
- •1. Хімічна природа жирів. Жирні кислоти: класифікація, властивості
- •2. Вплив жирнокислотного складу на харчову цінність і зберігання жирів
- •3. Характеристика ненасичених жирних кислот. Їх вплив на властивості і зберігання жирів
- •4. Речовини, супутні жирам (вільні жирні кислоти, воски, стерини). Їх вплив на харчову цінність, якість і зберігання жирів
- •5. Речовини, супутні жирам (фосфатиди, вітаміни, пігменти). Їх вплив на харчову цінність, якість та зберігання жирів
- •6. Процеси, які протікають при зберігання жирів (гідроліз, окиснення, прогіркання, осалювання)
- •7. Міри попередження жирів від окиснення при зберіганні. Антиокюснювачі і синергісти: характеристика. Сутність дії
- •8. Класифікація жирів. Основні фіз-хім показники складу та якості жирів
- •9. Значення жирів у харчуванні. Науково – обґрунтовані норми їх споживання
- •10. Характеристика основних олійних культур. Проблеми підвищення їх якості. Використання відходів олійного виробництва
- •11. Виробництво рослинних олій пресуванням та екстрагуванням
- •12. Рафінація рослинних олій: сутність і вплив окремих видів очистки на харчову цінність, якість та стійкість олії при зберіганні
- •13. Асортимент, показники якості і умови зберігання соняшникової та кукурудзяної рослинних олій
- •14. Характеристика бавовняної і соєвої рослинних олій.
- •15. Товарознавча характеристика твердих рослинних олій
- •16. Характеристика оливкової і ріпакової рослинних олій.
- •17. Характеристика сировини, яка використовується для виробництва тваринних топлених жирів. Вплив сировини на якість готового продукту
- •18. Порівняльна характеристика способів виробництва тваринних топлених жирів
- •19. Характеристика асортименту, показники якості, умови і терміни зберігання тваринних топлених жирів
- •20. Порівняльна характеристика харчової цінності тваринних топлених жирів і рослинних олій
- •21. Гідрогенізовані та переетерифіковані жири. Характеристика, використання
- •22. Хімічний склад, харчова цінність маргарину
- •23. Маргарин: фактори, які формують якість (сировина, процес виробництва)
- •24. Маргарин: класифікація, асортимент, показники якості, зберігання
- •26. Класифікація і асортимент кулінарних, кондитерських і хлібопекарських жирів. Відмінності їх хімічного складу та технології виробництва від маргарину
- •27. Характеристика основних дефектів харчових жирів
- •28. Порівняльна характеристика харчової цінності маргарину та масла коров’ячого
- •29. Майонез: фактори, які формують якість (сировина, процес виробництва)
- •30. Майонез: хімічний склад, класифікація, асортимент, показники якості і зберігання
- •1.Значення молока в харчуванні людини
- •2.Раціональні норми споживання молока та молочних товарів
- •3.Хімічний склад молока та фактори, що зумовлюють його зміну
- •7.Вітаміни молока
- •8.Бактерицидна фаза молока та її вплив на якість молока та молочних продуктів
- •10.Особливості білкового та топленого молока
- •11.Стерилізоване молоко. Вир-цтво, види, вимоги до якості
- •12.Вершки. Вир-цтво, асортимент, показники якості
- •13.Морозиво. Технологія виробництва. Класифікація
- •14.Біохімічні процеси в молоці при переробці та вир-цтві кисломолочних виробів
- •15.Значення кисломолочних продуктів в харчуванні людини
- •16. До кисломолочних продуктів належать дієтичні кисломолочні напої, сметана, кисломолочний сир і сиркові вироби.
