19. 6. Органи самоорганізації населення в Україні

У Конституції України передбачено, що сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти створювати за ініціативою жителів будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, наділяючи їх частиною власної компетенції, фінансів, майна (п.1 ст. 14 Закону).

Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначає Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (п. 2 ст. 14).

Органи самоорганізації населення працюють на громадських засадах, формуються із громадян, які добровільно беруть на себе певні зобов’язання і у міру своїх сил та професійних обов’язків допомагати раді, її виконкому вирішувати важливі питання комунального, побутового обслуговування населення, збереження житлового фонду, пам’ятників культури, проведення робіт із благоустрою та озеленення вулиць, скверів, парків тощо.

Органи самоорганізації населення можуть сприяти й зміцненню правопорядку та проведенню серед населення певних виховних заходів.

Конституція не передбачає створення громадських структур самоорганізації населення у системі місцевого самоврядування районними та обласними радами.

19.7. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування в Україні

Сільська, селищна, міська, районна у місті, районна, обласна ради у межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень на пленарному засіданні після обговорення конкретного питання порядку денного більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених Законом «Про місцеве самоврядування в Україні».

При визначенні результатів голосування включають і голоси сільського, селищного, міського голови, якщо вони беруть участь у пленарному засіданні рад.

Рішення ради приймають відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Питання про застосування таємного голосування передбачено пунктами 4 і 16 ст. 26, пунктами 1, 30, 32 ст. 43 та ст. 55, 56 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

Рішення відповідної ради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття, може бути зупинено відповідно сільським, селищним, міським головою з внесенням цього питання на повторний розгляд відповідної ради із обгрунтуванням своїх зауважень. Рада зобов’язана у двотижневий строк повторно розглянути це питання на пленарному засіданні. Якщо рада відхилила зауваження відповідного голови і підтвердила 2/3 від загальної кількості депутатів своє попереднє рішення з цього питання, воно набирає чинності (п.5 ст. 59).

Рішення відповідної ради, що має нормативно-правовий характер, набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено радою (п.5 ст. 59 Закону).

Рішення, прийняті сільською, селищною, міською радами, підписує сільський, селищний, міський голова; районною у місті, районною, обласною радою — голова відповідної ради.

У разі його відсутності — вони підписуються відповідно секретарем ради, заступником голови районної в місті, районної, обласної ради. В окремих випадках - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її пленарному засіданні (пп. 7, 9 ст. 46 Закону).

Виконавчі комітети сільських, селищних міських, районних у місті рад у межах своїх повноважень приймають рішення.

Рішення приймаються на засіданні виконкому більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Якщо голова сільської, селищної міської ради не погоджується з рішенням виконавчого комітету ради, він має право зупинити дію цього рішення, видавши відповідне розпорядження, та внести це питання на розгляд ради.

Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради видають розпорядження у межах своїх повноважень.

Рішення виконавчого комітету ради з питань власної компетенції можуть бути скасовані відповідною радою.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які суперечать вимогам Конституції та законів України, у судовому порядку визнають незаконними.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводять до відома населення.

На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів.