16.3. Судова система України

Сучасна судова система України визначається Конституцією України (ст. 125) та Законом України «Про судоустрій України» прийнятим Верховною Радою України 7 лютого 2002 року.

Закон визначив правові засади організації судової влади в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, загальний порядок забезпечення діяльності суддів, врегулював інші питання судоустрою.

Судова система України складається з Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції, які формуються за принципами територіальності й спеціалізації.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України, а вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається (ст. 125 Конституції України).

Завдання судової системи України полягають у здійсненні правосуддя на засадах верховенства права з метою забезпечити захист конституційних прав та свобод людини й громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, суспільства і держави.

Організаційну основу системи судів загальної юрисдикції складають:

Місцеві суди (міські, районні),

Апеляційні суди, Апеляційний суд України.

Вищі спеціалізовані суди України: Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

Верховний Суд України, який є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції (ст. 18 Закону «Про судоустрій України»).

Єдність системи судів загальної юрисдикції в Україні забезпечується:

єдиними засадами організації та діяльності судів,

єдиним статусом суддів,

єдиними правилами судочинства,

однаковим, на всій території, застосуванням законів,

обов’язковістю виконання в Україні судових рішень,

єдиним організаційним забезпеченням діяльності судів,

єдиним бюджетним фінансуванням їх діяльності,

вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

В системі судів загальної юрисдикції утворюються спеціалізовані суди: господарські, адміністративні, інші суди.

Суди загальної юрисдикції утворюються, ліквідуються Указом Президента України за поданням Міністерства юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або Головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

Кількість суддів у судах загальної юрисдикції визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим з Головою Верховного Суду України або Головою вищого спеціалізованого суду України (для спеціалізованих судів) в межах бюджету на поточний бюджетний рік.

Голови місцевих судів, їх заступники призначаються на посаду строком на 5 років з числа суддів цих судів (і звільняються з посади) Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (голів вищих спеціалізованих судів) на підставі рекомендації ради суддів України (спеціалізованої ради суддів).

З адміністративної посади суддя може бути звільнений також за ініціативою Вищої ради юстиції, але воно не припиняє його повноважень судді.

Закон «Про судоустрій України» чітко визначив види, склад, повноваження місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів України та Верховного Суду України.