
- •У правовій системі україни
- •1.2. Місце і роль конституційного права у правовій системі України
- •Розділ 2 конституційне право україни як галузь права, юридична наука й навчальна дисципліна
- •2.1. Конституційне право України як галузь права
- •2. 2. Конституційне право України як юридична наука
- •2. 3. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •Розділ 3 конституційно-правові відносини та їх загальна характеристика
- •3.1. Поняття конституційно-правових відносин
- •3. 2. Види конституційно-правових відносин
- •3.3. Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •3.4. Об’єкти конституційно-правових відносин
- •Розділ 4 конституція — основний закон україни
- •4.1. Поняття й основні юридичні властивості Конституції України
- •4. 2. Класифікація, форма і структура Конституції України
- •4.3. Функції Конституції України
- •4.4. Реалізація Конституції України
- •4.5. Правова охорона Конституції України
- •4. 6. Внесення змін до Конституції України
- •4. 7. Прикінцеві та перехідні положення Конституції України
- •4.8. Значення Конституції України
- •4.9. Історія українських Конституцій
- •Розділ 5 основи конституційного ладу україни
- •5.1. Поняття, суть і ознаки конституційного ладу України
- •5.2. Основні засади конституційного ладу України
- •5. 3. Гарантії конституційного ладу України
- •5. 4. Поняття державного ладу України, його принципи
- •5.5. Поняття і сутність суспільного ладу України та його система
- •Розділ 6. Україна — суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава
- •6.1. Поняття і значення державного суверенітету. Національний, народний суверенітет
- •6. 2. Україна — демократична держава
- •6. 3. Україна — соціальна держава
- •6. 4. Україна — правова держава
- •7.2. Принципи законодавства про громадянство України.
- •7.3. Підстави належності і набуття громадянства України
- •7.4. Підстави прийняття до громадянства України. Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотанням прийняті до громадянства України.
- •Підстави для поновлення у громадянстві України.
- •Підстави припинення і втрати громадянства України
- •7. 7. Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства
- •7. 8. Правовий режим іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •7.9. Правовий статус Закордонних Українців
- •Громадянство України
- •За народженням
- •За прийняттям до громадянства
- •Внаслідок усиновлення дітьми громадянства
- •За територіальним походженням
- •Внаслідок встановлення опіки чи піклування над дитиною
- •Внаслідок встановлення батьківства
- •Внаслідок поновлення у громадянстві
- •Особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки
- •Вналідок інших підстав, що випливають із міжнародних договорів України
- •Набуття громадянства дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві її батьків, чи одного із них
- •8.1. Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •8.2. Загальні поняття прав, свобод та обов’язків громадян
- •8. 3. Громадянські права і свободи
- •8.4. Політичні права та свободи
- •8. 5. Економічні, соціальні та культурні права
- •8. 6. Юридичні гарантії прав людини і громадянина
- •8. 7. Конституційні обов’язки громадян
- •8. 8. Адвокатура на сторожі прав людини
- •За черговістю включення їх до Конституції
- •Природні
- •Політичні, економічні, соціально-культурні, екологічні.
- •Розділ 9. Виборча система в україні
- •9.1. Поняття виборів
- •9. 2. Основні принципи виборів
- •9. 3. Види виборів та виборчих систем
- •9.4. Про вибори народних депутатів України.
- •Підготовка і проведення виборів депутатів здійснюється публічно і відкрито (п. 1 ст. 13).
- •Для здійснення підготовки і проведення виборів функціонує система виборчих комісій, яка складається із:
- •Всі вони наділені Законом певними повноваженнями (ст. 24).
- •9.5. Про вибори Президента України
- •Вибори Президента України є прямими. Громадяни безпосередньо обирають Президента України (ст. 4).
- •Особа, яка двічі обиралась на пост Президента України, не може бути висунута кандидатом на цей пост (п. 5 ст. 9).
- •9.6. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
- •Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад та яким на день виборів виповнилось вісімнадцять років.
