
- •1. Хімічна природа жирів. Жирні кислоти: класифікація, властивості
- •2. Вплив жирнокислотного складу на харчову цінність і зберігання жирів
- •3. Характеристика ненасичених жирних кислот. Їх вплив на властивості і зберігання жирів
- •4. Речовини, супутні жирам (вільні жирні кислоти, воски, стерини). Їх вплив на харчову цінність, якість і зберігання жирів
- •5. Речовини, супутні жирам (фосфатиди, вітаміни, пігменти). Їх вплив на харчову цінність, якість та зберігання жирів
- •6. Процеси, які протікають при зберігання жирів (гідроліз, окиснення, прогіркання, осалювання)
- •7. Міри попередження жирів від окиснення при зберіганні. Антиокюснювачі і синергісти: характеристика. Сутність дії
- •8. Класифікація жирів. Основні фіз-хім показники складу та якості жирів
- •9. Значення жирів у харчуванні. Науково – обґрунтовані норми їх споживання
- •10. Характеристика основних олійних культур. Проблеми підвищення їх якості. Використання відходів олійного виробництва
- •11. Виробництво рослинних олій пресуванням та екстрагуванням
- •12. Рафінація рослинних олій: сутність і вплив окремих видів очистки на харчову цінність, якість та стійкість олії при зберіганні
- •13. Асортимент, показники якості і умови зберігання соняшникової та кукурудзяної рослинних олій
- •14. Характеристика бавовняної і соєвої рослинних олій.
- •15. Товарознавча характеристика твердих рослинних олій
- •16. Характеристика оливкової і ріпакової рослинних олій.
- •17. Характеристика сировини, яка використовується для виробництва тваринних топлених жирів. Вплив сировини на якість готового продукту
- •18. Порівняльна характеристика способів виробництва тваринних топлених жирів
- •19. Характеристика асортименту, показники якості, умови і терміни зберігання тваринних топлених жирів
- •20. Порівняльна характеристика харчової цінності тваринних топлених жирів і рослинних олій
- •21. Гідрогенізовані та переетерифіковані жири. Характеристика, використання
- •22. Хімічний склад, харчова цінність маргарину
- •23. Маргарин: фактори, які формують якість (сировина, процес виробництва)
- •24. Маргарин: класифікація, асортимент, показники якості, зберігання
- •26. Класифікація і асортимент кулінарних, кондитерських і хлібопекарських жирів. Відмінності їх хімічного складу та технології виробництва від маргарину
- •27. Характеристика основних дефектів харчових жирів
- •28. Порівняльна характеристика харчової цінності маргарину та масла коров’ячого
- •29. Майонез: фактори, які формують якість (сировина, процес виробництва)
- •30. Майонез: хімічний склад, класифікація, асортимент, показники якості і зберігання
- •1.Значення молока в харчуванні людини
- •2.Раціональні норми споживання молока та молочних товарів
- •3.Хімічний склад молока та фактори, що зумовлюють його зміну
- •7.Вітаміни молока
- •8.Бактерицидна фаза молока та її вплив на якість молока та молочних продуктів
- •10.Особливості білкового та топленого молока
- •11.Стерилізоване молоко. Вир-цтво, види, вимоги до якості
- •12.Вершки. Вир-цтво, асортимент, показники якості
- •13.Морозиво. Технологія виробництва. Класифікація
- •14.Біохімічні процеси в молоці при переробці та вир-цтві кисломолочних виробів
- •15.Значення кисломолочних продуктів в харчуванні людини
- •16. До кисломолочних продуктів належать дієтичні кисломолочні напої, сметана, кисломолочний сир і сиркові вироби.
- •17.Кефір та кумис. Виробництво, види, показники якості
- •18.Ацидофільні продукти. Значення в харчуванні і оцінка якості
- •19. Простокваша. Виробництво, види і показники якості
- •20. Творог та творожні сирки. Харчова цінність, способи виробництва, показники якості
- •21. Сироватка, сколотине та знежирене молоко. Харчова цінність та використання
- •22. Сметана. Виробництво, види, показник якості
- •23. Згущене молоко. Види, виробництво, оцінка якості
- •24. Сухі молочні продукти. Способи виробництва, вимоги до якості, зберігання
- •25. Сухі молочні суміші для дітей грудного віку. Особливості виробництва, асортимент, вимоги до якості
- •26. Технологічні процеси виробництва сирів
- •2 7. Швейцар. І Голандс. Сири (тверді сичугові сири)
- •28. Сири типу Латвійський
- •29.Сири типу Чеддер
- •30.М'які сичужні сири
- •31. Дефекти сирів
- •32. Плавлені сири.
- •33. Характер, традиційних видів вершкового масла.
- •34 Характеристика способів виробництва вершкового масла та вплив їх на якість продукції
- •35. Масло з наповнювачами.
- •36. Оцінка якості масла і сиру.
- •37. Умови та терміни зберігання масла та сиру.
- •38. Дефекти масла та їх причини
- •39. Будова та хімічний склад яєць
- •40. Процеси, що протікають при зберіганні яєць. Старіння та псування яєць. Способи довгого зберігання. Класифікація та показники якості яєць.
- •41. Умови та способи зберігання яєць на складах та в магазинах.
- •42. Асортимент та показники якості яєць
- •43. Дефекти та види браку яєць, їх причини.
- •44. Сухі молочні продукти. Виробництво, вимоги до якості.
- •45. Морожені яєчні продукти. Виробництво, вимоги до якості зберігання.
