до Конституції України, призначені Президентом України строком на п’ять років або обрані безстроково Верховною радою України і обіймають штатну посаду судді в одному із судів України відповідного рівня і спеціалізації (місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого чи Верховного Суду України).

Умови для призначення професійним суддею визначені у ст. 127 Конституції України і в Законах України «Про статус суддів» та «Про судоустрій України».

Судді в Україні є посадовими особами державної влади, які конституцією наділені владними повноваженнями здійснювати правосуддя.

Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними і підкоряються тільки законові. Вони нікому не підзвітні.

Здійснюючи свої обов’язки, судді зобов’язані:

• дотримуватися Конституції та законів України з метою забезпечення повного, всебічного, об’єктивного розгляду судових справ;

• додержуватися вимог, встановлених для суддів ст. 5 Закону, службової дисципліни, розпорядку роботи суду;

• не розголошувати відомостей, що становлять державну, військову, службову, банківську, комерційну таємницю, а також таємницю нарадчої кімнати, відомостей про особисте життя громадян тощо, що стали їм відомі під час розгляду справи у суді;

• забезпечити нерозголошення даних, за якими було прийнято рішення;

• не допускати вчинків та будь-яких дій, що ганьблять звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.

Для зайняття посади судді законом передбачені певні обмеження. Так, суддя не може бути народним депутатом України, належати до будь-якої політичної партії, входити до складу органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, займатися підприємницькою та іншою діяльністю, крім викладацької, наукової та оплачуваної творчої діяльності у вільний від роботи час.

Не може займати посаду судді особа, яка є обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду, а також особа, яка має судимість.

Право на заняття посади судді має громадянин України, який на день обрання досяг 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше двох років, проживає в Україні не менше як десять років і володіє державною мовою.

Суддею апеляційного суду може бути обраний громадянин України, який має фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів, досяг на день обрання 30 років, стаж роботи у галузі права не менше п’яти років, в тому числі не менше як три роки на посаді судді.

Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який на день обрання досяг 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше як десять років, в тому числі не менше як п’ять років на посаді судді.

Необхідною умовою для заняття посади судді є складання кваліфікаційного екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років.

Особливі вимоги для зайняття посади судді Конституційного Суду України, спеціалізованих судів визначаються Конституцією України, законами України «Про Конституційний Суд України», «Про господарський суд» тощо.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України, всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково в порядку, встановленому законом (ст. 128 Конституції України).

Судді — недоторканні. Недоторканність поширюється на житло, службове приміщення, транспорт, засоби зв’язку, кореспонденцію судді, належне йому майно і документи.

Повноваження судді припиняються органом, який його призначив або обрав, або у разі його смерті.