- •Суб’єктами виборчого процесу є:
- •Організація і проведення місцевих виборів здійснюється публічно і відкрито (п. 1 ст. 13).
- •Місцеві вибори призначаються на неділю (ст. 14, п.П. 1-6 ст. 15).
- •9. 7. Абсентеїзм (відмова виборця від реалізації активного виборчого права)
- •9. 8. Відповідальність за порушення виборчого законодавства України
- •Народне волевиялення (ст. 69)
- •Розділ 10. Організація державної влади в україні
- •10.1. Державна влада — інститут Конституційного права
- •10. 2. Конституційні засади закріплення державної влади в Україні
- •10. 3. Поняття і система органів державної влади в Україні
- •10.4 Поняття виконавчої влади
- •Розділ 11. Законодавча влада в україні «Законодавча влада — серце держави, влада виконавча — її мозок» ж.Ж. Руссо.
- •Парламентаризм і його суть
- •11.2. Еволюція розвитку парламенту-Верховної Ради України
- •11.3. Конституційний статус Верховної Ради України
- •11.4. Структура Верховної Ради України та її органи
- •11. 5. Компетенція і функції Верховної Ради України
- •Прийняття Регламенту Верховної Ради України;
- •Встановлення державних символів України;
- •11.6. Комітети Верховної Ради України — органи Верховної Ради України, їх статус та завдання
- •11.7. Проблема двопалатного парламенту в Україні
- •11.8. Регламент Верховної Ради України
- •11.9. Правовий статус народного депутата України
- •Структура Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні
- •Розділ 12. Президент україни
- •12.1. Передумови виникнення інституту президентства
- •12. 2. Конституційний статус Президента України, його повноваження та взаємовідносини з гілками влади
- •12. 3. Право законодавчої ініціативи і право вето Президента України як засоби вдосконалення законодавства
- •12. 4. Порядок обрання Президента України та припинення його повноважень
- •12. 5. Президент України — Голова Ради національної безпеки і оборони України
- •Функції Ради національної безпеки і оборони України:
- •До компетенції Ради національної безпеки і оборони України належать:
- •12. 6. Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби Президента України
- •Розділ 13. Виконавча влада в україні та система її органів
- •13.1. Поняття виконавчої влади та системи її органів
- •13. 2. Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади
- •Основні завдання Кабінету Міністрів України:
- •Принципи діяльності Кабінету Міністрів України:
- •Правові засади діяльності Кабінету Міністрів України:
- •Склад Кабінету Міністрів України та статус його членів
- •Вимоги до членів Кабінету Міністрів України
- •Призначення на посаду Прем'єр-міністра України
- •Призначення на посаду членів Кабінету Міністрів України
- •Набуття повноважень Кабінетом Міністрів України та членами Кабінету Міністрів України
- •Програма діяльності Кабінету Міністрів України
- •13.3. Компетенція Кабінету Міністрів України Загальні питання компетенції Кабінету Міністрів України
- •Основні повноваження Кабінету Міністрів України
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим і підвідомчими їй органами
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з місцевими державними адміністраціями
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з державними господарськими об’єктами підприємствами, установами та організаціями
- •13.4. Відносини Кабінету Міністрів України з Президентом України
- •13.5. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з Верховною Радою України та її органами
- •Відносини Кабінету Міністрів України з Рахунковою палатою
- •Відносини Кабінету Міністрів України з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини
- •Інформування Верховної Ради України про діяльність Кабінету Міністрів України
- •13.6. Відносини Кабінету Міністрів України з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та об’єднаннями громадян
- •13.7. Організація діяльності Кабінету Міністрів України
- •Засідання Кабінету Міністрів України
- •Урядові комітети
- •Секретаріат Кабінету Міністрів України
- •Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, що утворюються Кабінетом Міністрів України
- •Акти Кабінету Міністрів України
- •Відповідальність членів Кабінету Міністрів України
- •Передача Кабінетом Міністрів України своїх повноважень
- •13.8. Припинення повноважень Кабінету Міністрів України Складення повноважень Кабінету Міністрів України у зв’язку з обранням нового складу Верховної Ради України
- •Дострокове припинення повноважень Кабінету Міністрів України
- •Відставка Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри
- •Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у зв’язку з неможливістю виконання Прем’єр-міністром України повноважень за станом здоров’я
- •Припинення повноважень Кабінету Міністрів України у разі смерті Прем’єр-міністра України
- •Припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України
- •Розділ 14. Система державних правоохоронних органів україни
- •14.1. Загальна характеристика правоохоронних органів України
- •14.2. Органи прокуратури — державні правоохоронні органи України
- •14.3. Органи внутрішніх справ — державні правоохоронні органи України
- •14.4. Служба безпеки України — державний правоохоронний орган.
