46.Укр культ в Галичине

У 1-й половині XIX століття в Галичині розпочалося українське національне відродження, очолене представниками свідомого греко-католицького духовенства. утворення «Руської трійці» (1837) та видання альманаху «Русалка Дністровая». Революційні події 1848—1849 рр. сприяли пробудженню національної самосвідомості українсь-кого населення Галичини. Важливою подією було скасування панщини в Галичині у 1848 р., яке викрило нові можливості для розвитку економіки краю, сприяло відродженню націона-льно-культурного життя. У 2-й половині XIX століття Галичина була регіоном активного розвитку українських націо-нально-культурних установ: товариство «Просвіта» (1868), «Літературне товариство ім. Т.Шевченка» (1873), кооперативні організації, спортивні товариства «Січ», «Сокіл», тощо. Тут працювали видатні українські діячі того часу. І.Франко, М.Павлик, Ю.Романчук та інші. З 1894 р. у Львові працював проф. М.Грушевський. Важливу культурно-просвітницьку місію в Галичині виконував духовний навчальний заклад Греко-католицька духовна семінарія у Львові.

47.Изобраз и театр иск-во укр 2пол 19в.

В східноукраїнських землях можна говорити про певну українсько-російську єдність в образотворчому мистецтві. Протягом майже всього XIX століття в Російській імперії головним центром освіти була Академія мистецтв у Петербурзі. Можна привести безліч прикладів переплетення творчості, долей українських і російських художників. В. Тропінін залишався кріпаком навіть вже будучи відомим художником, Шевченко через заслання також навчався у цій академії. Головна тенденція образотворчого мистецтва другої половини XIX — рух до реалізму. Театральне мистецтво в більшій, ніж література, мірі залежить від політичного режиму, фінансових можливостей, підготовленості аудиторії. До 1861 року продовжував існувати кріпосний театр, і не тільки у садибах, але і в містах. У 1789 театр був побудований у Харкові, але в ньому йшли тільки російські п'єси. Професійна ж українська трупа була створена тільки на початку 80-х років. Театр-корифеїв: Карпенко-Карый, Марко Кропивницкий, М. Старицкий.

48. Символ.

Символізм — одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х pp. XIX ст., а в українській літературі поширилася на початку XX ст. Основною рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ. Укр (Тичина –Сонячні кларнети, Вороний, Олесь, Ярошенко - Світотінь).

49. Модернизм (кон19-20ст.)

На початку XX ст. в сфері художньої творчості — у літературі, архітектурі, малярстві, музиці, театральному мистецтві — виникає безліч течій, груп, шкіл, які прийнято позначати збірним терміном «модернізм» (модерн — новий). Переосмысл. Старых стилей и напр. Якщо раніше головною естетич-ною категорією було прекрасне, все мистецтво попереднього сторіччя пронизане гуманізмом, то тепер популярною категорією стає потворне. Все це показувало те, що суспільство рухається у напряму культурної кризи, яка і настала з приходом масової культури. експресіонізм, сюрреалізм, футуризм.