
- •У правовій системі україни
- •1.2. Місце і роль конституційного права у правовій системі України
- •Розділ 2 конституційне право україни як галузь права, юридична наука й навчальна дисципліна
- •2.1. Конституційне право України як галузь права
- •2. 2. Конституційне право України як юридична наука
- •2. 3. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •Розділ 3 конституційно-правові відносини та їх загальна характеристика
- •3.1. Поняття конституційно-правових відносин
- •3. 2. Види конституційно-правових відносин
- •3.3. Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •3.4. Об’єкти конституційно-правових відносин
- •Розділ 4 конституція — основний закон україни
- •4.1. Поняття й основні юридичні властивості Конституції України
- •4. 2. Класифікація, форма і структура Конституції України
- •4.3. Функції Конституції України
- •4.4. Реалізація Конституції України
- •4.5. Правова охорона Конституції України
- •4. 6. Внесення змін до Конституції України
- •4. 7. Прикінцеві та перехідні положення Конституції України
- •4.8. Значення Конституції України
- •4.9. Історія українських Конституцій
- •Розділ 5 основи конституційного ладу україни
- •5.1. Поняття, суть і ознаки конституційного ладу України
- •5.2. Основні засади конституційного ладу України
- •5. 3. Гарантії конституційного ладу України
- •5. 4. Поняття державного ладу України, його принципи
- •5.5. Поняття і сутність суспільного ладу України та його система
- •Розділ 6. Україна — суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава
- •6.1. Поняття і значення державного суверенітету. Національний, народний суверенітет
- •6. 2. Україна — демократична держава
- •6. 3. Україна — соціальна держава
- •6. 4. Україна — правова держава
- •7.2. Принципи законодавства про громадянство України.
- •7.3. Підстави належності і набуття громадянства України
- •7.4. Підстави прийняття до громадянства України. Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотанням прийняті до громадянства України.
- •Підстави для поновлення у громадянстві України.
- •Підстави припинення і втрати громадянства України
- •7. 7. Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства
- •7. 8. Правовий режим іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •7.9. Правовий статус Закордонних Українців
- •Громадянство України
- •За народженням
- •За прийняттям до громадянства
- •Внаслідок усиновлення дітьми громадянства
- •За територіальним походженням
- •Внаслідок встановлення опіки чи піклування над дитиною
- •Внаслідок встановлення батьківства
- •Внаслідок поновлення у громадянстві
- •Особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки
- •Вналідок інших підстав, що випливають із міжнародних договорів України
- •Набуття громадянства дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві її батьків, чи одного із них
- •8.1. Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •8.2. Загальні поняття прав, свобод та обов’язків громадян
- •8. 3. Громадянські права і свободи
- •8.4. Політичні права та свободи
- •8. 5. Економічні, соціальні та культурні права
- •8. 6. Юридичні гарантії прав людини і громадянина
- •8. 7. Конституційні обов’язки громадян
- •8. 8. Адвокатура на сторожі прав людини
- •За черговістю включення їх до Конституції
- •Природні
- •Політичні, економічні, соціально-культурні, екологічні.
- •Розділ 9. Виборча система в україні
- •9.1. Поняття виборів
- •9. 2. Основні принципи виборів
- •9. 3. Види виборів та виборчих систем
- •9.4. Про вибори народних депутатів України.
- •Підготовка і проведення виборів депутатів здійснюється публічно і відкрито (п. 1 ст. 13).
- •Для здійснення підготовки і проведення виборів функціонує система виборчих комісій, яка складається із:
- •Всі вони наділені Законом певними повноваженнями (ст. 24).
- •9.5. Про вибори Президента України
- •Вибори Президента України є прямими. Громадяни безпосередньо обирають Президента України (ст. 4).
- •Особа, яка двічі обиралась на пост Президента України, не може бути висунута кандидатом на цей пост (п. 5 ст. 9).
- •9.6. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
- •Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад та яким на день виборів виповнилось вісімнадцять років.
- •Суб’єктами виборчого процесу є:
- •Організація і проведення місцевих виборів здійснюється публічно і відкрито (п. 1 ст. 13).
- •Місцеві вибори призначаються на неділю (ст. 14, п.П. 1-6 ст. 15).