- •Розділ 15. Прокуратура україни
- •15.1. Правовий статус Прокуратури України
- •15.2. Система і структура Прокуратури України
- •15. 3. Функції та компетенція Прокуратури України
- •15.4. Принципи діяльності прокуратури України
- •15.5. Акти органів Прокуратури України
- •Розділ 16. Судова влада в україні
- •16.1. Судова влада у наукових теоріях поділу влад.
- •16.2. Судова гілка влади в Україні — загальна характеристика
- •16.3. Судова система України
- •Місцеві суди
- •Апеляційні суди
- •Вищі спеціалізовані суди
- •Верховний Суд України
- •Судова палата Верховного Суду України
- •Президія Верховного Суду України
- •Пленум Верховного Суду України
- •16. 4. Принципи правосуддя в Україні
- •16.5. Конституційний статус суддів
- •16.6. Суддівське самоврядування в Україні
- •З’їзд суддів України
- •Рада суддів України
- •16.7. Організаційне забезпечення діяльності судів в Україні.
- •16.8. Вища рада юстиції та її конституційно-правовий статус
- •Вимоги до члена Вищої ради юстиції
- •16.9.Втілення в життя конституційних засад судочинства — суть судової реформи в Україні
- •16.10. Посилення судового захисту конституційних прав і свобод громадян України
- •16.11. Адміністративна юстиція в Україні
- •16.1. Становлення адміністративної юстиції в Україні.
- •16.12. Основне завдання адміністративних судів в Україні
- •16.13. Судово-правова реформа в Україні вимагає свого продовження та удосконалення
- •Розділ 17. Територіальний устрій україни
- •17.1. Територіальний устрій України, його характерні особливості
- •17. 2. Проблеми удосконалення адміністративно-територіального устрою України
- •Для утворення «громади» вимагається, щоб чисельність жителів відповідної території становила не менше 5000 тисяч чоловік.
- •«Місто-район» не входитиме до складу району, на території якого воно знаходитиметься, але входитиме до складу відповідної області.
- •Розділ 18. Автономна Республіка Крим
- •18.1. Автономна Республіка Крим, її правовий статус
- •18.2. Представницький і виконавчий органи Автономної Республіки Крим
- •18.3. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
- •Розділ 19. Місцеве самоврядування в україні
- •19.1. Загальне поняття про місцеве самоврядування.
- •19.2. Поняття і сутність місцевого самоврядування в Україні
- •19.3. Конституція України — правова основа місцевого самоврядування в Україні.