11. Виробництво рослинних олій пресуванням та екстрагуванням
Способи вилучення олії з олійної сировини: пресування ( гаряче, холодне, одноразове ( попереднє ), дворазове). Пресування олійної мезги (м’ятки) – обробка олійної мезги тиском, яке супроводжується ущільненням часток та вичавлюванням олії. Гаряче пресування – насіння звільняють від лушпиння, плівок тощо, розмелють на вальцях і одержують мезгу, яку зволожують і нагрівають до 80 С (для повноцінного вилучення жиру)Холодне пресування – пресування без підігрівання м’яткиОдноразове (попереднє) пресування олійної мезги – пересування на пресах одноразової дії, що має на меті добування олії та макухи, яка використовується для подальшого добування олії екстракцією.Дворазове пресування – пресування олійної мезги на двох групах послідовно працюючих пресах: спочатку за допомогою невисокого тиску (форпресування), потім за допомогою підвищеного тиску(експелірування)
Екстракційний спосіб – ґрунтується на розчинності жиру у бензині та інших органічних розчинниках. Випробуваний новий розчинник жиру – зріджений вуглекислий газ. Пропонується також вилучати олію з рослинної сировини за допомогою біотехнології – дії різних ферментів, що руйнують стінки клітин, з яких легко виділяється жир.У жмисі після пресування залишається майже 5% жиру, який можна вилучити екстрагуванням. Тому існує комбінований спосіб вилучення олії: форпресування, екстракція.Олію вилучену пресовим способом, можна не рафінувати.Але у зв’язку з хімізацією с/г, погіршенням екології навколишнього середовища – в сировині та олії можуть міститися: пестициди, токсичні метали, мікотоксини, бензопірен та ін..Тому вчені вважають, що всі види олій мають підлягати рафінації, а сировина – санітарно-гігієнічному контролю на вміст цих речовин.
12. Рафінація рослинних олій: сутність і вплив окремих видів очистки на харчову цінність, якість та стійкість олії при зберіганні
Рафінація рослинних олійВідповідно до механізмів процесів, що здійснюються, методи рафінації умовно поділяють на: Фізичні (відстоювання, фільтрація, центрифугування)Хімічні (гідратація, нейтралізація)Фізико-хімічні (відбілювання, дезодорація, виморожування)Залежно від глибини очищення виготовляють олії: нерафіновані, гідратовані, рафіновані не дезодоровані, рафіновані дезодоровані.Нерафінована олія – після вилучення з сировини підлягає механічній очистці – частіше фільтрації. В результаті видаляється лушпиння, частинки оболонок насіння, м’ятки тощо. Нерафінована олія має чітко виражені забарвлення, смак і запах, притаманні сировині, містить всі супутні речовини ( у тому числі біологічно активні), має осад, над яким може бути легке помутніння, або сітка.
Гідратована олія – фільтрується, обробляється водою ( що має температуру 70С і містить 1 г солі). Для повнішого видалення фосфоліпідів використовують обробку олії кислотами (цитриновою, винною та ін..), поліелектроліти іонної дії тощо.Гідратована олія на відміну від нерафінованої має менш виражений смак і запах, менш інтенсивне забарвлення без помутніння і відстою. За біологічною цінністю поступається нерафінованій.Рафінована не дезодорована олія – виготовляється із застосуванням гідратації, лужної нейтралізації та відбілювання.Лужна нейтралізація – процес виведення вільних жирних кислот обробкою олії водними розчинами лугів. Вільні жирні кислоти можуть міститися в насінні із-за незавершеного синтезу тригліцеридів, або внаслідок гідролітичного розпаду жиру насіння, а також вилученого жиру при недотриманні відповідних умов зберігання.Відбілювання – процес виведення барвних речовин з олії сорбційним очищенням.Процес здійснюється обробкою олії адсорбентами – віддільними глинами, активованим вугіллям. Вони поглинають барвні речовини під час контакту з олією (при цьому знижується колірне число олії).Рафінована не дезодорована олія за біологічною цінністю поступається нерафінованій і гідратованій, бо в процесі очищення з неї видаляють біологічно активні фосфоліпіди, каротиноїди, які є одночасно інгібіторами окиснення жиру. Тому рафінована не дезодорована олія має меншу стійкість до окиснення.Але рафінована не дезодорована олія є прозора, має слабке забарвлення та кращий товарний вигляд, під час зберігання не мутніє, не утворює осаду, у неї властивий натуральній олії смак і запах. Дезодорована олія одержується завдяки процесам фільтрування, гідратації, лужної нейтралізації, відбілювання, вимороження.Дезодорація – процес видалення з олії летких однорідних речовин.Здійснюється обробкою олії у вакуум-дезодораторах гострою очищеною парою, що має температуру 190С. (більш повне видалення ароматичних речовин, пестицидів, бензопірену, мікотоксинів досягаються при вищій температурі 220-240С)Дезодорована олія позбавлена смаку, кольору, властивих натуральній олії. Вона практично не містить супутніх речовин. За біологічно цінністю поступається іншим видам. Використовується безпосередньо в їжу і для виготовлення маргарину, кондитерських жирів. Майонезу.Виморожування здійснюють з метою вилучення восків, твердих тригліцеридів з соняшникової, соєвої і бавовняної олій. Олію охолоджують – «виморожують» ДО 10-12С і витримують при цій температурі до утворення кристалів восків, потім фільтрують. Олії, які при цьому отримуються, називають салатними, оскільки вони призначені безпосереднього споживання в їжу. Вони прозорі і не мутніють при охолодженні, навіть до 5С.