
- •У правовій системі україни
- •1.2. Місце і роль конституційного права у правовій системі України
- •Розділ 2 конституційне право україни як галузь права, юридична наука й навчальна дисципліна
- •2.1. Конституційне право України як галузь права
- •2. 2. Конституційне право України як юридична наука
- •2. 3. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •Розділ 3 конституційно-правові відносини та їх загальна характеристика
- •3.1. Поняття конституційно-правових відносин
- •3. 2. Види конституційно-правових відносин
- •3.3. Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •3.4. Об’єкти конституційно-правових відносин
- •Розділ 4 конституція — основний закон україни
- •4.1. Поняття й основні юридичні властивості Конституції України
- •4. 2. Класифікація, форма і структура Конституції України
- •4.3. Функції Конституції України
- •4.4. Реалізація Конституції України
- •4.5. Правова охорона Конституції України
- •4. 6. Внесення змін до Конституції України
- •4. 7. Прикінцеві та перехідні положення Конституції України
- •4.8. Значення Конституції України
- •4.9. Історія українських Конституцій
- •Розділ 5 основи конституційного ладу україни
- •5.1. Поняття, суть і ознаки конституційного ладу України
- •5.2. Основні засади конституційного ладу України
- •5. 3. Гарантії конституційного ладу України
- •5. 4. Поняття державного ладу України, його принципи
- •5.5. Поняття і сутність суспільного ладу України та його система
- •Розділ 6. Україна — суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава
- •6.1. Поняття і значення державного суверенітету. Національний, народний суверенітет
- •6. 2. Україна — демократична держава
- •6. 3. Україна — соціальна держава
- •6. 4. Україна — правова держава
- •7.2. Принципи законодавства про громадянство України.
- •7.3. Підстави належності і набуття громадянства України
- •7.4. Підстави прийняття до громадянства України. Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотанням прийняті до громадянства України.
- •Підстави для поновлення у громадянстві України.
- •Підстави припинення і втрати громадянства України
- •7. 7. Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства
- •7. 8. Правовий режим іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •7.9. Правовий статус Закордонних Українців
- •Громадянство України
- •За народженням
- •За прийняттям до громадянства
- •Внаслідок усиновлення дітьми громадянства
- •За територіальним походженням
- •Внаслідок встановлення опіки чи піклування над дитиною
- •Внаслідок встановлення батьківства
- •Внаслідок поновлення у громадянстві
- •Особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки
- •Вналідок інших підстав, що випливають із міжнародних договорів України
- •Набуття громадянства дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві її батьків, чи одного із них
- •8.1. Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •8.2. Загальні поняття прав, свобод та обов’язків громадян
- •8. 3. Громадянські права і свободи
- •8.4. Політичні права та свободи
- •8. 5. Економічні, соціальні та культурні права
- •8. 6. Юридичні гарантії прав людини і громадянина
- •8. 7. Конституційні обов’язки громадян
- •8. 8. Адвокатура на сторожі прав людини
- •За черговістю включення їх до Конституції
- •Природні
- •Політичні, економічні, соціально-культурні, екологічні.
- •Розділ 9. Виборча система в україні
- •9.1. Поняття виборів
- •9. 2. Основні принципи виборів
- •9. 3. Види виборів та виборчих систем
- •9.4. Про вибори народних депутатів України.
- •Підготовка і проведення виборів депутатів здійснюється публічно і відкрито (п. 1 ст. 13).
- •Для здійснення підготовки і проведення виборів функціонує система виборчих комісій, яка складається із:
- •Всі вони наділені Законом певними повноваженнями (ст. 24).
- •9.5. Про вибори Президента України
- •Вибори Президента України є прямими. Громадяни безпосередньо обирають Президента України (ст. 4).
- •Особа, яка двічі обиралась на пост Президента України, не може бути висунута кандидатом на цей пост (п. 5 ст. 9).
- •9.6. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
- •Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад та яким на день виборів виповнилось вісімнадцять років.
- •Суб’єктами виборчого процесу є:
- •Організація і проведення місцевих виборів здійснюється публічно і відкрито (п. 1 ст. 13).
- •Місцеві вибори призначаються на неділю (ст. 14, п.П. 1-6 ст. 15).