- •19. 4. Система місцевого самоврядування в Україні та основні принципи її діяльності
- •19. 5. Порядок формування та організації роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування в Україні
- •19. 6. Органи самоорганізації населення в Україні
- •19.7. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування в Україні
- •19. 8. Правові гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •19.9. Особливості взаємовідносин між органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями
- •19.10. Європейська Хартія місцевого самоврядування та її вплив на формування правової бази місцевого самоврядування в Україні
- •19.11. Висновки
- •Розділ 20. Конституційний суд україни
- •20.1. Історичні передумови утворення Конституційного Суду України
- •20.2. Завдання, принципи формування та діяльності Конституційного Суду України
- •20.3. Компетенція Конституційного Суду України
- •20.4. Суб’єкти звернень до Конституційного Суду України
- •20. 5. Розгляд справ Конституційним Судом України
- •20.6. Діяльність Конституційної юстиції в Україні
- •20.7. Конституційна відповідальність глави держави
- •20.8. Конституційне правосуддя в Україні
- •20.9. Роль Конституційного Суду України у забезпеченні верховенства права
- •Розділ 21. Державні символи та символіка україни
- •21.1. Загальне поняття про державні символи
- •21.2. Конституція України про державні символи України
- •Державний Гімн України
- •21.3. Державна символіка в Україні
- •Розділ 22. Прикінцеві та перехідні положення конституції україни
- •22.1. Прикінцеві положення Конституції України
- •22.2. Перехідні положення Конституції України
- •Розділ 23. Конституційна реформа в Україні — об’єктивна необхідність
- •23.1. Загальні засади дальшої необхідності проведення конституційної реформи в Україні
- •23.2. Удосконалення структури парламенту — Верховної Ради України
- •23.3. Реформування виконавчої гілки влади і місцевого самоврядування Виконавча гілка влади
- •23.4. Удосконалення діяльності судової гілки влади, інших правоохоронних органів
- •Додаток і орієнтовний тематичний план лекіпй і семінарських занять з курсу «основи конституційного права україни»
- •Робоча програма курсу «основи конституційного права україни»
- •Тема 1. Конституційне право України як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Конституція і конституціоналізм в Україні
- •Тема 3. Основи конституційного ладу України
- •Тема 4. Україна — суверенна і незалежна держава
- •Тема 5. Україна — демократична держава
- •Тема 6. Основи правового статусу особи і громадянина. Громадянство України
- •Тема 7. Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні
- •Тема 8. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади України
- •Тема 9. Президент України — глава Української держави
- •Тема 10. Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади
- •Тема 11. Автономна Республіка Крим — невід’ємна складова України
- •Тема 12. Судова влада в Україні
- •Тема 13. Конституційні основи адміністративно-територіального устрою України
- •Тема 14. Організація місцевого самоврядування в Україні
- •Тема 15. Правова охорона Конституції України
- •Тема 16. Порядок внесення змін до Конституції України. Перехідні та прикінцеві положення
- •Додаток 3 рекомендовані плани семінарських занять з курсу «основи конституційного права україни»
- •Тема 1. Конституційне право України як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 2. Конституція і конституціоналізм в Україні
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 3. Основи конституційного ладу України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 4. Україна — суверенна, правова, демократична держава
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 5. Основи правового статусу особи і громадянина. Громадянство України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 6. Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 7. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в Україні
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 8. Президент України — глава держави, гарант державного суверенітету, прав та свобод людини і громадянина
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 9. Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади. Система центральних та місцевих органів державної виконавчої влади
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 10. Судова система України. Правові засади функціонування судів
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 11. Становлення і розвиток місцевого самоврядування в Україні. Інші форми територіальної самоорганізації громадян
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 12. Конституційні основи державно-територіального устрою України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 13. Правовий статус Автономної Республіки Крим - невід’ємної складової частини України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Тема 14. Правова охорона Конституції України
- •Тема 15. Порядок внесення змін до Конституції України. Прикінцеві та Перехідні положення Конституції України
- •Контрольні запитання
- •Законодавчі акти
- •Література
- •Теми рефератів з курсу «основи конституційного права україни»
- •Тести з курсу «основи конституційного права україни»
- •Завдання з курсу «основи конституційного права україни»
- •Перелік питань для підготовки до іспиту з курсу «основи конституційного права україни»
- •Рекомендовані законодавчі акти та література законодавчі акти
- •Література
- •Конституція України
- •Словник юридичних термінів
- •Про авторів
Розділ 21. Державні символи та символіка україни
21.1. Загальне поняття про державні символи
Державні символи — це закріплені у законодавстві державні офіційні знаки (зображення, предмети), звукові вираження, які в доступній формі виражають одну або кілька ідей політичного чи історичного характеру і символізують суверенітет держави.
