Розділ 18. Автономна Республіка Крим

18.1. Автономна Республіка Крим, її правовий статус

Термін «автономія» грецького походження, він перекладається як самостійність, самоврядування.

Автономія у державно-правовому розумінні означає самоврядування певної території у державі, яка вирізняється національним складом населення або іншими особливостями у межах однієї держави.

Конституційному праву відомі адміністративно-територіальна, національно-територіальна, національно-державна автономія.

У деяких країнах діє ще й екстериторіальна (культурна) автономія.

Автономна Республіка Крим — невід’ємна складова частина України. Як суб’єкт конституційного права у межах повноважень, визначених Конституцією України, вона може вирішувати усі питання, віднесені до її відання (ст. 134).

Історія державного організованого життя у територіальних межах теперішнього Кримського півострова сягає глибокої давнини — античних часів.

У 989 р. київський князь Володимир Великий здобув м. Херсонес.

У XII ст. в Криму з’явилися монголо-татарські війська.

Виник кримський улус Золотої Орди з центром у м. Солхат, названий Кримом (тепер Старий Крим), що у перекладі з татарської означає «рів».

У XV ст. протягом певного періоду існувало самостійне Кримське ханство зі столицею у м. Бахчисарай.

Із 1478 р. Кримське ханство, визнавши над собою зверхність Туреччини, фактично стало складовою володінь турецького султана.

У 1784р. Крим завоювала Російська імперія.

У 1917 р. на території Кримського півострова були спроби утворення кримськотатарської держави на основі реалізації права націй на самовизначення.

18 жовтня 1921 р. постановою ЦВК і Раднаркому РРФСР створено Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в складі РРФСР.

У квітні-червні 1944 р. з Криму були незаконно виселені у віддалені райони Радянського Союзу татари, греки, болгари, вірмени. Це був прояв крайнього геноциду з боку центральних органів влади. У той же час Кримську АРСР було перетворено на Кримську область.

У 1954 p., враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв’язки між Кримською областю та УРСР, її було передано до складу Української РСР.

При передачі були дотримані усі норми тодішнього радянського законодавства та міжнародно-правові стандарти того часу.

У 1991 р. Верховна Рада Української РСР прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Республіки». Прийняттю закону передував референдум, що відбувся 20 січня 1991 року у Криму і виборці підтримали вимоги відновити автономію.

Відповідно до цього Закону Кримську область УРСР перетворено на Кримську АРСР, а Кримську обласну раду народних депутатів -у Верховну Раду Кримської АРСР.

Закон України «Про Автономну Республіку Крим» від 17 березня 1995 р. визначив статус Криму як адміністративно-територіальної автономії у складі України. Тому вона не є носієм державного суверенітету, не має права виходу зі складу України і не може вступати у політичні відносини з іноземними державами.

Нині Автономна Республіка Крим має власну Конституцію, обрану виборцями Верховну Раду, яка утворила Раду Міністрів. Діють Верховний, Адміністративний і Господарські суди АР Крим.

Республіканським центром Автономної Республіки Крим визначено місто Сімферополь.

Територія Кримської Автономії становить 26945 квадратних кілометрів.

Населення Автономної Республіки Крим становило на 1 січня 1995 р. 2632400 осіб.

В адміністративно-територіальному плані Автономна Республіка Крим поділяється на 14 районів.

Місто Севастополь має центральне державне адміністративно-територіальне підпорядкування, спеціальний статус якого визначається законом України..

Конституція України 1996 р. підтвердила статус Автономної Республіки Крим, яка має свою Конституцію, представницькі та виконавчі органи влади, судову систему, що належить до єдиної судової системи України. Конституція АР Крим розробляється Автономною Республікою і приймається Верховною Радою АР Крим з послідуючим затвердженням Верховною Радою України не менш як половиною депутатів від її конституційного складу. Тільки тоді Конституції АР Крим стає діючою.

Основні державні ознаки Криму:

• Крим є державним утворенням — республікою;

• Крим має свою Конституцію, яку прийняла Верховна Рада Автономної Республіки Крим і затвердила Верховна Рада України;

• у Криму діє система державних органів влади Автономної Республіки Крим на чолі з Верховною Радою та Радою Міністрів;

• Верховна Рада і Рада Міністрів Автономної Республіки Крим видають у межах повноважень відповідні правові акти, обов’язкові для виконання на всій території Криму.

Конституційний статус Автономної Республіки Крим встановлює і певні рамки автономії, тобто певні обмеження. До них належать:

• межі повноважень Автономної Республіки Крим визначені Конституцією України;

• Конституцію Автономної Республіки Крим затверджує Верховна Рада України;

• нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції та законам України, їх приймають відповідно до Конституції України й актів її найвищих органів державної влади та на їх виконання;

• повноваження і порядок формування та діяльності найвищих органів державної влади Автономної Республіки Крим визначені Конституцією України, конкретизовані Конституцією Автономної Республіки Крим і нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції;

• суди Автономної Республіки Крим належать до єдиної системи судів України;

• Конституція України окреслює конкретне коло питань, нормативно-правове регулювання яких має право здійснювати Автономна Республіка Крим відповідно до її Конституції 1998 p.;

• Конституція України визначає питання, які належать до відання Автономної Республіки Крим.

Отже, Автономна Республіка Крим наділена широкими повноваженнями, закріпленими у її Конституції, яка вступила у дію 12 січня 1999 р. Крім цього, ст. 138 Конституції України встановлює, що «законами України Автономній Республіці Крим можуть бути делеговані також інші повноваження».

До відання Автономної Республіки Крим належать:

- призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- організація та проведення місцевих референдумів;

- розроблення, затвердження і реалізація бюджету, соціально-економічних, культурних та екологічних програм автономії;

- участь у виконанні загальнодержавних програм;

- участь у забезпеченні прав і свобод громадян;

- сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки;

- ініціювання введення надзвичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або на окремих її територіях тощо.

Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання з питань сільського господарства та лісів, громадських робіт, готельної справи, ярмарків, закладів культури, транспорту загального користування, водогонів, мисливства і рибальства, санітарної та лікарської служб тощо (ст. 137,138).