1.2. Місце і роль конституційного права у правовій системі України

Аналіз суспільних відносин, врегульованих конституційним правом, засвідчує його провідну роль у системі національного права України.

Усі нормативно-правові акти приймаються на основі й відповідно до Конституції України, яка має найвищу юридичну силу. Жоден акт не може у будь-якій частині суперечити їй. Це є принцип верховенства Конституції.

Отже, провідна роль конституційного права базується на об’єктивних факторах, визначених характером предмета його регулювання.

Конституційне право регулює серцевину політичних відносин, які виникають у процесі здійснення народовладдя в Україні.

Воно закріплює принцип повновладдя народу України, яке якнайтісніше пов’язане із суспільною ідеологією. Його провідна роль сформована сукупністю матеріальних, ідеологічних та правових відносин, що виникають у процесі функціонування найрізноманітніших суспільних інституцій.

Конституційне право є системоутворювальним фактором для усієї правової системи України.

Норми конституційного права «переливаються», імплементуються у норми інших галузей права, стають їхнім джерелом.

Нормуючи відносини між суб’єктами влади і підпорядкованими цій владі, Конституція України утверджує себе як головне джерело публічного права, а конституційне право е його основною галуззю.

Визначаючи правовий статус особи, конституційне право закладає підвалини приватного права, яке регулює відносини між індивідами.

Отже, конституційне право як право публічне несе у собі ідеї, правові норми творення загального добра, а як право, на базі якого формується приватне право, має на меті створення добра для конкретної людини суспільства.

Конституційне право як право публічне виконує функцію соціального служіння народу.

Конституційне право закріплює форми і види власності, зокрема, приватну власність. Право на приватну власність є непорушним (п.4 ст.41 Конституції України). Таким чином воно закріпило основоположний принцип регулювання відносин власності Цивільним кодексом України.

Існує тісний зв’язок між конституційним та іншими галузями права -адміністративним, фінансовим, трудовим, сімейним тощо. Усе це переконливо засвідчує, що основу правової системи нашої держави закладає Конституція України, а конституційне право є провідною галуззю національного права України.

Розділ 2 конституційне право україни як галузь права, юридична наука й навчальна дисципліна

2.1. Конституційне право України як галузь права

В юридичній літературі нема єдиної думки щодо питання, якій назві дати перевагу: «конституційне» чи «державне» право.

Одні вважають ці терміни синонімами, інші виступають за їх розмежування, надання їм теоретичної чистоти, чіткості.

У державах, де склалися англосаксонська й романська правові системи, набув поширення термін «конституційне право». Ці правові системи уособлюють конституційний устрій, найхарактернішими рисами якого є правова держава і громадянське суспільство, проголошення й здійснення прав людини і громадянина тощо.

Германська правова система використовує термін «державне право», який відображає історичні реалії, умови, в яких відбувалося становлення, розвиток і вдосконалення німецької державності та її системи права.

За часів СРСР вживався термін «державне право», що було зумовлене політичними, економічними, ідеологічними та правовими причинами: заперечувався принцип поділу влади на три гілки — законодавчу, виконавчу і судову; не функціонували демократичні інститути — політичні партії та інші організації, які сповідували б різні ідеології; права людини й громадянина не забезпечувались у повному обсязі, вони не мали пріоритетного характеру, оскільки на першому місці завжди були інтереси держави.

Сьогодні в Україні застосовують термін «конституційне право», щоб глибше проникнути у сам генезис конституції, в історичні умови її прийняття і функціонування, у суть сучасних процесів, які відбуваються в рамках чинної Конституції України.

Виходячи з цього, вважаємо, що зміст терміна «конституційне право» ширший, ніж «державне право», адже Конституція України не обмежується встановленням основ конституційного ладу, а поширює свій вплив й на інші, недержавні сфери: власність, сім’ю, громадські організації тощо.

Слід брати до уваги й те, що Конституція України є визначальним, основним джерелом цієї галузі права.

Кожна галузь права, у тому числі й конституційне право України, об’єднує такі правові норми, які врегульовують особливий, якісно визначений вид суспільних відносин, що складаються в усіх основних сферах життєдіяльності суспільства: політичній, економічній, соціальній, культурно-духовній.

У першому розділі Конституції України «Загальні засади» містяться норми, що регулюють основоположні суспільні відносини, які визначають устрій держави і суспільства.

У другому розділі «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» визначається належність до громадянства, характеризється становище людини в суспільстві й державі, закріплюються її основні права, свободи та обов’язки.

В інших розділах Конституції її норми регулюють форми безпосередньої демократії: референдуми, вибори; систему органів державної влади і місцевого самоврядування тощо.

Ось чому у системі національного права України конституційне право є провідною галуззю, якій властиві риси, характерні для усієї системи права, а саме: нормативність, формальна визначеність, спрямованість на конкретний результат, захист правових приписів засобами державного впливу тощо.

Основним предметом правового регулювання конституційного права України є найважливіші та найскладніші суспільні відносини, які виникають і діють у процесі здійснення влади народом України — носієм суверенітету і єдиним її джерелом, захисту всіх форм і видів власності, прав та свобод людини і громадянина.