
- •1.1 Сутність і значення стратегії підприємства
- •1.2 Склад стратегії та її типи
- •1.3 Стратегічний набір: поняття, склад, особливості
- •Тема 2 стратегії управління бізнес-позицією підприємства
- •2.1 Стратегічна позиція підприємства і особливості її визначення
- •2.2 Класичні та альтернативні підходи до розробки корпоративних стратегій
- •2.3 Продуктово-ринкові бізнес-стратегії підприємства
- •2.4 Матричні інструменти розробки стратегій управління сферами бізнесу
- •2.5 Стратегії управління конкурентною позицією підприємства
- •Тема 3 стратегії управління внутрішнім потенціалом підприємства
- •3.1 Маркетингові стратегії
- •3.2 Виробничі стратегії
- •3.3 Ресурсні стратегії
- •3.4 Специфічні стратегії ризику
- •Тема 4 процес розробки стратегій підприємства
- •4.1 Місце розробки стратегій у процесі стратегічного управління підприємством
- •4.2 Стратегічні установки і стратегічні орієнтири підприємства
- •4.3 Стратегічний аналіз у процесі розробки стратегій
- •4.4 Стратегічний вибір
- •Розділ 5 Стратегічні рішення
- •5.1 Стратегічні рішення: сутність, особливості, рівні
- •5.2 Процес прийняття стратегічних рішень
- •5.3 Фактори, що впливають на процес прийняття стратегічних рішень
2.2 Класичні та альтернативні підходи до розробки корпоративних стратегій
Розробка стратегічного набору підприємства, як правило, розпочинається з вибору його корпоративної стратегії, що визначає загальний напрямок розвитку у перспективі. (повторити різновиди корпоративних стратегій)
Розробка і вибір корпоративної стратегії підприємства повинні ґрунтуватися на результатах всебічного стратегічного аналізу зовнішніх і внутрішніх умов функціонування підприємства. Одним з класичних інструментів, що використовується для розробки корпоративної стратегії є метод SWOT-аналізу: корпоративна стратегія обирається в залежності від стратегічної позиції, яку займає підприємство у матриці SWOT (рис. 2.3).
поле Сим – передбачає розробку стратегій підтримки і розвитку сильних сторін підприємства в напрямку реалізації можливостей зовнішнього середовища (це майже всі стратегії зростання: інтенсивного, інтегрованого та диверсифікованого);
поле СлМ – націлює дії підприємства на використання можливостей для подолання слабких сторін внутрішнього потенціалу підприємства (в основному використовуються стратегії стабілізації, горизонтальної інтеграції або зв’язаної диверсифікації);
поле СиЗ – орієнтує стратегію на боротьбу із загрозами за рахунок використання внутрішніх резервів (характерно використання в основному стратегій інтенсивного або обмеженого зростання);
поле СлЗ – використовуються в основному стратегії скорочення (виживання): відсічення зайвого, переорієнтація, ліквідація.
|
|
Зовнішнє середовище підприємства |
|
|
|
Можливості
|
Загрози
|
Внутрішнє середовище підприємства |
Сильні сторони
|
Поле СиМ
(стратегії інтенсивного зростання, інтеграції, диверсифікації) |
Поле СиЗ
(стратегії обмеженого зростання, інтенсивного зростання) |
Слабкі сторони
|
Поле СлМ
(стратегії стабілізації, горизонтальної інтеграції, зв’язаної диверсифікації) |
Поле СлЗ
(стратегії скорочення: відсічення зайвого, переорієнтації, ліквідації та ін.) |
Рис. 2.3 – Вибір корпоративної стратегії за матрицею SWOT
Альтернативою SWOT-аналізу є вибір корпоративної стратегії підприємства за результатами визначення його стратегічної позиції на основі СК/СП-аналізу.
Використання при цьому сценарного методу, дозволяє спрогнозувати майбутній напрямок розвитку підприємства і визначити три гіпотетичні варіанти його подальшого розвитку (рис. 2.4):
оптимістичний сценарій: якщо стан стратегічного клімату у майбутньому покращиться, підприємству можна розглянути можливості використання інших варіантів розвитку, більше спрямованих на зростання;
песимістичний сценарій: якщо стан стратегічного клімату у майбутньому погіршиться, з’являться нові загрози, підприємству доцільно, можливо, за деякими напрямками скоротити діяльність або використовувати менш агресивні стратегії зростання;
найбільш імовірний сценарій: скористатися результатами прогнозування розвитку стратегічного клімату у майбутньому і оцінити стратегічні альтернативи, що характерні для майбутньої стратегічної позиції підприємства, за факторами стратегічного вибору.
