23.2. Удосконалення структури парламенту — Верховної Ради України

Парламент — Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в Україні (п. 1 ст. 75).

Вона відповідає за формування правової системи держави на базі Конституції України, визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики (п. 3,5 ст. 85) тощо.

До її функцій належить здійснення парламентського контролю за дотриманням законів.

Однак український парламент упродовж тривалого часу не зміг діяти на високому професійному рівні. Його робота не була спрямована на досягнення кінцевого результату — здійснення оперативного, професійного, високоякісного, правового супроводу, правового регулювання тих основних суспільних відносин, які не врегульовані законом і від яких залежить стан проведення високоефективних економічних реформ, життєвий рівень українського народу.

Є безліч прикладів, коли приймались закони з другорядних питань, на які витрачалось багато часу, а такі назрілі проблеми, як прийняття закону Про Кабінет Міністрів України, кодексів України, Верховна Рада не розглядала. Якщо вони і вносилися до порядку денного, то їх розгляд, як правило, завершувався першим читанням і відправленням їх на довгострокове доопрацювання.

Чимало часу Верховна Рада витрачала на дріб’язкові питання, які не впливають на стан проведення реформ і поліпшення економічної ситуації у державі.

Свідчення цьому — відсутність Регламенту роботи Верховної Ради України», своєрідної внутрішньої конституції парламенту, яка б чітко і процесуально точно регулювала найрізноманітніші та найскладніші внутрішні проблеми життя і діяльності Верховної Ради України, її керівництва, комітетів Верховної Ради, народних депутатів України, апарату парламенту.

Однією з основних причин такої малоефективної роботи парламенту була його неструктурованість, тобто відсутність у ньому депутатської або конституційної більшості, вкрай необхідної при розв’язанні найскладніших, політично вагомих проблем розвитку нашої держави.

Нині маємо у парламенті більшість депутатів, яка задекларували підтримку курсу реформ Президента України, підтримує програму дій Кабінету Міністрів України.

Ця, на наш погляд, більшість, сформована внаслідок виборів у 2006 році.

Структуризація парламенту що відбувалася під час виборчої кампанії, у результаті голосування виборців, які повинні надати перевагу тій чи іншій політичній силі з чіткою партійною програмою дій.

Якщо ж у виборчій кампанії беруть участь не кілька партій, а їх десятки, то за таких умов дієздатного, структуризованого, професійного і відповідального парламенту бути не може. Такий парламент потенційно не заангажований на законотворчу роботу, а на політичну боротьбу, протистояння, політичний торг. Корінні інтереси виборців, держави він приносить у жертву своїм політичним амбіціям, політичним програмкам, які служать клановим інтересам і завдають шкоди суспільству.

Такий парламент не повинен мати права на існування, його слід негайно розпустити і провести нові вибори.

В Україні ця проблема потребує свого нового осмислення Президентом України, у тому числі й на конституційному рівні.