- •9. 7. Абсентеїзм (відмова виборця від реалізації активного виборчого права)
- •9. 8. Відповідальність за порушення виборчого законодавства України
- •Народне волевиялення (ст. 69)
- •Розділ 10. Організація державної влади в україні
- •10.1. Державна влада — інститут Конституційного права
- •10. 2. Конституційні засади закріплення державної влади в Україні
- •10. 3. Поняття і система органів державної влади в Україні
- •10.4 Поняття виконавчої влади
- •Розділ 11. Законодавча влада в україні «Законодавча влада — серце держави, влада виконавча — її мозок» ж.Ж. Руссо.
- •Парламентаризм і його суть
- •11.2. Еволюція розвитку парламенту-Верховної Ради України
- •11.3. Конституційний статус Верховної Ради України
- •11.4. Структура Верховної Ради України та її органи
- •11. 5. Компетенція і функції Верховної Ради України
- •Прийняття Регламенту Верховної Ради України;
- •Встановлення державних символів України;
- •11.6. Комітети Верховної Ради України — органи Верховної Ради України, їх статус та завдання
- •11.7. Проблема двопалатного парламенту в Україні
- •11.8. Регламент Верховної Ради України
- •11.9. Правовий статус народного депутата України
- •Структура Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні
- •Розділ 12. Президент україни
- •12.1. Передумови виникнення інституту президентства
- •12. 2. Конституційний статус Президента України, його повноваження та взаємовідносини з гілками влади
- •12. 3. Право законодавчої ініціативи і право вето Президента України як засоби вдосконалення законодавства
- •12. 4. Порядок обрання Президента України та припинення його повноважень
- •12. 5. Президент України — Голова Ради національної безпеки і оборони України
- •Функції Ради національної безпеки і оборони України:
- •До компетенції Ради національної безпеки і оборони України належать:
- •12. 6. Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби Президента України
- •Розділ 13. Виконавча влада в україні та система її органів
- •13.1. Поняття виконавчої влади та системи її органів
- •13. 2. Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади
- •Основні завдання Кабінету Міністрів України:
- •Принципи діяльності Кабінету Міністрів України:
- •Правові засади діяльності Кабінету Міністрів України:
- •Склад Кабінету Міністрів України та статус його членів
- •Вимоги до членів Кабінету Міністрів України
- •Призначення на посаду Прем'єр-міністра України
- •Призначення на посаду членів Кабінету Міністрів України
- •Набуття повноважень Кабінетом Міністрів України та членами Кабінету Міністрів України
- •Програма діяльності Кабінету Міністрів України
- •13.3. Компетенція Кабінету Міністрів України Загальні питання компетенції Кабінету Міністрів України
- •Основні повноваження Кабінету Міністрів України
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим і підвідомчими їй органами
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з місцевими державними адміністраціями
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з державними господарськими об’єктами підприємствами, установами та організаціями
- •13.4. Відносини Кабінету Міністрів України з Президентом України
- •13.5. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з Верховною Радою України та її органами
- •Відносини Кабінету Міністрів України з Рахунковою палатою
- •Відносини Кабінету Міністрів України з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини
- •Інформування Верховної Ради України про діяльність Кабінету Міністрів України
- •13.6. Відносини Кабінету Міністрів України з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та об’єднаннями громадян
- •13.7. Організація діяльності Кабінету Міністрів України
- •Засідання Кабінету Міністрів України
- •Урядові комітети
- •Секретаріат Кабінету Міністрів України
- •Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, що утворюються Кабінетом Міністрів України
- •Акти Кабінету Міністрів України
- •Відповідальність членів Кабінету Міністрів України
- •Передача Кабінетом Міністрів України своїх повноважень
- •13.8. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України Складення повноважень Кабінету Міністрів України у зв’язку з обранням нового складу Верховної Ради України
- •Дострокове припинення повноважень Кабінету Міністрів України
- •Відставка Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри
- •Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у зв’язку з неможливістю виконання Прем’єр-міністром України повноважень за станом здоров’я
- •Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у разі смерті Прем’єр-міністра України
- •Припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України
- •Розділ 14. Система державних правоохоронних органів україни
- •14.1. Загальна характеристика правоохоронних органів України
- •14.2. Органи прокуратури — державні правоохоронні органи України
- •14.3. Органи внутрішніх справ — державні правоохоронні органи України
- •14.4. Служба безпеки України — державний правоохоронний орган.