Як зазначалося, можливість переходу підприємства з реальної до бажаної стратегічної позиції залежить від перспектив розвитку його стратегічного потенціалу, а отже, і при виборі корпоративної стратегії слід їх враховувати (табл. 2.1).
|
- оптимістичний сценарій; |
|
- песимістичний сценарій. |
Рис. 2.4 – Вибір корпоративної стратегії підприємства в залежності від його стратегічної позиції сценарним методом
Таблиця 2.1 – Вибір корпоративної стратегії в залежності від стратегічної позиції підприємства
Стратегічна позиція підприємства |
Перспективи розвитку стратегічного потенціалу підприємства |
||
Низькі |
Середні |
Високі |
|
Сильна |
Стабілізація, обмежене зростання |
Інтенсивне зростання |
Інтеграція, диверсифікація |
Невикористаних можливостей |
Стабілізація, переорієнтація |
Обмежене зростання, інтенсивне зростання |
Інтенсивне зростання, інтеграція, диверсифікація |
Нейтральна |
„Відсічення зайвого”, збір врожаю” |
Стабілізація, переорієнтація |
Обмежене зростання, інтенсивне зростання, горизонтальна інтеграція |
Слабка |
Ліквідація, „відсічення зайвого” |
„Відсічення зайвого”, збір врожаю”, економія |
Стабілізація, переорієнтація, горизонтальна інтеграція, „збір врожаю”. |
Обрати корпоративну стратегію підприємство може також в залежності від стадії свого життєвого циклу і сили стратегічної позиції (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 – Вибір корпоративної стратегії підприємства в залежності від стадії життєвого циклу і сили стратегічного позиції
Стадії життєвого циклу підприємства |
Сильна стратегічна позиція |
Слабка стратегічна позиція |
Народження |
Стратегія інтенсивного зростання |
Стратегія інтенсивного зростання |
Зростання |
Стратегія інтеграції |
Стратегія інтенсивного зростання |
Уповільнене зростання |
Стратегія диверсифікації, обмеженого зростання |
Стратегія обмеженого зростання |
Зрілість |
Стратегія диверсифікації |
Стратегія стабілізації, стратегія диверсифікації |
Спад |
Стратегія скорочення |
Стратегія скорочення |
Ще одним традиційним інструментом вибору стратегічних альтернатив підприємства на корпоративному рівні є матриця Томпсона-Стрикленда, що передбачає вибір альтернатив в залежності від двох параметрів: темпів зростання ринку та конкурентної позиції підприємства (рис. 2.5).
Швидкі темпи зростання ринку
Повільні темпи зростання ринку
Рис. 2.5 – Матриця Томпсона-Стрикленда
Можливі стратегічні альтернативи на полях матриці розміщаються в порядку зниження їх привабливості. Недоліком цієї матриці є те, що не враховуються середні значення параметрів оцінки. Ліквідація зазначеного недоліку дозволила модифікувати класичну матрицю (рис. 2.6).
|
|
Конкурентна позиція підприємства |
||
|
|
Слабка |
Середня |
Сильна |
Темпи зростання ринку |
Швидкі |
Переорієнтація, горизонтальна інтеграція, відсічення зайвого, ліквідація |
Горизонтальна інтеграція, переорієнтація, диверсифікація |
Вертикальна інтеграція, диверсифікація у споріднені галузі, горизонтальна інтеграція |
Середні |
Горизонтальна інтеграція, відсічення зайвого, диверсифікація, ліквідація |
Переорієнтація, інтенсивне зростання, стабілізація (обмежене зростання) |
Диверсифікація у споріднені галузі, диверсифікація у нові галузі, інтенсивне зростання |
|
Повільні |
Відсічення зайвого, переорієнтація, ліквідація |
Стабілізація (обмежене зростання), переорієнтація, диверсифікація у нові галузі |
Диверсифікація у нові галузі, вертикальна інтеграція, стабілізація (обмежене зростання) |
Рис. 2.6 – Модифікована матриця вибору корпоративної стратегії, створена на основі матриці Томпсона-Стрикленда
Після визначення поля, притаманного підприємству, слід здійснити вибір зі стратегічних альтернатив, що характерні для цього поля, скориставшись методом експертних оцінок і оцінивши обрані стратегічні альтернативи за факторами стратегічного вибору за обраною шкалою балів.