- •17.Кефір та кумис. Виробництво, види, показники якості
- •18.Ацидофільні продукти. Значення в харчуванні і оцінка якості
- •19. Простокваша. Виробництво, види і показники якості
- •20. Творог та творожні сирки. Харчова цінність, способи виробництва, показники якості
- •21. Сироватка, сколотине та знежирене молоко. Харчова цінність та використання
- •22. Сметана. Виробництво, види, показник якості
- •23. Згущене молоко. Види, виробництво, оцінка якості
- •24. Сухі молочні продукти. Способи виробництва, вимоги до якості, зберігання
- •25. Сухі молочні суміші для дітей грудного віку. Особливості виробництва, асортимент, вимоги до якості
- •26. Технологічні процеси виробництва сирів
- •2 7. Швейцар. І Голандс. Сири (тверді сичугові сири)
- •28. Сири типу Латвійський
- •29.Сири типу Чеддер
- •30.М'які сичужні сири
- •31. Дефекти сирів
- •32. Плавлені сири.
- •33. Характер, традиційних видів вершкового масла.
- •34 Характеристика способів виробництва вершкового масла та вплив їх на якість продукції
- •35. Масло з наповнювачами.
- •36. Оцінка якості масла і сиру.
- •37. Умови та терміни зберігання масла та сиру.
- •38. Дефекти масла та їх причини
- •39. Будова та хімічний склад яєць
- •40. Процеси, що протікають при зберіганні яєць. Старіння та псування яєць. Способи довгого зберігання. Класифікація та показники якості яєць.
- •41. Умови та способи зберігання яєць на складах та в магазинах.
- •42. Асортимент та показники якості яєць
- •43. Дефекти та види браку яєць, їх причини.
- •44. Сухі молочні продукти. Виробництво, вимоги до якості.
- •45. Морожені яєчні продукти. Виробництво, вимоги до якості зберігання.
36. Оцінка якості масла і сиру.
Визначаючи якість вершкового масла, враховують стан зовнішньої та споживчої тари (чистоту, цілісність, стан маркування), органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні, медико-біо-логічні та санітарні показники. Визначення органолептичних показників (консистенції, кольору, смаку й запаху) масла проводиться за температури продукту в межах +10... +14 °С Консистенція масла має бути щільною, однорідною. Поверхня на розрізі - слабкоблискуча, суха, з наявністю однорідних краплин вологи. У топленому маслі вона м'яка, зерниста; в маслі з наповнювачами - м'яка, пластична. Колір масла - від білого до жовтого, однорідний у всій масі.Масло солодковершкове та кисловершкове, "Любительське", "Селянське" й топлене за органолептичними показниками поділяється на два товарних сорти - вищий і перший. Решта видів масла на товарні сорти не поділяються. Товарний сорт масла визначається за 20-баловою системою. Із фізико-хімічних показників у вершковому маслі враховують: температуру; відхилення від маси нетто; вміст жиру, вологи, солі, цукру; кислотність.Вміст жиру й цукру (якщо його додають) не має бути нижчим за норми стандарту, а вологи та солі (якщо її додають) - не вищим за норми. Титрована кислотність плазми солодковершкового масла не перевищує 23 °Т. З мікробіологічних показників у маслі враховують загальну кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів і титр кишкової палички. У кисловершковому маслі загальна кількість мікроорганізмів не нормується. У маслі нормується вміст токсичних елементів, антибіотиків і пестицидів. Кількість цих речовин не має перевищувати медико-біо-логічні та санітарні норми. . Вимоги до якості сирів Оцінка якості сирів здійснюється відповідно до вимог стандартів, які внормовують вміст жиру в сухій речовині, вологість і вміст солі для кожного виду сиру, а також вимоги до органолептичних показників якості. Більшість поділяють на два товарних сорти: вищий та перший. Товарний сорт сиру визначається за результатами органолептичної оцінки. Серед показників, які характеризують якість сиру, консистенція посідає друге місце після смаку й запаху. Консистенція сиру залежить від його віку та хімічного складу. Разом із продуктами біохімічного розпаду білків на консистенцію сиру впливають також вміст води і жиру, які знижують бактеріологічні показники сиру, роблять його менш твердим і більш пластичним. Кухонна сіль, навпаки, робить консистенцію більш грубою. Консистенцію сиру, одночасно із смаком і запахом, контролюють і оцінюють органолептичним методом. Але цей метод має багато недоліків. Органолептичний метод дослідження консистенції, незважаючи на його простоту, ставить до експерта особливі вимоги, яким може відповідати далеко не кожен спеціаліст. Цей метод вимагає прискіпливого відбору, обов'язкового спеціального навчання та постійного удосконалення кваліфікації експертів-дегустаторів.