- •9. 7. Абсентеїзм (відмова виборця від реалізації активного виборчого права)
- •9. 8. Відповідальність за порушення виборчого законодавства України
- •Народне волевиялення (ст. 69)
- •Розділ 10. Організація державної влади в україні
- •10.1. Державна влада — інститут Конституційного права
- •10. 2. Конституційні засади закріплення державної влади в Україні
- •10. 3. Поняття і система органів державної влади в Україні
- •10.4 Поняття виконавчої влади
- •Розділ 11. Законодавча влада в україні «Законодавча влада — серце держави, влада виконавча — її мозок» ж.Ж. Руссо.
- •Парламентаризм і його суть
- •11.2. Еволюція розвитку парламенту-Верховної Ради України
- •11.3. Конституційний статус Верховної Ради України
- •11.4. Структура Верховної Ради України та її органи
- •11. 5. Компетенція і функції Верховної Ради України
- •Прийняття Регламенту Верховної Ради України;
- •Встановлення державних символів України;
- •11.6. Комітети Верховної Ради України — органи Верховної Ради України, їх статус та завдання
- •11.7. Проблема двопалатного парламенту в Україні
- •11.8. Регламент Верховної Ради України
- •11.9. Правовий статус народного депутата України
- •Структура Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні
- •Розділ 12. Президент україни
- •12.1. Передумови виникнення інституту президентства
- •12. 2. Конституційний статус Президента України, його повноваження та взаємовідносини з гілками влади
- •12. 3. Право законодавчої ініціативи і право вето Президента України як засоби вдосконалення законодавства
- •12. 4. Порядок обрання Президента України та припинення його повноважень
- •12. 5. Президент України — Голова Ради національної безпеки і оборони України
- •Функції Ради національної безпеки і оборони України:
- •До компетенції Ради національної безпеки і оборони України належать:
- •12. 6. Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби Президента України
- •Розділ 13. Виконавча влада в україні та система її органів
- •13.1. Поняття виконавчої влади та системи її органів
- •13. 2. Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади
- •Основні завдання Кабінету Міністрів України:
- •Принципи діяльності Кабінету Міністрів України:
- •Правові засади діяльності Кабінету Міністрів України:
- •Склад Кабінету Міністрів України та статус його членів
- •Вимоги до членів Кабінету Міністрів України
- •Призначення на посаду Прем'єр-міністра України
- •Призначення на посаду членів Кабінету Міністрів України
- •Набуття повноважень Кабінетом Міністрів України та членами Кабінету Міністрів України
- •Програма діяльності Кабінету Міністрів України
- •13.3. Компетенція Кабінету Міністрів України Загальні питання компетенції Кабінету Міністрів України
- •Основні повноваження Кабінету Міністрів України
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим і підвідомчими їй органами
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з місцевими державними адміністраціями
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з державними господарськими об’єктами підприємствами, установами та організаціями
- •13.4. Відносини Кабінету Міністрів України з Президентом України
- •13.5. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з Верховною Радою України та її органами
- •Відносини Кабінету Міністрів України з Рахунковою палатою
- •Відносини Кабінету Міністрів України з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини
- •Інформування Верховної Ради України про діяльність Кабінету Міністрів України
- •13.6. Відносини Кабінету Міністрів України з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та об’єднаннями громадян
- •13.7. Організація діяльності Кабінету Міністрів України
- •Засідання Кабінету Міністрів України
- •Урядові комітети
- •Секретаріат Кабінету Міністрів України
- •Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, що утворюються Кабінетом Міністрів України
- •Акти Кабінету Міністрів України
- •Відповідальність членів Кабінету Міністрів України
- •Передача Кабінетом Міністрів України своїх повноважень
- •13.8. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України Складення повноважень Кабінету Міністрів України у зв’язку з обранням нового складу Верховної Ради України
- •Дострокове припинення повноважень Кабінету Міністрів України
- •Відставка Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри
- •Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у зв’язку з неможливістю виконання Прем’єр-міністром України повноважень за станом здоров’я
- •Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у разі смерті Прем’єр-міністра України
- •Припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України
- •Розділ 14. Система державних правоохоронних органів україни
- •14.1. Загальна характеристика правоохоронних органів України
- •14.2. Органи прокуратури — державні правоохоронні органи України
- •14.3. Органи внутрішніх справ — державні правоохоронні органи України
- •14.4. Служба безпеки України — державний правоохоронний орган.