- •Розділ 15. Прокуратура україни
- •15.1. Правовий статус Прокуратури України
- •15.2. Система і структура Прокуратури України
- •15. 3. Функції та компетенція Прокуратури України
- •15.4. Принципи діяльності прокуратури України
- •15.5. Акти органів Прокуратури України
- •Розділ 16. Судова влада в україні
- •16.1. Судова влада у наукових теоріях поділу влад.
- •16.2. Судова гілка влади в Україні — загальна характеристика
- •16.3. Судова система України
- •Місцеві суди
- •Апеляційні суди
- •Вищі спеціалізовані суди
- •Верховний Суд України
- •Судова палата Верховного Суду України
- •Президія Верховного Суду України
- •Пленум Верховного Суду України
- •16. 4. Принципи правосуддя в Україні
- •16.5. Конституційний статус суддів
- •16.6. Суддівське самоврядування в Україні
- •З’їзд суддів України
- •Рада суддів України
- •16.7. Організаційне забезпечення діяльності судів в Україні.
- •16.8. Вища рада юстиції та її конституційно-правовий статус
- •Вимоги до члена Вищої ради юстиції
- •16.9.Втілення в життя конституційних засад судочинства — суть судової реформи в Україні
- •16.10. Посилення судового захисту конституційних прав і свобод громадян України
- •16.11. Адміністративна юстиція в Україні
- •16.1. Становлення адміністративної юстиції в Україні.
- •16.12. Основне завдання адміністративних судів в Україні
- •16.13. Судово-правова реформа в Україні вимагає свого продовження та удосконалення
- •Розділ 17. Територіальний устрій україни
- •17.1. Територіальний устрій України, його характерні особливості
- •17. 2. Проблеми удосконалення адміністративно-територіального устрою України
- •Для утворення «громади» вимагається, щоб чисельність жителів відповідної території становила не менше 5000 тисяч чоловік.
- •«Місто-район» не входитиме до складу району, на території якого воно знаходитиметься, але входитиме до складу відповідної області.
- •Розділ 18. Автономна Республіка Крим
- •18.1. Автономна Республіка Крим, її правовий статус
- •18.2. Представницький і виконавчий органи Автономної Республіки Крим
- •18.3. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
- •Розділ 19. Місцеве самоврядування в україні
- •19.1. Загальне поняття про місцеве самоврядування.
- •19.2. Поняття і сутність місцевого самоврядування в Україні
- •19.3. Конституція України — правова основа місцевого самоврядування в Україні.
- •19. 4. Система місцевого самоврядування в Україні та основні принципи її діяльності
- •19. 5. Порядок формування та організації роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування в Україні
- •19. 6. Органи самоорганізації населення в Україні
- •19.7. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування в Україні
- •19. 8. Правові гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •19.9. Особливості взаємовідносин між органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями
- •19.10. Європейська Хартія місцевого самоврядування та її вплив на формування правової бази місцевого самоврядування в Україні
- •19.11. Висновки
- •Розділ 20. Конституційний суд україни
- •20.1. Історичні передумови утворення Конституційного Суду України
- •20.2. Завдання, принципи формування та діяльності Конституційного Суду України
- •20.3. Компетенція Конституційного Суду України
- •20.4. Суб’єкти звернень до Конституційного Суду України
- •20. 5. Розгляд справ Конституційним Судом України
- •20.6. Діяльність Конституційної юстиції в Україні
- •20.7. Конституційна відповідальність глави держави
- •20.8. Конституційне правосуддя в Україні
- •20.9. Роль Конституційного Суду України у забезпеченні верховенства права
- •Розділ 21. Державні символи та символіка україни
- •21.1. Загальне поняття про державні символи
- •21.2. Конституція України про державні символи України
- •Державний Гімн України
- •21.3. Державна символіка в Україні
- •Розділ 22. Прикінцеві та перехідні положення конституції україни
- •22.1. Прикінцеві положення Конституції України
- •22.2. Перехідні положення Конституції України
- •Розділ 23. Конституційна реформа в Україні — об’єктивна необхідність
- •23.1. Загальні засади дальшої необхідності проведення конституційної реформи в Україні
- •23.2. Удосконалення структури парламенту — Верховної Ради України
- •23.3. Реформування виконавчої гілки влади і місцевого самоврядування Виконавча гілка влади
- •23.4. Удосконалення діяльності судової гілки влади, інших правоохоронних органів
- •Додаток і орієнтовний тематичний план лекіпй і семінарських занять з курсу «основи конституційного права україни»
- •Робоча програма курсу «основи конституційного права україни»
- •Тема 1. Конституційне право України як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Конституція і конституціоналізм в Україні
- •Тема 3. Основи конституційного ладу України
