Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гладун-Федчишин-Федоров - Конституційне право У...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3.03 Mб
Скачать

2. 2. Конституційне право України як юридична наука

Наука конституційного права — це система ідей, концепцій, теорій, тобто вчення про конституційне право як галузь національної правової системи.

Предмет конституційного права як галузевої юридичної науки – конституційний лад держави, метою якого є побудова громадянського суспільства.

Головним завданням науки конституційного права України є проникнення в сутність принципів права, його правових норм і соціального призначення.

Особливу увагу вона повинна звернути на дослідження та аналіз фундаментальних суспільних відносин, які формують обличчя сучасного суспільства й визначають найголовніші характеристики державотворення.

Наука конституційного права використовує відповідну методологію, тобто теорію методів, сукупність певних теоретичних принципів, логічних прийомів і способів дослідження певних явищ.

Методологія науки конституційного права – це сукупність прийомів та способів дослідження предмета конституційного права як системи суспільних відносин.

Методи науки конституційного права:

- метафізичний метод полягає у дослідженні суспільних відносин як вічних і незмінних інститутів;

- діалектичний – вивчає суспільні явища на основі історичного досвіду розвитку людства, аналізує протилежні сторони суспільного процесу;

- соціологічний – полягає у вивченні суспільної думки шляхом вибіркового опитування населення (анкетування) або у проведенні соціологічного державно-правового експерименту;

- порівняльний метод застосовується при дослідженні однорідних державно-правових норм, відносин та інститутів для виявлення особливостей окремих державно-правових явищ;

- статистичний метод широко застосовується при дослідженні результатів виборів у державні органи, вивченні складу депутатів та їх діяльності;

- системний метод базується на виявленні окремої системи і встановленні взаємодії з її складовими.

Об’єктом наукового дослідження є конституційні правовідносини, відповідні правові інститути та норми, політичні, економічні, соціально-культурні та інші інституції, політичні та правові погляди тощо.

Завдання науки сьогодні полягає у тому, щоб виробити нові підходи до вивчення конституційно-правових явищ, які проявляються в нових умовах державотворення.

Певна послідовність у вивченні конституційно-правової проблематики формує систему науки конституційного права.

Вона складається з вивчення таких проблем:

• загальних питань про предмет, методологію, сутність і особливості конституційних норм та інститутів, конституційно-правових відносин;

• вчення про конституцію, теорії конституції, конституціоналізм, охорону конституції;

• вчення про загальні засади конституційного ладу України, який ґрунтується на принципі пріоритету прав та свобод людини і громадянина, відповідальності держави перед людиною та суспільством за свою діяльність;

• вчення про конституційно-правовий статус особи, основою якого є інститут громадянства;

• вчення про форми безпосередньої демократії, яка здійснюється за допомогою виборчого права, референдумів тощо;

• вчення про організацію державної влади, яка базується на класичному принципі поділу її на три гілки — законодавчу, виконавчу, судову;

• вчення про місцеве самоврядування, тобто право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України;

• вчення про територіальний устрій, який грунтується на засадах єдності та цілісності державної території.

Сутність та науково-пізнавальне призначення науки конституційного права проявляється в її функціях, які визначаються її предметом.

Пріоритетною, на наш погляд, є орієнтаційна функція, яка формулює наукові політичні переконання та певні орієнтації. Це закономірно, оскільки об’єктом науки є, перш за все, політичні відносини, серцевиною яких є влада.

Дуже важлива ідеологічна функція науки конституційного права. Вона вивчає ідеї, духовні цінності у процесі державотворення і здійснення реального народовладдя.

Особливу увагу слід приділити методологічній функції, суть якої -розробка методів та способів дослідження науки права, певне наукове спрямування, орієнтація інших галузей права, насамперед цивільного, господарського, адміністративного тощо.

Важливу роль відіграє системотворча (інтегративна) функція, яка допомагає загальній теорії держави і права об’єднувати усі юридичні науки в єдину цілісну систему.

Наука конституційного права України перебуває на стані свого становлення й розвитку. Актуальні проблеми конституціоналізму, правового статусу людини і громадянина, організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування, правового статусу громадянського суспільства, референдумів, виборів вимагають свого глибшого осмислення і наукових рекомендацій для їх розв’язання.