Визнавши ті чи інші знаки, зображення, звукові вираження символами державного суверенітету, держава встановлює порядок їх використання та систему правового захисту, в т. ч. кримінальну відповідальність за глумління над державними символами України.
У класичному варіанті сучасна держава має три державних символи: герб, прапор і гімн.
Абсолютна більшість держав світу затвердила як державні символи вироблені протягом століть свої національні кольори на прапорах, емблеми, знаки (герби) та гімни.
Традиційні національні символи України — синьо-жовтий стяг (прапор), герб — тризуб і національний гімн «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького.
Після здобуття Україною державної незалежності національні символи затверджені як державні символи України в 1992 р.
Конституція 1996 р. підтвердила зведення до рангу державних символів Державного Прапора України, Державного Герба України і Державного Гімну України.
21.2. Конституція України про державні символи України
Основний Закон України визначає державними символами України Державний Прапор України, Державний герб України, Державний гімн України (ст. 20).
Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Досі спірним є просте, здавалось би питання: чому наш прапор синьо-жовтий. Коли він уперше з’явився? Коли його справжній день народження?
Відносно кольору прапора і сьогодні однозначної відповіді на це питання немає. Як каже історик, доктор історичних наук, завідувач відділу спеціальних історичних дисциплін інституту історії України НАН України Марія Федорівна Дмитрієнко, що є лише чимало версій виникнення цього атрибута державності.
Одна із них появу синьо-жовтих прапорів датує періодом Київської Русі, хоча документально це не підтверджено.
Інші дослідники вважають, що наш прапор був червленим, тобто червоним і запорізькі козаки виступали під прапорами різних відтінків червоного.
На початку ХХ століття відомий учений Іван Крип’якевич запропонував вважати червоний прапор запорозького козацтва українським прапором.
Що стосується поєднання на прапорі синьо-жовтого кольору, то у багатьох цивілізаціях вони здавна символізували велич, наприклад, у символіці Візантії та Сходу.
На знаменах українських воїнів ці барви з’явились ще у часи Грюнвальдської битви у 1410 році.
Давній символ Галича — золотий лев на блакитному тлі.
Дещо пізніше австрійські та німецькі енциклопедії зафіксували «земельні кольори» Королівства Галіції та Лодомерії як синьо-червоні, червоно-сині, синьо-червоно-жовті або амарантово-білі (відтінок червоного).
Сьогодні з впевненістю можемо говорити лише про те, що синьо-жовтий прапор з’явився в Україні на початку ХХ століття, його гордо несли українські воїнські формування — січові стрільці.
В 1917 році синьо-жовтий прапор став одним із символів Української Народної Республіки, держави гетьмана Скоропадського, ЗУНРу, а у 1939році — Карпатської України.
Слід відмітити, що частина національного кольору вціліла навіть у часи СРСР. Прапор УРСР був червоним з обов’язковим серпом і молотом; зіркою і — блакитною смугою вздовж нижньої кромки стяга.
Наприкінці 80-х років ХХ століття синьожовтий колір став символом національного відродження і боротьби українського народу за незалежність.
Навесні 1990 року всупереч вимогам влади національний прапор було піднято над будинком Тернопільської міської ради, а згодом і над будинком Львівської міської ради.
А 24 липня 1990 року синьожовтий прапор був піднятий біля будівлі Київської міської ради на Хрещатику поруч із державним (на той час) прапором Української РСР.
Над будинком Верховної Ради України національний синьожовтий прапор замайорів 4 вересня 1991 року після прийняття Верховною Радою УРСР «Акта про незалежність України».
Національний прапор стає Державним прапором лише тоді, коли його офіційно таким визнають.
28 січня 1992 року Верховна Рада УРСР визнала державним символом Державний Прапор України, а Конституція України зафіксувала державним символом Державний Прапор України (ст. 20).
