Розділ 20. Конституційний суд україни

«Правосуддя є основа всіх

суспільних чеснот»

Поль Гольбах

20.1. Історичні передумови утворення Конституційного Суду України

Створення Конституційного Суду України безпосередньо пов’язане з прийняттям нової Конституції України, необхідністю конституційного контролю для забезпечення відповідності правових актів Основному Закону нашої держави.

Шлях до цього був тривалим і непростим. Ще наприкінці 80-х — на початку 90-х pp. XX ст. наша теорія та практика звернулися до досвіду зарубіжних держав щодо організації конституційного контролю.

Уперше доктрина про інститут конституційної юстиції зародилася у США на початку XIX cm. Її сформував головний суддя Верховного Суду США Дж. Маршал у рішенні 1803 року, в якому визначалось, що «сама судова влада має право і зобов’язана сказати що є закон». Особливістю її було те, що вона виникла на основі судових прецедентів, а не конституції США. Цей прецедент і заклав основи американської моделі конституційного правосуддя, головною рисою якої є здійснення конституційного контролю судами загальної юрисдикції.

Дещо пізніше виникає принципово інша, європейська модель, концепцію якої сформулювали австрійські вчені Г. Кельзен і К. Ейзейман. За нею конституційне правосуддя здійснює спеціалізований орган — Конституційний Суд.

Ця модель була впроваджена у життя спочатку в Австрії, Чехословаччині (1920 p.), Іспанії (1931 p.), а згодом — в інших країнах світу.

У соціалістичних державах Європи органи конституційного правосуддя почали утворюватись у 70-х pp. XX cm. спочатку в Югославії, потім -у Польщі, Угорщині та інших державах.

У 1989 р. Верховна Рада України утворила Комітет конституційного нагляду Української РСР. За Конституцією, його мала обирати Верховна Рада республіки строком на 10 років з числа фахівців у галузі політики і права у складі голови, заступника голови і 7 членів.

Комітет мав подавати Верховній Раді висновки про відповідність Конституції проектів законів, здійснювати нагляд за відповідністю Конституції та законам постанов і розпоряджень уряду, актів місцевих рад народних депутатів, інших державних органів і громадських організацій.

Проте конституційні положення про Комітет конституційного нагляду УРСР не були реалізовані на практиці.

Уперше практична реалізація ідеї утворення Конституційного Суду України була реалізована шляхом внесення змін та доповнень до чинної тоді Конституції України.

Конституція регламентувала завдання та порядок його формування, кількісний склад, вимоги до осіб — членів Конституційного суду України.

Чисельний склад Конституційного Суду України тоді мав такий вигляд: голова, заступник голови та 23 члени суду.

Повніше повноваження та структура конституційного суду були визначені Законом України «Про Конституційний Суд України» від 3 червня 1992 р.

Про компетенцію Конституційного Суду України, порядок його утворення йшлося і в Конституційному договорі від 8 червня 1995 р. між Верховною Радою України та Президентом України.

Таким чином і створювались законодавчі передумови для формування Конституційного Суду України.

Однак, у зв’язку з гострим протистоянням між законодавчою і виконавчою гілками влади так і не вдалося сформувати Конституційний Суд України. Остаточно це питання було вирішене після прийняття нової Конституції України у 1996 році, яка встановила порядок його утворення, кількісний склад, повноваження та функції.

Верховна Рада України 16 жовтня 1996 р. прийняла Закон України «Про Конституційний Суд України» у новій редакції, який деталізував його правовий статус та функції і повноваження.