7.2 Склад та властивості тактики

Враховуючи той факт, що будь-яка стратегія підприємства може бути представлена у вигляді запланованої та реактивної частини, тактика також включатиме відповідні дії. Іншим її структурним елементом будуть практичні методи і прийоми управління, що використовуються для реалізації стратегій і проведення відповідних їм змін (рис. 7.2).

Узагальнення вітчизняного та закордонного досвіду дозволило виділити такі основні властивості тактики:

1. Короткостроковий характер діяльності: дії плануються на більш короткий термін, результати від їх реалізації можна відчути у плановому періоді.

2. Реактивність: в процесі реалізації стратегій підприємство постійно відстежує зміни, що відбуваються у середовищі його діяльності і застосовує тактичні заходи для пристосування до них.

Рис. 7.2 – Складові тактики підприємства

3. Відносність: стратегії функціонального рівня (маркетингова, виробнича, кадрова, фінансова, інноваційна та ін.) виступають тактикою по відношенню до стратегій більш високого рівня (корпоративної та бізнес-стратегій), а для підрозділів, у яких функціональні стратегії розроблялися, вони виступають саме стратегіями і вимагають розробки відповідних тактичних заходів з їх реалізації.

4. Конкретність: тактика представляється у вигляді конкретних дій і заходів, на відміну від стратегії, що відображає узагальнену модель поведінки на ринку у довгостроковій перспективі.

5. Практична спрямованість: тактика спрямована на досягнення реальних результатів.

6. Адаптивність методів і прийомів менеджменту: засоби, за допомогою яких реалізуються стратегії і проводяться відповідні зміни, постійно змінюються з урахуванням ситуації, у якій вони застосовуються, обирається найкраща для даної ситуації тактика, що може призвести до необхідного результату.

Таким чином, тактика – це все те, за допомогою чого реалізується стратегія підприємства. Тактика розробляється на основі стратегії підприємства менеджерами середньої ланки управління, призначена для реалізації стратегії і дозволяє її коригувати в процесі виконання.

7.3 Місце тактики в процесі стратегічного управління підприємством

Процес стратегічного управління підприємством здійснюється за трьома основними стадіями: стратегічне планування (розробка стратегій), стратегічна організація (реалізація стратегій) і стратегічний контроль. Як зазначалося, тактика підприємства передбачає розробку, проведення і виконання дій щодо реалізації стратегій підприємства, а отже, вона відповідає стадії стратегічної організації процесу стратегічного управління підприємством (рис. 7.3).

1 стадія – Стратегічне планування (Розробка стратегічного набору)
....
2 стадія – Стратегічна організація (Реалізація стратегій = розробка і реалізація тактики)
Остаточний ситуаційний аналіз	Тактичне планування (розробка планів і запуск стратегії)	Тактична організація (забезпечення реалізації стратегії і її системне здійснення)	Тактичний контроль (завершення реалізації стратегії і контроль результатів її виконання)
3 стадія – Стратегічний контроль
...

Рис. 7.3 – Місце тактичного управління у процесі стратегічного управління підприємством

Отже, можна виділити 4 етапи тактичного управління підприємством:

1. Остаточний ситуаційний аналіз: на цьому етапі уточнюються результати аналізу стратегічного клімату і стратегічного потенціалу підприємства, умов діяльності, що змінилися, в разі необхідності вносяться корективи до стратегічного набору підприємства.

2. Тактичне планування: на цьому етапі затверджується стратегія підприємства, розробляються стратегічні і тактичні плани з її реалізації, стратегічні вказівки доводяться до відома персоналу, здійснюється підготовча робота до реалізації стратегій і проведення стратегічних змін.

3. Тактична організація (організація реалізації стратегій і проведення відповідних змін) передбачає створення систем забезпечення реалізації стратегій (організаційного, ресурсного, соціально-психологічного забезпечення, а також забезпечення керівництва реалізацією стратегій) а також забезпечення системної реалізації стратегії (перетворення на життя всіх тактичних заходів, передбачених даною конкретною стратегією).

4. Тактичний контроль (поточний контроль реалізації стратегій підприємства): необхідно проводити моніторинг реального здійснення стратегії шляхом контролю результатів досягнення цілей. За результатами контролю вносяться зміни до стратегій підприємства, його стратегічних і тактичних планів.

Таким чином, тактичне управління посідає не менш важливе місце у системі управління підприємством, ніж стратегічне управління; нерозривно з ним пов’язано і є його логічним продовженням. Відповідно якість системи управління підприємством можна оцінити двома параметрами: якістю стратегічного та тактичного управління.

Якість стратегічного аспекту відображає якість здійснення функцій з розробки стратегій підприємства: визначення стратегічних орієнтирів, стратегічний аналіз і стратегічний вибір. Якість тактичного аспекту визначається якістю здійснення відповідних функцій з розробки і реалізації тактики.

Співвідношення якості стратегічного та тактичного аспектів дозволяють визначити якість системи управління підприємством у відповідності із зоною, яку вони займають: зону успіху, зону питань / шансів, зону провалу (рис. 7.4).

Якість стратегічного аспекту	Висока
	Середня
	Низька
		Низька	Середня	Висока
		Якість тактичного аспекту

Рис. 7.4 – Матриця якості системи управління підприємства

Зона успіху визначається середнім і високим рівнем якості тактичного аспекту при високому рівні якості стратегічного аспекту або високим рівнем якості тактичного аспекту при середньому рівні якості стратегічного аспекту. Підприємства, що потрапляють до цієї зони, мають достатньо оптимально сформований стратегічний набір і майже повністю виконують функції з його реалізації. Для них характерна висока ефективність стратегічних і тактичних заходів.

Зона питань або шансів визначається середнім і високим рівнем якості тактичного аспекту при низькому рівні якості стратегічного аспекту або середніми значеннями за обома параметрами. Ця зона має подвійну назву, оскільки майбутній стан підприємств, що до неї потрапляють, не можна спрогнозувати однозначно: в разі ліквідації ними недоліків, що існують в процесі розробки або реалізації стратегій, вони розвиватимуться за бажаним напрямком стратегічного розвитку; в разі нехтування існуючими проблемами підприємства не зможуть розвиватися і будуть змушені припинити свою діяльність.

Зона провалу визначається низьким рівнем якості тактичного аспекту при будь-якому рівні якості стратегічного аспекту, оскільки підприємство, що не спроможне функціонувати у поточному періоді, не зможе навіть перейти до майбутнього і припинить свою діяльність. Для виходу з цієї зони підприємству необхідно нормалізувати процес поточного управління всіма функціональними зонами.

Визначення місця підприємства у цій матриці дозволяє визначити, яким аспектам управління йому слід приділяти більшу увагу: розробці стратегій або розробці і реалізації тактики.