- •Розділ 15. Прокуратура україни
- •15.1. Правовий статус Прокуратури України
- •15.2. Система і структура Прокуратури України
- •15. 3. Функції та компетенція Прокуратури України
- •15.4. Принципи діяльності прокуратури України
- •15.5. Акти органів Прокуратури України
- •Розділ 16. Судова влада в україні
- •16.1. Судова влада у наукових теоріях поділу влад.
- •16.2. Судова гілка влади в Україні — загальна характеристика
- •16.3. Судова система України
- •Місцеві суди
- •Апеляційні суди
- •Вищі спеціалізовані суди
- •Верховний Суд України
- •Судова палата Верховного Суду України
- •Президія Верховного Суду України
- •Пленум Верховного Суду України
- •16. 4. Принципи правосуддя в Україні
- •16.5. Конституційний статус суддів
- •16.6. Суддівське самоврядування в Україні
- •З’їзд суддів України
- •Рада суддів України
- •16.7. Організаційне забезпечення діяльності судів в Україні.
- •16.8. Вища рада юстиції та її конституційно-правовий статус
- •Вимоги до члена Вищої ради юстиції
- •16.9.Втілення в життя конституційних засад судочинства — суть судової реформи в Україні
- •16.10. Посилення судового захисту конституційних прав і свобод громадян України
- •16.11. Адміністративна юстиція в Україні
- •16.1. Становлення адміністративної юстиції в Україні.
- •16.12. Основне завдання адміністративних судів в Україні
- •16.13. Судово-правова реформа в Україні вимагає свого продовження та удосконалення
- •Розділ 17. Територіальний устрій україни
- •17.1. Територіальний устрій України, його характерні особливості
- •17. 2. Проблеми удосконалення адміністративно-територіального устрою України
- •Для утворення «громади» вимагається, щоб чисельність жителів відповідної території становила не менше 5000 тисяч чоловік.
- •«Місто-район» не входитиме до складу району, на території якого воно знаходитиметься, але входитиме до складу відповідної області.
- •Розділ 18. Автономна Республіка Крим
- •18.1. Автономна Республіка Крим, її правовий статус
- •18.2. Представницький і виконавчий органи Автономної Республіки Крим
- •18.3. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
- •Розділ 19. Місцеве самоврядування в україні
- •19.1. Загальне поняття про місцеве самоврядування.
- •19.2. Поняття і сутність місцевого самоврядування в Україні
- •19.3. Конституція України — правова основа місцевого самоврядування в Україні.
- •19. 4. Система місцевого самоврядування в Україні та основні принципи її діяльності
- •19. 5. Порядок формування та організації роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування в Україні
- •19. 6. Органи самоорганізації населення в Україні
- •19.7. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування в Україні
- •19. 8. Правові гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •19.9. Особливості взаємовідносин між органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями
- •19.10. Європейська Хартія місцевого самоврядування та її вплив на формування правової бази місцевого самоврядування в Україні
- •19.11. Висновки
- •Розділ 20. Конституційний суд україни
- •20.1. Історичні передумови утворення Конституційного Суду України
- •20.2. Завдання, принципи формування та діяльності Конституційного Суду України
- •20.3. Компетенція Конституційного Суду України
- •20.4. Суб’єкти звернень до Конституційного Суду України
- •20. 5. Розгляд справ Конституційним Судом України
- •20.6. Діяльність Конституційної юстиції в Україні
- •20.7. Конституційна відповідальність глави держави
- •20.8. Конституційне правосуддя в Україні
- •20.9. Роль Конституційного Суду України у забезпеченні верховенства права
- •Розділ 21. Державні символи та символіка україни
- •21.1. Загальне поняття про державні символи
- •21.2. Конституція України про державні символи України
- •Державний Гімн України
- •21.3. Державна символіка в Україні
- •Розділ 22. Прикінцеві та перехідні положення конституції україни
- •22.1. Прикінцеві положення Конституції України
- •22.2. Перехідні положення Конституції України
- •Розділ 23. Конституційна реформа в Україні — об’єктивна необхідність
- •23.1. Загальні засади дальшої необхідності проведення конституційної реформи в Україні
- •23.2. Удосконалення структури парламенту — Верховної Ради України
- •23.3. Реформування виконавчої гілки влади і місцевого самоврядування Виконавча гілка влади
- •23.4. Удосконалення діяльності судової гілки влади, інших правоохоронних органів
- •Додаток і орієнтовний тематичний план лекіпй і семінарських занять з курсу «основи конституційного права україни»
- •Робоча програма курсу «основи конституційного права україни»
- •Тема 1. Конституційне право України як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Конституція і конституціоналізм в Україні
- •Тема 3. Основи конституційного ладу України
- •Тема 4. Україна — суверенна і незалежна держава
- •Тема 5. Україна — демократична держава
- •Тема 6. Основи правового статусу особи і громадянина. Громадянство України
