
- •1. Хімічна природа жирів. Жирні кислоти: класифікація, властивості
- •2. Вплив жирнокислотного складу на харчову цінність і зберігання жирів
- •3. Характеристика ненасичених жирних кислот. Їх вплив на властивості і зберігання жирів
- •4. Речовини, супутні жирам (вільні жирні кислоти, воски, стерини). Їх вплив на харчову цінність, якість і зберігання жирів
- •5. Речовини, супутні жирам (фосфатиди, вітаміни, пігменти). Їх вплив на харчову цінність, якість та зберігання жирів
- •6. Процеси, які протікають при зберігання жирів (гідроліз, окиснення, прогіркання, осалювання)
- •7. Міри попередження жирів від окиснення при зберіганні. Антиокюснювачі і синергісти: характеристика. Сутність дії
- •8. Класифікація жирів. Основні фіз-хім показники складу та якості жирів
- •9. Значення жирів у харчуванні. Науково – обґрунтовані норми їх споживання
- •10. Характеристика основних олійних культур. Проблеми підвищення їх якості. Використання відходів олійного виробництва
- •11. Виробництво рослинних олій пресуванням та екстрагуванням
- •12. Рафінація рослинних олій: сутність і вплив окремих видів очистки на харчову цінність, якість та стійкість олії при зберіганні
- •13. Асортимент, показники якості і умови зберігання соняшникової та кукурудзяної рослинних олій
- •14. Характеристика бавовняної і соєвої рослинних олій.
- •15. Товарознавча характеристика твердих рослинних олій
- •16. Характеристика оливкової і ріпакової рослинних олій.
- •17. Характеристика сировини, яка використовується для виробництва тваринних топлених жирів. Вплив сировини на якість готового продукту
- •18. Порівняльна характеристика способів виробництва тваринних топлених жирів
- •19. Характеристика асортименту, показники якості, умови і терміни зберігання тваринних топлених жирів
- •20. Порівняльна характеристика харчової цінності тваринних топлених жирів і рослинних олій
- •21. Гідрогенізовані та переетерифіковані жири. Характеристика, використання
- •22. Хімічний склад, харчова цінність маргарину
- •23. Маргарин: фактори, які формують якість (сировина, процес виробництва)
- •24. Маргарин: класифікація, асортимент, показники якості, зберігання
- •26. Класифікація і асортимент кулінарних, кондитерських і хлібопекарських жирів. Відмінності їх хімічного складу та технології виробництва від маргарину
- •27. Характеристика основних дефектів харчових жирів
- •28. Порівняльна характеристика харчової цінності маргарину та масла коров’ячого
- •29. Майонез: фактори, які формують якість (сировина, процес виробництва)
- •30. Майонез: хімічний склад, класифікація, асортимент, показники якості і зберігання
- •1.Значення молока в харчуванні людини
- •2.Раціональні норми споживання молока та молочних товарів
- •3.Хімічний склад молока та фактори, що зумовлюють його зміну
- •7.Вітаміни молока
- •8.Бактерицидна фаза молока та її вплив на якість молока та молочних продуктів
- •10.Особливості білкового та топленого молока
- •11.Стерилізоване молоко. Вир-цтво, види, вимоги до якості
- •12.Вершки. Вир-цтво, асортимент, показники якості
- •13.Морозиво. Технологія виробництва. Класифікація
- •14.Біохімічні процеси в молоці при переробці та вир-цтві кисломолочних виробів
- •15.Значення кисломолочних продуктів в харчуванні людини
- •16. До кисломолочних продуктів належать дієтичні кисломолочні напої, сметана, кисломолочний сир і сиркові вироби.
- •17.Кефір та кумис. Виробництво, види, показники якості
- •18.Ацидофільні продукти. Значення в харчуванні і оцінка якості
- •19. Простокваша. Виробництво, види і показники якості
- •20. Творог та творожні сирки. Харчова цінність, способи виробництва, показники якості
- •21. Сироватка, сколотине та знежирене молоко. Харчова цінність та використання
- •22. Сметана. Виробництво, види, показник якості
- •23. Згущене молоко. Види, виробництво, оцінка якості
- •24. Сухі молочні продукти. Способи виробництва, вимоги до якості, зберігання
- •25. Сухі молочні суміші для дітей грудного віку. Особливості виробництва, асортимент, вимоги до якості
- •26. Технологічні процеси виробництва сирів
- •2 7. Швейцар. І Голандс. Сири (тверді сичугові сири)
- •28. Сири типу Латвійський
- •29.Сири типу Чеддер
- •30.М'які сичужні сири
- •31. Дефекти сирів
- •32. Плавлені сири.
- •33. Характер, традиційних видів вершкового масла.
- •34 Характеристика способів виробництва вершкового масла та вплив їх на якість продукції
- •35. Масло з наповнювачами.
- •36. Оцінка якості масла і сиру.
- •37. Умови та терміни зберігання масла та сиру.