37. Умови та терміни зберігання масла та сиру.
Зберігання сирів. Під час транспортування та зберігання зрілих сирів слід створювати такі умови, за яких максимально гальмується розвиток складових частин сирної маси. Останній проходить під впливом ферментів, накопичених у сирній масі в процесі дозрівання сиру. На базах і в холодильниках зрілі сири зберігають за температури нижче 0 °С, але не нижче замерзання. Під час повільного замороження сирів волога утворює великі кристали, які деформують сирні зерна, при цьому консистенція сиру стає крихкою, а смак - невиразним. Температура замерзання сиру залежить від вмісту розчинних речовин у його водній часині, у тому числі - від кількості кухонної солі. Чим більше сухих речовин у водній частині сиру, тим нижча температура його замерзання. Сири типу "Швейцарський" замерзають при температурі -10 °С, типу "Голландський" - близько -6 °С. Це зумовлено тим, що в сирах типу "Швейцарський" накопичується більше сухих водорозчинних речовин унаслідок більш глибокого розпаду складових частин сирної маси, а вологість їх нижча, ніж сирів типу «Голландський". Слід мати на увазі, що сири, в яких процес дозрівання незавершений, замерзають за вищих температур, ніж відповідні зрілі сири, бо вміст водорозчинних речовин у них нижчий, ніж у зрілих.На довготривале зберігання вибирають сири зі здоровою, без дефектів кіркою, з добре виразним смаком, запахом та нормальною консистенцією. Зберігають їх за температури -2...+5 °С та відносної вологості повітря 85...90%. Мінусові температури не лише гальмують ферментативні процеси і пов'язане з ними перезрівання сирної маси, а й попереджають розвиток плісені на поверхні сиру. Останнє значно полегшує догляд за сиром у процесі зберігання. Терміни зберігання сиру за мінусових температур залежать від виду сиру.Найдовший термін зберігання для сирів типу "Швейцарський" - до 10 міс. Слід зауважити, що чим довше дозріває сир, тим довше він може зберігатися. Якщо сири не потребують довготермінового зберігання, їх розміщують у камерах з температурою 0...+8 °С і у відносній вологості повітря 80... 85%. За таких умов можуть статися біохімічні процеси, які спричиняють перезрівання сирної маси, що знижує смакові особливості продукту. Безкіркові сири (які дозрівають в полімерній плівці) зберігають не більше двох місяців за вологості повітря не вище 80%.Зберігання масла. Зберігається вершкове масло на підприємствах-виготовлювачах, на торговельних базах, у роздрібній торговельній мережі, на підприємствах громадського харчування. Оптимальними умовами для зберігання масла великими партіями є температура в межах 12... 18 °С і відносна вологість повітря 80%. Максимальні строки зберігання вершкового масла в холодильниках і на базах становлять (з дня виготовлення): при температурі 18 °С в моноліті: несоленого - 12 міс, соленого - 7 міс; за температури 12 °С - відповідно 9 і 6 міс. Фасоване несолене й солене масло за цих же температур зберігається відповідно 1 міс. і 2 тижні. Масло "Вологодське" зберігають до ЗО діб. У роздрібній торговельній мережі вершкове масло в споживчій тарі має зберігатися за температури не вище за +3 °С. Строки зберігання масла "Бутербродного", десертних видів масла (шоколадне, медове, фруктово-ягідне та ін.) не мають перевищувати 10 діб. Терміни зберігання стерилізованого масла - до 3 міс. з дня виготовлення.