- •Тема 7. Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні
- •Тема 8. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади України
- •Тема 9. Президент України — глава Української держави
- •Тема 10. Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади
- •Тема 11. Автономна Республіка Крим — невід’ємна складова України
- •Тема 12. Судова влада в Україні
- •Тема 13. Конституційні основи адміністративно-територіального устрою України
- •Тема 14. Організація місцевого самоврядування в Україні
- •Тема 15. Правова охорона Конституції України
- •Тема 16. Порядок внесення змін до Конституції України. Перехідні та прикінцеві положення
- •Додаток 3 рекомендовані плани семінарських занять з курсу «основи конституційного права україни»
- •Тема 1. Конституційне право України як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 2. Конституція і конституціоналізм в Україні
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 3. Основи конституційного ладу України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 4. Україна — суверенна, правова, демократична держава
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 5. Основи правового статусу особи і громадянина. Громадянство України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 6. Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 7. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в Україні
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 8. Президент України — глава держави, гарант державного суверенітету, прав та свобод людини і громадянина
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 9. Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади. Система центральних та місцевих органів державної виконавчої влади
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 10. Судова система України. Правові засади функціонування судів
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 11. Становлення і розвиток місцевого самоврядування в Україні. Інші форми територіальної самоорганізації громадян
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 12. Конституційні основи державно-територіального устрою України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 13. Правовий статус Автономної Республіки Крим - невід’ємної складової частини України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 14. Правова охорона Конституції України
- •Тема 15. Порядок внесення змін до Конституції України. Прикінцеві та Перехідні положення Конституції України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Теми рефератів з курсу «основи конституційного права україни»
- •Тести з курсу «основи конституційного права україни»
- •Завдання з курсу «основи конституційного права україни»
- •Перелік питань для підготовки до іспиту з курсу «основи конституційного права україни»
- •Рекомендовані законодавчі акти та література законодавчі акти
- •Література
- •Конституція України
- •Словник юридичних термінів
- •Про авторів
Розділ 13. Виконавча влада в україні та система її органів
«Влада — це такий стіл, з-за котрого ніхто добровільно не встає» Ф. Іскандер
13.1. Поняття виконавчої влади та системи її органів
За Конституцією України державне влада формується, виходячи із принципу розподілу її на законодавчу, виконавчу і судову.
Цей загальновизнаний у світовій державотворчій практиці принцип обумовлює створення умов для високоефективного функціонування виконавчої влади, визначення чітких конституційних засад її організації, діяльності та структурного удосконалення.
Термін «виконавча влада» тривалий час не вважався науковим, оскільки домінував принцип, що уся влада в державі належить радам, всевладдя яких практично поглинуло виконавчу як самостійну гілку влади.
Нині виконавча влада займає особливе місце серед інших гілок державної влади. У процесі її функціонування відбувається реальне втілення у життя законів України, інших нормативно-правових актів.
Виконавча влада — це самостійна гілка влади, головне функціональне призначення якої полягає в виконанні законів і яка урівноважена з іншими гілками влади засобами парламентського, президентського та судового контролю. Виконавчою владою охоплюються майже всі сфери суспільного життя: соціальна, економічна, фінансово-бюджетна, культурна, захисту прав і свобод людини і громадянина, обороноздатності, безпеки, правопорядку тощо.
Масштаби функціонування виконавчої влади є найбільш широкими в державі. До сфери її безпосереднього діяння належать величезні організаційні, правові, економічні, технічні, інформаційні, ідеологічні, фінансові та інші ресурси.
Виконавча влада спирається на всю територію та контингенти людей що на ній проживають, збройні сили, спеціалізовані установи примусу. Іншими словами, у виконавчій владі сконцентрована вся фактична міць держави.
Виконавча влада здійснюється системою спеціально створюваних суб’єктів — органів виконавчої влади різних рівнів, які наділені виконавчою компетенцією, яка не притаманна ні органам законодавчої, ні судової гілок влади.
