6. 3. Україна — соціальна держава

Соціальна сутність держави, як і будь-якого іншого соціального явища, полягає у її здатності задовольняти певні потреби та інтереси тієї чи іншої соціальної спільності, групи або всього суспільства.

Отже, соціальна сутність держави означає з’ясування питання, чию волю та інтереси виражає і задовольняє держава, яку проводить економічну політику, чи створює умови для забезпечення громадян працею, гарантує мінімум оплати праці, чи сприяє розвитку освіти, охорони здоров’я, культури; чи забезпечує підтримку сім’ї, дитинства, материнства і батьківства; чи розвиває системи соціальних служб, які забезпечують соціальний захист громадян, чи встановлює і забезпечує виплату пенсій, інших соціальних виплат та допомог.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Як бачимо, Конституція України дає вичерпну відповідь на запитання про соціальну сутність Української держави.

Для того, щоб Україна стала в повному обсязі державою соціальною, їй потрібно пройти довгий шлях розвитку, який має завершитися побудовою громадянського суспільства соціальної демократії, тобто суспільства трудівників-власників.

Це повинно бути суспільство вільних, рівноправних, заможних людей, кожен член якого має можливість бути чи стати власником, брати активну участь у політичному житті суспільства і держави.

Основними ознаками такого громадянського суспільства в Україні повинні бути:

• людина, її права і свободи, її інтереси;

• рівноправність і рівнозахищеність усіх форм і видів власності;

• економічна свобода її громадян, їх право об’єднуватись у різного роду виробничі об’єднання для здійснення підприємницької діяльності;

• свобода і добровільність праці на основі принципу вільного вибору форм і видів трудової діяльності;

• надійна й ефективна система соціальної допомоги і соціального захисту кожної людини;

• політична свобода, наявність демократичних інститутів і механізмів, які б гарантували і забезпечували кожній людині можливість впливати на соціальну політику держави та її удосконалення;

• ідеологічна свобода, суть якої полягає в тому, що у такому громадянському суспільстві існує реальний плюралізм думок стосовно функціонування і розвитку різних форм і видів власності, насамперед приватної;

• ліквідація відчуження людини від засобів виробництва і результатів особистої праці тощо.

Сучасні тенденції соціального розвитку в Україні дають підстави прогнозувати, що усіма своїми діями держава сприяє утвердженню в Україні громадянського суспільства соціальної орієнтації.

Таку державу є підстави називати державою розвитку і зміцнення соціальної демократії.

Держава соціальної демократії-це організація політичної влади, перш за все, трудівників-власників, які становитимуть у майбутньому більшість українського суспільства, що реально забезпечуватиме максимальне здійснення і захист основних соціальних прав та свобод людини і громадянина на загальнолюдських принципах свободи і справедливості.