- •38. Дефекти масла та їх причини
- •39. Будова та хімічний склад яєць
- •40. Процеси, що протікають при зберіганні яєць. Старіння та псування яєць. Способи довгого зберігання. Класифікація та показники якості яєць.
- •41. Умови та способи зберігання яєць на складах та в магазинах.
- •42. Асортимент та показники якості яєць
- •43. Дефекти та види браку яєць, їх причини.
- •44. Сухі молочні продукти. Виробництво, вимоги до якості.
- •45. Морожені яєчні продукти. Виробництво, вимоги до якості зберігання.
21. Гідрогенізовані та переетерифіковані жири. Характеристика, використання
Гідрогенізовані жири (саломаси)Гідрогенізація – це процес приєднання вожню до хімічних елементів або сполук.
Сутність процесу гідрогенізації полягає у тому, що ралдикали ненасичених жирних кислот приєднують водень за місцем подвійних зв’язків. Тобто рідкі перетворюються у тверді.Гідрогенізований жир – це твердий пластичний продукт, отриманий завдяки насиченню воднем за певних умов:Температура 180-220С Наявність каталізатора (0,1-0,4 кг/т) Тиск – близько 0,06 Мпа. Рідких рослинних олій.Регулюючи температуру, кількість каталізатора та його активність, швидкість пропускання водню через масу жиру, одержуючи саломаси чотирьох марок: Марка 1 - саломас для маргаринової продукції, виготовлений з орлії, має температуру топлення 31-34С, твердість 160-320 г/см.Марка 2 – саломас для маргаринової продукції, виготовлений із суміші рослинних жирів (60-80%) і твердих топлених жирів (20-40%). Має температуру топлення 32-36С, твердість 160-320 г/смМарка 3 - саломас для кондитерського жиру. Має температуру топлення 35-37С, твердість 550-750г/см.Марка 4 – саломас для виробництва кондитерського жиру, одержаний методом пере етерифікації. Має температуру топлення 42-45С, твердість при 20С 800-1000 г/см.Жорсткі умови, за яких відбувається процес гідрогенізації, призводить до втрати саломаси біологічної цінності.Після завершення гідрогенізації саломас необхідно рафінувати. Переетерифіковані жириСутність переетерифікації полягає у тому, що за певних умов відбувається обмін радикалів жирних кислот при взаємодії молекул двох складних ефірів. Обмін залишків жирних кислот між тригліцеридами рідких і твердих жирів відбувається при температурі 80-90С у вакуум-апараті під дією каталізаторів (етил ату або метилату натрію). Як каталізатори можна використовувати ферментні препарати. Менш жорсткі умови та дещо інші технологія дає можливість одержати жир якісніший та біологічно цінніший порівняно з гідрогенізованими саломасами.Переваги переетирифікованих саломасів:Більш пластичні Містять менше транс ізомерів жирних кислот Легше дезодоруються та не виявляють реверсії вихідних смаку та запаху при зберіганні. Містять незмінену біологічну цінну лінолеву кислоту.Їх використовують для виробництва Бутербродних маргаринів Дієтичних та м’яких маргаринів Аналогів масла вершкового Жирових продуктів для кондитерської промисловості. Переетерифіковані жири виготовляють двох марок Марка 1 – суміш саломасу, пальмового жиру, олії. Марка 2 – суміш саломасу, тваринного топленого жиру, олії.
22. Хімічний склад, харчова цінність маргарину
Маргарин – являє собою високодисперсну жиро-водяну емульсію, яка складається з високоякісних харчових жирів, молока, емульгаторів, солі, цукру, харчових барвників, ароматизаторів, смакових та інших добавок. Це замінник масла вершкового. Серед насичених кислот представлені: масляна, капронова, каприлова, капронова, лауринова, міристинова, пальмітинова та стеаринова. Надлишок насичених кислот у харчуванні призводить до порушення обміну жирів, підвищення рівня холестерину в крові. Холестерин – попередник біосинтезу фізіологічно активних речовин: жовчних кислот, гормонів, вітаміну Д3. У традиційних видах маргарину міститься від 8,2 до 17.6% лінолевої кислоти замість рекомендованих 40% і багато біологічно неактивних транс ізомерів жирних кислот – 22-30%, мало середньо молекулярних жирних кислот. Трансізомери ненасичених жирних кислот — сполуки, які утворюються у великій кількості під час гідрогенізації рослинних олій. Ці речовини можуть призводити до виникнення ракових захворювань.Проте, в маргаринах містяться такі супутні речовини: фосфоліпіди, а також вітаміни: Е – токоферол:знижу4є захворюваність на рак та серцево – судинні захворювання. А – ретинол: вітамін росту, зору, знижує захворюваність на рак, відновлює імунну систему, зміцнює волосся, нігті. С – аскорбінова кислота: це одна з головних поживних речовин – антиоксидантів, що самостійно знищує вільні радикали і мікробні інфекції, а також продовжує життєдіяльність вільних антиоксидантів, включаючи вітамін Е і глутатіон. В6 – піродоксин: необхідний для нормального функціонування центральної нервової системи. РР - ніацин: регулює окисно – відновні процеси в організмі.