Отже органи державної виконавчої влади здійснюють виконавчо-розпорядчу та організаційну діяльність, тобто організовують реальне виконання, втілення у життя Конституції, законів, інших нормативно-правових актів, які приймаються Верховною Радою України, Президентом України.
Діяльність органів державної виконавчої влади є підзаконною, вона не може виходити за межі, визначені Конституцією та законами України, як і не може суперечити їм.
Для здійснення покладених на них функцій органи державної виконавчої влади наділені значними державно-владними повноваженнями. Вони мають право видавати нормативно-правові акти загальнообов’язкового характеру у відповідності і на виконання Законів України.
Цим підтверджується органічна єдність виконавчої влади зі змістом управлінської діяльності держави.
З позицій науки конституційного права Заходу виконавча влада характеризується, визначається як система органів державного управління, виконавчо-розпорядчих органів (уряду, міністерств, відомств тощо).
На сучасному етапі розбудови Української держави ще існують окремі елементи державного управління, успадкованого з радянського минулого, але й зміцнюються та удосконалюються нові форми і методи управлінської діяльності, яку здійснюють Кабінет Міністрів України і вся система виконавчої влади.
Для визначення сутності виконавчої влади на сучасному етапі державотворення необхідно:
• з’ясувати питання про співвідношення (представницької) законодавчої і виконавчої гілок влади у системі державної влади України;
• визначити мету та місце виконавчої влади у системі державної влади
України;
• осмислити коло функцій, властивих виконавчій гілці влади;
• визначити суб’єкти виконавчої влади та їх компетенцію;
• розкрити зміст правової форми діяльності суб’єктів виконавчої влади;
• з’ясувати особливості і специфіку управління конкретними об’єктами з боку суб’єктів виконавчої влади.
В Україні єдина державна влада, але вона здійснюється, реалізується законодавчою, виконавчою і судовою гілками, кожна з яких незалежна. Абсолютної незалежності гілок влади не існує у жодній державі. Отже, мова іде лише про їх відносну незалежність і самостійність, оскільки чимало важливих проблем суспільного і державного розвитку вони вирішують разом. У системі органів державної влади в Україні особлива роль належить органам державної виконавчої влади.
В Україні діють також виконавчі органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим — Рада Міністрів, міністерства, республіканські комітети на які покладено здійснення виконавчих функцій, але які за своєю природою (юридичною) не є державними органами влади.
У найтіснішому зв’язку перебувають законодавча і виконавча гілки влади. Згідно з Конституцією України законодавча влада може втрутитися у сферу діяльності виконавчої, а виконавча в особі Кабінету Міністрів України -активно впливати на роботу Верховної Ради України. Законодавча влада -парламент — приймає закони, проекти яких вносить уряд України, а виконавча влада, здійснюючи свої повноваження у рамках чинного законодавства, організовує їх виконання.
Місце виконавчої влади у системі єдиної державної влади України визначається її роллю у захисті прав та свобод людини і громадянина, в економічному, політичному соціально-культурному розвитку тощо.
Мета потребує чіткого визначення суто виконавчих функцій, характерних лише для виконавчої влади, які не дублюють функції інших гілок влади.
Законодавчій владі властива одна з найголовніших функцій — прийняття законів, які регулюють складні і важливі суспільні відносини.
Виконавча влада повинна втілювати їх у життя, розробляти механізми реалізації законів, які на практиці і є механізмом самої виконавчої діяльності.
Самостійність виконавчої влади проявляється при здійсненні функцій, які здійснюють суб’єкти виконавчої діяльності (уряд України, міністерства, державні комітети, центральні відомства тощо). Це економічна, соціально-політична, регулююча, організаційна, правозастосовна, правоохоронна, координаційна та інші функції.
Виконавча влада нерозривно пов’язана з політичною владою, яку уособлює парламент держави. Конкретно цей зв’язок виявляється у економічній та соціально-політичній функціях виконавчої влади, яка спрямовує діяльність усієї системи виконавчих органів на своєчасне і неухильне виконання законів.
Правозастосовна діяльність виконавчої влади полягає у розробці конкретних заходів із втілення у життя приписів правових норм законів.
Крім цього, особливого значення набуває контрольна функція, яка конкретизується у таких основних формах, як забезпечення податкової, митної політики, своєчасного аудиту суб’єктів виконавчої влади тощо.
