Розділ 5 основи конституційного ладу україни

5.1. Поняття, суть і ознаки конституційного ладу України

Конституційний лад України — це система суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами України; це система соціальних, економічних і політико-правових відносин, які встановлюються й охороняються конституцією, іншими конституційно-правовими актами.

За своєю суттю конституційний лад — це певний тип конституційно-правових відносин, які відповідають рівню розвитку суспільства, держави і права.

За своїм змістом конституційний лад України опосередковує передбачені і гарантовані Конституцією суспільний та державний лад, конституційний статус людини і громадянина, систему безпосереднього народовладдя, організацію державної влади й місцевого самоврядування, територіальний устрій, інші найважливіші інститути конституційно-правових відносин в Україні.

За формою конституційний лад є системою основних організаційних і правових форм суспільних відносин, передбачених Конституцією України, основних видів організації і діяльності держави, суспільства, інших суб’єктів конституційно-правових відносин.

В науковій юридичній літературі немає єдиного розуміння поняття конституційного ладу, але вчені юристи стають на позиції, що наявність у державі Конституції ще не дає підстав існуючий суспільний лад вважати конституційним.

Адже, суспільний лад не можна вважати державно-правовою категорією на відміну від конституційного ладу.

Найбільш важливою ознакою і передумовою конституційного ладу є наявність конституційного правління, правової державної влади, правової держави, верховенства права.

Отже, конституційний лад — це є цілісна система соціально-правових відносин і інститутів, які підпорядковуються моральним і конституційним вимогам.

Він має реалізувати прагнення до соціального порядку і справедливості на основі співіснування індивідуального та групового інтересів із загальними, забезпечуючи пріоритет прав людини й громадянина.

Є низка інших визначень конституційного ладу, але ми підтримуємо тих авторів, які визначення конституційного ладу опосередковують, перш за все, із суспільним та державним устроєм.

Згідно з твердженням Ю. М. Тодики, поняття конституційного ладу розвивається з категорій суспільного і державного ладу.¹

Теперішній конституційний лад України характеризується загальними принципами, зокрема, суверенністю, демократизмом, системністю, гуманізмом, науковою обгрунтованістю тощо.

• Суверенність конституційного ладу полягає у його встановленні народом і можливості зміни лише волею народу. Право його змінювати не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами (ст. 5 Конституції).

• Демократизм конституційного ладу полягає у тому, що вся державна влада належить народові, вона обирається народом, йому підконтрольна, діє в інтересах народу України. Ніхто не може узурпувати державну владу (п.4 ст.5).

• Системність — це послідовність, логічність, всебічність, повнота закріплення у Конституції основних інститутів суспільства і держави. Перш за все, це стосується інституту влади, прав та свобод людини і громадянина, власності, органів місцевого самоврядування тощо.

• Гуманізм конституційного ладу полягає в тому, що Конституція України закріплює і гарантує всебічну повагу до людини і громадянина, до її прав, свобод та обов’язків. В Україні людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (п.1 ст. 3).

• Реальність і дійсність конституційного ладу — це наявність його де-юре і де-факто.

• Наступність конституційного ладу України — це узагальнення всього того позитивного, що відбулось в українському державотворчому процесі як у далекому минулому так і в новітній історії незалежної України.

• Принцип наукової обгрунтованості конституційного ладу розкриває надбання української конституційної думки. Це ідеї, концепції, світогляди щодо України як незалежної, суверенної, демократичної, соціальної, правової, унітарної держави, її форми правління, державного устрою, політичного режиму тощо.