На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України Указом Президента України від 23 серпня 2004 року установлено в Україні День Державного Прапора, святкування якого відбуватиметься 23 серпня щорічно.
В цей день громадяни держави зобов’язані вивісити на балконах, вікнах, будинках, підприємствах і організаціях Державний прапор України.
Такі святкування напередодні Дня незалежності виховуватимуть любов та повагу громадян до Державного прапора України як одного із головних державних символів України, що характеризує її суверенність, самостійність та суверенність.
Державний Герб України є важливим державним атрибутом і використовується на президентському штандарті, військових знаменах і на всіх важливих державних документах і грошових знаках України.
Найважливіше, не утилітарне, значення герба країни — це ключ до душі українського народу.
В Україні сьогодні діє лише малий герб України. Для малого герба основною ідеєю було збереження символу Української Народної Республіки 1918 року — тризуба в овальному оливковому вінку.
Чи потрібен ще й великий герб України?
Практика застосування великих і малих державних гербів сформувалась у європейській геральдиці протягом ХV-ХVІІІ століть, коли королівські канцелярії використовували і малі й великі герби, а іноді ще й середні на печатках для скріплення документів, що мали різну політичну вагу та значення.
Так, на малих печатках використовувався основний територіальний символ. На великих печатках фігурували складні знаки, сформовані з багатьох земельних гербів і додаткових геральдичних елементів.
Із розпадом монархій і утворенням республіканських держав у першій половині ХХ століття великий герб використовувався вищими органами державної влади на штандартах президентів, військових знаменах тощо.
Великий державний герб вважається символом, який передає характер народу, пояснює його історію, може навіть окреслювати мету, майбутнє народу.
Верховна Рада України 19 лютого 1992 року прийняла постанову «Про державний Герб України», якою затвердила малий Державний Герб України — золотий тризуб (знак княжої держави Володимира Великого) на синьому щиті. Тризуб як геральдичний знак широко використовували у Київській Русі на коштовних прикрасах, грошових знаках, монетах Володимира Великого, предметах побуту тощо.
Як державний знак, тризуб символізує соборність держави, єдність усіх українських земель, що творили державу Володимира Великого, а тепер державу Україну.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 3 вересня 1996 року «Про державні символи України», Кабінет міністрів України прийняв постанову про проведення відкритого конкурсу на створення найкращого ескізу великого Державного Герба України, який повинен містити малий Державний Герб України (як головний елемент) і зображення герба Війська Запорізького — козака з мушкетиком тощо.
Проте, із 120 проектів, що надійшли, був схвалений один, але і він містив низку грубих хиб як геральдичних, так і політичних, що суперечать Конституції України.
У геральдичній практиці конституційних монархій використовується над щитом так звана корона гідності — королівська, князівська, графська тощо, або засвідчує належність герба містам, графствам, кораблям тощо.
Держави з республіканським устроєм таких корон не можуть мати.
Такі країни як Італія, Франція та інші узагалі не мають гербів, а використовують емблеми.
Ось чому, запропонований у проекті великого Державного Герба України вінець, як корона гідності, засвідчує передусім монархічний статус нашої держави, що не відповідає Конституції України, бо згідно ст. 5 Конституції «Україна є республікою».
Твердження авторів, що корона є символом суверенітету, не є переконливим.
Не відповідає геральдичним нормам і компонування окремих елементів великого Державного Герба України, бо не відображуються у ньому великі історичні періоди із життя українського народу, а це лише дискредитуватиме Україну.
Чи можна обійтися без великого Державного Герба України. Якщо пошук до його створення призводить до глибоких суперечностей у суспільстві, то на наше переконання і як засвідчує міжнародна практика, без великого Державного Герба України, можна обійтися ще на протязі певного часу.
Адже Федеративна Республіка Німеччина, Швейцарія, Польща, Росія, інші країни спокійно розвиваються, утверджують свою державність лише з одним гербом.