15.4. Принципи діяльності прокуратури України

Прокуратура України діє на базі відповідних принципів, закріплених у Конституції України. Один із головних є принцип централізму в організації діяльності прокуратури. Він проявляється у тому, що всі прокурори, крім Генерального прокурора України, призначаються останнім строком на п’ять років і звільняються ним же з посади.

В органах прокуратури встановлена ієрархія, яка базується на підпорядкуванні нижчих за належністю прокурорів вищим, всіх прокурорів — Генеральному прокурору України.

Вищі за належністю прокурори мають право давати підлеглим прокурорам обов’язкові для них вказівки і доручення.

Дуже важливим є принцип законності, який є основоположним в організації і діяльності прокуратури. Саме на прокуратуру покладено завдання забезпечення охорони, правильного застосування і дотримання законодавства всіма суб’єктами права України. Прокуратура України через свої повноваження може впливати і впливає на всіх суб’єктів права, приводячи у відповідність законодавству України всю їх діяльність.

Особливе значення має принцип незалежності в організації діяльності прокуратури. Він діє як всередині системи прокуратури, так і у взаємовідносинах з іншими державними органами. Незалежність проявляється в тому, що органи прокуратури мають свою чітко визначену Конституцією України і законом компетенцію, в реалізації якої неприпустиме втручання у будь-якій формі державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, засобів масової інформації тощо.

Дотримуючись у своїй повсякденній діяльності цих та інших принципів органи прокуратури забезпечують додержання певного стану законності у нашій державі й суспільстві.

15.5. Акти органів Прокуратури України

Згідно із Законом України «Про прокуратуру» вона, при виявленні порушень закону видає слідуючи основні акти: протест, припис, подання, постанова прокурора.

• Протест виносить прокурор або його заступник на акт, що суперечить закону, до органу, який його видав, або до органу вищого рівня.

У такому ж порядку виноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи і поновлення порушеного права.

Протест прокурора призупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду в цей же строк повідомляється прокуророві.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звертатися із заявою до суду про визнання акта незаконним. Подання такої заяви зупиняє дію правового акта.

• Письмовий припис прокурор виносить у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам, якщо порушення не буде негайно усунуто.

Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляють прокуророві.

Припис адресують органу чи посадовій особі, які допустили порушення закону, або органу чи посадовій особі вищого рівня, які правомочні усунути правопорушення.

• Подання з вимогами про усунення порушень закону, причин і умов цих порушень вносить прокурор (його заступник) у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, наділеним владними повноваженнями усунути порушення закону. Воно підлягає невідкладному розгляду.

Не пізніше як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів для усунення порушень закону, причин та умов, що їх зумовлюють, і про наслідки повідомлено прокуророві.

• У разі порушення закону посадовою особою, громадянином прокурор (його заступник) виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення, про порушення кримінальної справи стосовно цих осіб.

Постанова підлягає розгляду повноважною особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

В усіх вищеназваних правових актах органів прокуратури обов’язково повинно бути зазначено, ким і яке положення закону порушено, у чому воно полягає та у який строк воно має бути усунено.

Акти прокуратури повинні відповідати вимогам чинного законодавства, бути обґрунтованими, вмотивованими, стилістично і юридично грамотними, а також мати чітке найменування, а за необхідності і роз’яснення порядку їх оскарження, вказівку на посаду, класний чин та прізвище особи, яка підписала акт.

Враховуючи зміни, які відбулись у суспільно-політичному житті України за останні 15 років, набутий досвід роботи, визріла необхідність у прийнятті нового закону про прокуратуру, який би відобразив та уточнив її правовий статус у механізмі державної влади в Україні.