Зростає роль і координаційної функції виконавчої влади. Це пояснюється багатоукладністю сфери управління, у якій об’єктивно зменшується обсяг адміністративного розпорядництва.
Поділ державної влади в Україні на 3 гілки об’єктивно обмежив обсяг нормотворчості виконавчої влади, спрямувавши її діяльність на здійснення практичних заходів із втілення у життя законів України, інших нормативно-правових актів Верховної Ради і Президента України.
Суб’єктами виконавчої влади в Україні є:
орган загальної компетенції - Кабінет Міністрів України;
органи спеціальної компетенції — міністерства, державні комітети, інші центральні органи виконавчої влади України зі спеціальним статусом;
органи державної виконавчої влади в областях, районах, містах Києві та Севастополі — обласні, районні державні адміністрації, державні адміністрації міст Києва і Севастополя.
територіальні органи Міністерств, державних комітетів, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом — управління, відділи, тощо.
У сукупності вони утворюють єдину систему виконавчої влади України.
Для з’ясування сутності виконавчої влади слід осмислити правову форму діяльності її суб’єктів: нормотворчість, розпорядництво тощо.
В останній період радянської дійсності, а також у часи здобуття незалежної України відомча нормотворчість досягла свого апогею, чим підмінювала законодавство.
Нині стало очевидним, що відомчої нормотворчості, яка має загальнообов’язковий характер, не повинно бути. Вона можлива лише як внутрішньосистемний захід регулювання управління.
Суб’єкти виконавчої влади повинні зосереджувати свою роботу не на правовстановленні, а на правозастосуванні чинного законодавства. Виконавча нормотворчість мусить мати делегований характер. Правові акти виконавчої влади повинні бути засобом правозастосування (виконання) чинної Конституції та законів України.
Нині вихід суспільства із глибокої системної кризи потребує такої організації виконавчої влади, яка б забезпечувала істотне підвищення дієвості та ефективності державного управління як по горизонталі, так і по вертикалі.
Конкретний зміст державного управління в кожному випадку різниться у широких межах — від прямого оперативного управління владно-розпорядчими засобами підпорядкованих об’єктів, наприклад, казенних підприємств, до використання впливу державно-владних повноважень, наприклад, затвердження економічних регуляторів і умов їх застосування, поширення договірних форм та інших важелів ринкової саморегуляції. Поняття «система органів» має потрійний смисл:
— по-перше, воно фіксує відокремленість певної групи державних органів від усіх інших видів органів влади;
— по-друге, окреслює визначений суб’єктний склад даної системи;
— по-третє, підтверджує наявність у сукупності цих суб’єктів органів виконавчої влади певних ознак, характерних усій системі, наприклад, функціональної самодостатності тощо.
Конституція визначає Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади.
У системі органів виконавчої влади виділяються структурні ланки трьох організаційно-правових рівнів:
• вищий рівень — Кабінет Міністрів України (у функціональній взаємодії з Верховною Радою України і Президентом України);
• центральний рівень — міністерства, державні комітети, інші підвідомчі Кабінету Міністрів центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;
• місцевий, або територіальний, рівень, на якому діють:
• органи виконавчої влади загальної компетенції: обласні, районні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації;
• Рада Міністрів Автономної Республіки Крим;
• органи спеціальної галузевої та функціональної компетенції, безпосередньо підпорядковані центральним органам виконавчої влади, а також місцевому органові виконавчої влади. Підсумовуючи, зазначимо, що виконавча влада є відносно (у межах Конституції України) самостійною гілкою єдиної державної влади України, вона має чітко визначені й властиві лише їй функції, які здійснює уся система органів виконавчої влади на підставі сформованого правового механізму.
Органи державної виконавчої влади порівняно з іншими гілками влади відрізняються значною різноманітністю;
За порядком діяльності вони поділяються на: колегіальні — Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, єдиноначальні — міністерства, місцеві державні адміністрації;
За характером компетенції — загальні — Кабінет Міністрів України; галузеві міністерства України — освіти і науки, охорони здоров’я тощо; міжгалузевої (спеціальної) компетенції — міністерство фінансові, праці тощо.
За назвою — кабінет, рада, міністерство, державний комітет, комітет, комісія, фонд, адміністрація, агентство, управління, департамент, відділ тощо.