11.6. Комітети Верховної Ради України — органи Верховної Ради України, їх статус та завдання

Статус комітетів Верховної Ради України, їх функції та організаційні основи діяльності визначені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» від 22 грудня 2005 р.

Комітети Верховної Ради України є органами Верховної Ради України, які утворюються з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектних робіт, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, а також для виконання контрольних функцій (п. 1 ст. 1).

Комітети у своїй діяльності відповідальні перед Верховною Радою України і підзвітні їй (п. 2 ст. 1).

Діяльність комітетів координує Голова Верховної Ради України згідно з Конституцією України та у порядку встановленому Регламентом Верховної Ради України (п. 3 ст. 1).

Організація, повноваження та порядок діяльності комітетів Верховної Ради України визначаються Конституцією України, законами «Про внесення змін до Закону України «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України», Регламентом Верховної Ради України, постановами Верховної Ради України тощо (п. 1 ст. 2).

Комітети будують свою роботу на принципах: верховенства права, законності, гласності, їх рівноправності, доцільності, функціональності, плановості, наукової обґрунтованості, колегальності та вільного обговорення і вирішення питань.

Комітети Верховної Ради України при здійсненні своїх повноважень взаємодіють з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, їх посадовими особами, які зобов’язані сприяти їм у здійсненні покладених на них повноважень (ст. 3).

Кількість, склад та предмети відання комітетів затверджує Верховна Рада України.

Мінімальна та максимальна кількість осіб, які можуть входити до складу одного комітету, визначаються постановою Верховної Ради України.

Верховна Рада України може утворювати нові або ліквідовувати раніше створені комітети (комітет), змінювати їх назви або предмет відання (ст. 5).

Персональний склад комітетів формується Верховною Радою України нового скликання шляхом обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів.

Обрання народних депутатів України до складу комітетів здійснюються на основі пропозицій депутатських фракцій.

До складу комітетів не можуть бути обрані Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України (ст. 6).

Голови, перші заступники і заступники голови, секретарі комітетів можуть бути у будь-який час відкликані зі своїх посад за рішенням Верховної Ради України (п. 3 ст. 7).

Після відкликання народних депутатів України з посад комітетів, вони залишаються членами цих комітетів (п. 5 ст. 7).

В разі, якщо кількісний склад того чи іншого комітету стає меншим від встановленого мінімального складу, такий комітет підлягає ліквідації (п. 1 ст. 8).

Комітети Верховної Ради України про свою діяльність інформують громадськість шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України в глобальній інформаційній мережі інтернет, у газеті «Голос України», інших засобах масової інформації (п. 2 ст. 9).

Організаційне, правове, інформаційне, документальне та матеріально-технічне забезпечення діяльності комітетів здійснюється Апаратом Верховної Ради України (ст. 10).

Комітети Верховної Ради України здійснюють такі функції: законопроектну, організаційу, контрольну (п. 1 ст. 11).

Законопроектна функція комітетів полягає у розробці проектів законів, інших актів Верховної Ради України, підготовці висновків і пропозицій щодо законопроектів, внесених суб’єктами законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради України, узагальненні зауважень і пропозицій, що надійшли до законопроектів тощо (ст. 12).

Організаційна функція комітетів полягає у плануванні своєї роботи, проведенні збору та аналізу інформації з питань, що належать до повноважень комітетів, підготовці питань на розгляд Верховної Ради України, участі в міжпарламентській діяльності, взаємодії з міжнародними організаціями тощо (ст. 13).

Контрольна функція комітетів полягає у аналізі практики застосування законодавчих актів у діяльності державних органів, їх посадових осіб, участі за дорученнями Верховної Ради України у проведенні «Дня Уряду України», контролі за виконанням Державного бюджету України тощо.

Комітети у своїй діяльності взаємодіють з Рахунковою палатою, з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, державними органами, їх посадовими особами (ст. 14).

Для здійснення своїх функцій комітети Верховної Ради України наділені певними правами і обов’язками.

Так, при здійсненні ними законопроектних функцій вони мають право:

– з власної ініціативи розробляти проекти законів, інших актів Верховної Ради України з питань, що віднесені до предметів їх відання;

– опубліковувати у засбах масової інформації проекти законів, ними розроблені;

– створювати робочі групи і призначати їх керівників із числа членів комітету для підготовки проектів актів Верховної Ради України тощо (ст. 15).

При здійсненні законопроектних функцій комітети зобов’язані:

– організовувати розробку проектів законів та інших актів за дорученням Верховної Ради України;

– готувати висновки щодо проектів актів Верховної Ради України, внесених суб’єктами права законодавчої ініціативи;

– доопрацьовувати проекти актів Верховної Ради України за результатами їх розгляду у першому та наступних читаннях;

– узагальнювати зауваження і пропозиції, о надійшли у ході всенародного обговорення проектів законів тощо (ст. 16-17).

Комітети Верховної Ради України беруть активну участь у призначенні, звільненні і затвердженні та наданні згоди на призначення посадових осіб Верховною Радою України і вони мають право на отримання відповідної інформації (ст. 18).

Комітети Верховної Ради України беруть участь у формуванні порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України (ст. 20).

Певний обсяг прав і обов’язків наданий комітетам Верховної Ради України при здійсненні ними контрольних функцій з питань аналізу практики застосування законодавчих актів у діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування тощо (ст. 24).

Комітети Верховної Ради України наділені правом проводити слухання в сесійний період у дні тижня, що відводяться для роботи у комітетах.

Вони приймають рішення про тему, день, час, проведення слухань, як правило, не пізніше ніж за тридцять днів до їх проведення.

В разі необхідності, вони можуть запрошувати на слухання Першого віце-прем’єрміністра України, віце-прем’єрміністрів України, міністрів України, керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, представників об’єднань громадян, а також окремих громадян.

Слухання у комітетах можуть відбуватися у відкритому режимі, а якщо інформація міститиме державну чи іншу охоронювану законом таємницю, то і в закритому (ст. 29).

Комітети Верховної Ради України планують свою роботу на кожну чергову сесію Верховної Ради України.

У планах роботи комітетів визначаються заходи, терміни, відповідальні за їх виконання.

Форми роботи комітетів є їх засідання, слухання у комітетах. Вони можуть організовувати «круглі столи», конференції, інші заходи, проведення яких не суперечить законодавству України.

За результатами розгляду питань на засіданнях комітетів більшістю голосів присутніх членів комітету приймаються: рішення з організаційних питань; висновки — у випадках, передбачених законом чи Регламентом Верховної Ради України; рекомендації — щодо контрольної діяльності комітетів, щодо результатів слухань у комітетах, щодо призначення, надання згори на призначення чи звільнення Верховною Радою України (ст. 49).

Комітети звітують про свою роботу Верховній Раді України (ст. 53).

За несвоєчасний розгляд рекомендацій комітетів та несвоєчасне повідомлення їм про вжиті заходи посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та об’єднань громадян несуть відповідальність у встановленому законом порядку (ст. 57).