- •Тема 4. Україна — суверенна і незалежна держава
- •Тема 5. Україна — демократична держава
- •Тема 6. Основи правового статусу особи і громадянина. Громадянство України
- •Тема 7. Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні
- •Тема 8. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади України
- •Тема 9. Президент України — глава Української держави
- •Тема 10. Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади
- •Тема 11. Автономна Республіка Крим — невід’ємна складова України
- •Тема 12. Судова влада в Україні
- •Тема 13. Конституційні основи адміністративно-територіального устрою України
- •Тема 14. Організація місцевого самоврядування в Україні
- •Тема 15. Правова охорона Конституції України
- •Тема 16. Порядок внесення змін до Конституції України. Перехідні та прикінцеві положення
- •Додаток 3 рекомендовані плани семінарських занять з курсу «основи конституційного права україни»
- •Тема 1. Конституційне право України як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 2. Конституція і конституціоналізм в Україні
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 3. Основи конституційного ладу України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 4. Україна — суверенна, правова, демократична держава
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 5. Основи правового статусу особи і громадянина. Громадянство України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 6. Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 7. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в Україні
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 8. Президент України — глава держави, гарант державного суверенітету, прав та свобод людини і громадянина
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 9. Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади. Система центральних та місцевих органів державної виконавчої влади
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 10. Судова система України. Правові засади функціонування судів
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 11. Становлення і розвиток місцевого самоврядування в Україні. Інші форми територіальної самоорганізації громадян
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 12. Конституційні основи державно-територіального устрою України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 13. Правовий статус Автономної Республіки Крим - невід’ємної складової частини України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 14. Правова охорона Конституції України
- •Тема 15. Порядок внесення змін до Конституції України. Прикінцеві та Перехідні положення Конституції України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Теми рефератів з курсу «основи конституційного права україни»
- •Тести з курсу «основи конституційного права україни»
- •Завдання з курсу «основи конституційного права україни»
- •Перелік питань для підготовки до іспиту з курсу «основи конституційного права україни»
- •Рекомендовані законодавчі акти та література законодавчі акти
- •Література
- •Конституція України
- •Словник юридичних термінів
- •Про авторів
Розділ 22. Прикінцеві та перехідні положення конституції україни
22.1. Прикінцеві положення Конституції України
З проголошенням України як незалежної і самостійної держави у її суспільно-політичному житті почали відбуватися докорінні зміни, що знайшли адекватне відображення у Конституції — Основному Законі України.
З набуттям Конституцією України чинності — з дня її прийняття (ст. 160), тобто з 28 червня 1996 р. — Конституція України стала єдиним, справді Основним Законом, згідно з яким здійснюється правове регулювання державного і суспільного життя, формується якісно нова правова система України.
Отже, набуття Конституцією України чинності збіглося з днем її прийняття Верховною Радою України, в той час як закони, які приймає Верховна Рада України, набирають чинності через 10 днів від дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Таким чином, перша Конституція України, враховуючи її надзвичайну важливість, була введена в дію до офіційного її оприлюднення, в порядку, передбаченому самою Конституцією (ст. 160).
Текст Конституції України був офіційно оприлюднений відповідно до Закону України від 28 червня 1996 р. «Про прийняття Конституції України і введення її в дію».
Основним змістом цього Закону є ствердження факту прийняття Конституції України; визнання такою, що втратила чинність, Конституція (Основний Закон) України від 20 квітня 1978 р. з подальшими змінами і доповненнями; визнання таким, що втратив чинність Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України».
День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України (ст. 161).
