3.4. Об’єкти конституційно-правових відносин

Об’єкти конституційно-правових відносин слід розуміти як певні дії, особисті, соціальні, державні блага, які задовольняють інтереси і потреби суб’єктів цих відносин.

Блага можуть бути матеріальними і нематеріальними.

Матеріальні види об’єктів конституційно-правових відносин.

• Політичні блага:

- конституційний лад;

- суверенітет;

- влада народу;

- державна влада;

- громадянство;

- територіальна цілісність тощо.

• Дії уповноваженого суб’єкта:

- парламенту;

• президента;

• уряду тощо.

• Дії суб’єктів, підпорядкованих вищим за рівнем органам влади.

• Речі, майнові, духовні блага: власність, гроші, наукові та літературні твори, твори мистецтва тощо.

• Поведінка суб’єктів конституційно-правових відносин та її результати.

• Природні об’єкти.

Нематеріальні види об’єктів конституційно-правових відносин.

• Особисті нематеріальні блага людини: життя, здоров’я, честь, гідність.

• Духовні цінності.

• Певні соціальні властивості та риси об’єднань, спільностей тощо.

• Культурна спадщина України.

Серед матеріальних видів об’єктів конституційно-правових відносин провідна роль належить загальнонародним та загальнодержавним об’єктам:

- конституційному ладу;

- владі народу;

- державній владі;

- суверенітету і територіальній цілісності України;

- економічній та інформаційній безпеці держави.

Серед нематеріальних видів об’єктів конституційно-правових відносин слід насамперед виділити життя людини, його захист з боку держави, охорону здоров ‘я людини, а також захист від посягань на честь, гідність простої людини чи посадової особи, зокрема Президента України, інших державних керівників, громадянина держави загалом..

Виникненню конкретних конституційно-правових відносин передує юридичний факт, з якого і починається реалізація конституційно-правових норм. Від наявності чи відсутності відповідного юридичного факту залежить визнання чи не визнання права чи обов’язку відповідного суб’єкта державно-правових відносин. Так підписання Президентом України указу про прийняття особи у громадянство України — є юридичний факт у формі дії, правовим наслідком якого є визнання за цією особою правосуб’єктності в повному обсязі, у тому числі у сфері політичних відносин.

Юридичні факти — це обставини, з якими зв’язане все життя конституційно-правових відносин, їх виникнення, зміна, припинення.

Юридичні факти класифікуються за різними ознаками в основі яких є наступні критерії:

– наслідки, які спричиняє юридичний факт: правоутворюючі, правосприяючі, правозмінюючі;

– форма юридичних фактів: позитивні й негативні;

– характер дії юридичного факту: факти обмеженої, одноразової дії, факти-стани;

– характер зв’язку юридичного факту з індивідуальною волею особи: юридичні події, юридичні дії.

Так прикладом юридичного факту є утворення Верховною Радою України Рахункової палати. Прикладом правоприпиняючого факту є припинення конституційно-правових відносин одного порядку і становлення правовідносин іншого порядку. Прикладом правозмінюючого факту є набуття особою громадянства або його втрата.

Позитивні юридичні факти переважають у конституційному праві. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради України є негативний юридичний факт тощо.

Прикладом юридичної події є такі обставини, які об’єктивно не залежать від волі і свідомості людини, але вказівка на них у конституційних нормах надає їм юридичної значущості, пов’язуючи з нею міру можливої і необхідної поведінки громадян, державних структур тощо. Це досягнення особою відповідного віку, необхідного для обрання депутатом парламенту, стан здоров’я, який не дозволяє виконувати функції судді тощо.

Юридичні дії — це факти, які залежать від волі людей. Це Указ Президента України про звільнення з посади Міністра юстиції України.

Юридичні дії поділяються на правомірні та неправомірні.