7.2. Принципи законодавства про громадянство України.

Принципи законодавства про громадянство — це основоположні ідеї, вихідні засади, доктрини, які одержали своє закріплення у нормах права, які регулюють взаємовідносини між особою і державою.

Принципи громадянства України знайшли своє відображення у Декларації про державний суверенітет України (1990 р.), Декларації прав національностей України (1991 р.), у законах «Про національні меншини» (1992 р.), «Про громадянство України» (2001 р.), у Конституції України (1996 р.).

Принципи складають цілісну систему ідей, доктрин які є основою законодавства про громадянство України.

Згідно Закону України «Про громадянство України» воно базується на таких принципах:

• єдиного громадянства;

• запобігання виникненню випадків без громадянства;

• неможливості позбавлення громадянина України громадянства України.

• визнання права громадянина України на зміну громадянства;

• неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства;

• рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;

• збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України;

Розглянемо детальніше зміст, суть кожного із перелічених принципів.

• Принцип єдиного громадянства закріплений у Конституції України (ст. 4) та Законі «Про громадянство України» (п. 1 ст. 2).

Він означає, що виключається можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі і громадянства Автономної Республіки Крим.

Сутність цього принципу полягає в тому, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

• Принцип запобігання виникненню випадків без громадянства (п.2 ст. 2). Він означає недопустимість втрати громадянства внаслідок колізій у законодавстві України, а також наявністю колізій законодавства України із законодавством інших держав, громадянство яких бажає придбати громадянин України.

Ось чому, згідно п.2 ст.9 закону особи, які є іноземцями, зобов’язані припинити іноземне громадянство, підтвердивши це відповідним документом, виданим уповноваженими органами відповідної держави до органу, що прийняв документ про прийняття їх до громадянства Україна, протягом року з моменту прийняття їх до громадянства України.

• Принцип можливості позбавлення громадянства України громадянина України. Цей принцип має виключне значення. Він закріплений у Загальній декларації прав людини (1948 р.): «ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство» (ч.2 ст. 15), у Законі України «Про громадянство України» (п.3 ст. 2), та у Конституції України (ч.1 ст.25).

Позбавлення громадянства — це розторгнення громадянських зв’язків за ініціативою держави в односторонньому порядку, без згоди на це громадянина.

У радянський період позбавлення громадянства широко застосовувалось до тих громадян СРСР, які не поділяли ідеологію, критикували політику держави і політиків.

Це була своєрідна форма репресій, це було б найвище моральне покарання людини.

• Принцип неможливості автоматичного набуття і автоматичного припинення громадянства. Виходячи із нього, громадянство в Україні неможливо автоматично придбати, ні автоматично змінити, втратити.

Воно припиняється не автоматично, а при настанні відповідного юридичного факту, з моменту видання Президентом України Указу (п.1 ст. 22).

Це стосується й неможливості автоматичного набуття громадянства України.

• Принцип рівності перед законом громадян України. Він означає, що кожний громадянин України володіє однаковими правами, свободами, обов’язками, незалежно від підстав набуття громадянства, часу набуття і у якому порядку воно набуте (ст. 24-К).

Принцип рівності громадянства передбачає необхідність застосування однакових стандартів прав, свобод і обов’язків для всіх громадян України.

• Принцип збереження громадянства України означає, що виїзд громадян за кордон держави не тягне за собою втрату громадянства (п.7 ст. 2).

• Принцип визнання права громадянина України на зміну громадянства закріплений у Законі «Про громадянство України» (п.4 ст.2).

Він означає, що громадянин України має право вільно, без особливих перепон, змінити своє громадянство в порядку встановленому чинним законодавством.

Права громадянина України на зміну громадянства ніхто не може позбавити.

Конституція України задекларувала і ще дуже важливих два принципи.

• Принцип піклування та захисту громадян України, що перебувають за її межами (ч.3 ст. 25): «Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами».

Ця конституційна норма вимагає від українських дипломатичних представництв і консульств за кордоном, їх посадових осіб вживати всіх необхідних та ефективних заходів для забезпечення прав українських громадян за кордоном.

• Принцип невидачі громадян України іноземній державі. Він випливає з вимог Конституції України про те, що «громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі» (ч.2 ст. 25).

Обмеження щодо невидачі державою своїх громадян іншим державам містяться і у нормах кримінального права України.