Це обумовлено надзвичайним історичним значенням Конституції для українського державотворення і здійснення на цій основі українським народом права на своє самовизначення, на забезпечення прав та свобод людини і громадянина, громадянської злагоди, розвитку і зміцнення демократії, на утвердження суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.
День Конституції України — це визначна подія в житті української нації і всього українського народу.
22.2. Перехідні положення Конституції України
Конституція України, прийнята 28 червня 1996 p., закріпила нові принципи подальшого розвитку та удосконалення найважливіших і найскладніших суспільних відносин, які випливають із декларування і реального забезпечення у житті прав та свобод людини і громадянина, із наявності різних форм і видів власності, з організації та діяльності державної влади в інтересах всього українського народу.
Своєю суттю вона спрямована у майбутнє, оскільки має за мету побудову в Україні якісно нового - громадянського суспільства та суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.
На базі Конституції України почала формуватися і якісно нова правова система держави, яка повинна зміцнювати захист прав та свобод людини і громадянина, забезпечити громадянську злагоду і безпеку в суспільстві, сприяти процесам державотворення.
Реалізація норм і принципів Конституції України вимагає певного часу, професійності від усіх гілок влади і терпимості від громадян України.
Втілення у життя Конституції України найбільше залежатиме від державних органів влади та посадових осіб. Це зумовлено тим, що необхідно буде на базі Конституції України пройти шлях удосконалення діяльності законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, правоохоронних органів та органів самоврядування.
Виходячи із вимог норм та принципів Конституції України, слід активніше і масштабніше самоутверджувати в економіці ринкові відносин, закладати підвалини громадянського суспільства, створювати І утверджувати плюралістичну політичну систему, активніше вирішувати питання поліпшення життєвого рівня народу, розвитку його духовності тощо.
Для вирішення таких важливих, кардинальних проблем недостатньо лише Основного Закону держави. Необхідне істотне принципове оновлення масиву чинного законодавства, прийняття нових конституційних та поточних законів і підзаконних актів.
Проте усі ці проблеми потрібно вирішувати дуже виважено, науково обгрунтовано, враховуючи практичний досвід і передбачаючи кінцевий позитивний результат.
Методологія їх вирішення закладена у розділі XV «Перехідні положення», яка передбачає забезпечення поступового процесу оновлення організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування тощо.
«Перехідні положення» закріплюють порядок і строки зміни чинного законодавства, повноваження посадових осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, які були обрані чи призначені до набрання чинності нової Конституції України.
Так, згідно з п. 8 «Перехідних положень», закони, інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності нової Конституції України, є чинними у частині, що не суперечать Основному Закону держави.
В інтересах усього суспільства, держави і кожного громадянина зокрема надзвичайно важливо було, щоб чинне законодавство у найстисліші строки було приведене у відповідність до вимог Конституції України.
Верховна Рада України після прийняття нової Конституції продовжувала здійснювати свої повноваження до нових чергових виборів, які були призначені на березень 1998 р.
Конституція України зберігає структуру та порядок діяльності Верховної Ради України, які склалися після проголошення незалежності України, і були підтверджені Конституційним договором між Верховною Радою і України і Президентом України 1995-1996 pp.
Пункт 3 «Перехідних положень» встановив дату чергових виборів Президента України, які відбулися в останню неділю жовтня 1999 p., що дало можливість Президентові України зберегти свої повноваження протягом усього п’ятирічного конституційного строку.
Пункт 4 «Перехідних положень» надав Президентові України право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем’єр-міністра укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням у Верховну Раду України відповідного законопроекту в порядку, встановленому ст. 93 Конституції України.
Такі укази Президента України набирали чинності, якщо протягом 30 календарних днів з дня подання у парламент законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) не було прийнято закон або не було відхилено поданого законопроекту президента більшістю депутатів від її конституційного складу. Вони діяли до набрання чинності закону з цього питання.
У перехідний період таке врегулювання важливих економічних суспільних відносин мало як позитивний, так і негативний характер.
Позитивний полягав у тому, що укази оперативно регулювали велику групу суспільних економічних відносин, не врегульованих законами.
Негативний характер таких указів полягав у тому, що їх зміст не завжди відповідав чинному законодавству, що призводило до формування дворівневої правової системи України, в якій принижувалася (заперечувалась) роль закону держави.
«Перехідні положення» Конституції України (п. 5) встановили, що Кабінет Міністрів України формується протягом трьох місяців після набуття чинності Конституції України.
Отже, процес формування уряду повинен був завершитися протягом вказаного тримісячного строку.
Аналогічний 3-місячний термін був встановлений для формування Конституційного суду України (п. 6).
Згідно з п. 7 «Перехідних положень» голови місцевих державних адміністрацій набули статусу голів місцевих державних адміністрацій згідно зі ст. 118 Конституції України, а після обрання голів відповідних рад вони склали з себе ці повноваження.
Усі вони були заново призначені на посади за поданням уряду відповідно до ст. 118 Конституції України.
У свою чергу сільські, селищні, міські ради та голови цих рад здійснювали свої повноваження до обрання нового складу цих рад у березні 1998 р.(ч. 1п. 8).
Районні та обласні ради, обрані до набуття чинності нової Конституції України, здійснювали визначені нею повноваження до сформування їх нового складу (ч. 2 п. 8).
У п. 9 «Перехідних положень» зафіксовано, що прокуратура також продовжує виконувати функцію нагляду за дотриманням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства до введення у дію законів, які регулюють діяльність державних органів щодо контролю за дотриманням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення у дію законів, що регулюють її функціонування.
Щодо виконавчої влади у містах Києві та Севастополі, то вона здійснювалася державними адміністраціями аж до прийняття відповідних законів. Отже, виконавча влада у цих містах здійснювалася на тих же принципових засадах, що й в областях та районах, виходячи з вимог ст. 118 Конституції України (п. 10).
Пункт 11 регламентував запровадження національної грошової одиниці — гривні, яка стала національною у вересні 1996 p., відповідно до Указу Президента України від 25 серпня 1996 р. «Про грошову реформу України».
Стосовно судової системи Верховний Суд України і Вищий арбітражний суд України продовжували здійснювати свої повноваження відповідно до чинного законодавства аж до сформування системи судів загальної юрисдикції відповідно до ст. 125 Конституції України, але не довше 5 років (п. 1,12), тобто до 28 червня 2001 р.
Щодо суддів усіх судів, обраних або призначених до вступу в дію нової Конституції України, то вони продовжували здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який були обрані чи призначені (ч. 2 п. 12).
Судді, повноваження яких закінчилися у день набуття чинності Конституції України, продовжували здійснювати свої повноваження протягом одного року.
Протягом 5 років після набуття чинності Конституції України, згідно з п. 13 «Перехідних положень» було збережено існуючий порядок арешту, утримання під вартою, затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та порядок огляду й обшуку житла або іншого володіння особи.
Нова Конституція України встановила, що обов’язковою умовою арешту особи, утримання її під вартою, а також огляду чи обшуку житла є наявність вмотивованого рішення суду, що повинно б суттєво посилити захист недоторканності особи та її житла чи іншого володіння (ст. 29, 30).
Проте для повного втілення цієї норми у життя необхідні певні умови, матеріально-фінансові затрати і нові правові механізми.
Останній принцип, але не останнє за вагою і значущістю питання, яке він регулює, стосується порядку використання військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань. Як у ньому зазначено, таке використання баз і тимчасове перебування іноземних військових формувань можливе лише на умовах оренди у порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України (п. 14).
Прикінцеві та перехідні положення характерні для конституцій ряду інших держав, які переживають перехідні періоди. Це, зокрема, держави, які позбулись або позбуваються тоталітарних, авторитарних режимів і обрали демократичний шлях розвитку.
Закріплені у цих положеннях норми встановлюють порядок і строки заміни тоталітарних «конституційних» інститутів та органів новими, демократичними, прагнуть утвердити права людини і громадянина та побудувати громадянське суспільство.
Перехідні положення у тому чи іншому вигляді були у конституціях Італії (1947 р., розд. 2 «Перехідні і завершальні постанови»), Японії (1947 р., гл. 11 «Додаткові положення»), ФРН (1949 p., розд. 11 «Перехідні і завершальні положення»), Греції (1975 p.), Португалії (1976 p.), Іспанії (1978 р.) та інших державах.