16. Проектування продукції та виробництва

Виробничий процес – це сукупність взаємозв’язаних процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідна сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію.

Проектуючи виробничий процес, його організацію, треба враховувати ці принципи, але оптимальні організаційно-технічні рішення вибирати за критерієм економічної ефективності.  У проектуванні виробничих процесів необхідно дотримуватися низки вимог (критеріїв), а саме:  - виробнича потужність має бути достатньою, щоб забезпечити виконання робіт (задач) у задані строки - економічна ефективність процесу має бути найбільша, тобто мінімальні витрати і висока якість виконуваних робіт; - гнучкість виробничого процесу (можливість перебудовувати виробничий процес);  - пропускна спроможність має бути достатньою (не повинно бути вузьких місць, усі виробничі дільниці мусять мати однакову продуктивність);  - має бути забезпечена висока надійність засобів оброблення інформації і, відповідно, виробничого процесу (можливість функціонування в аварійних ситуаціях);  - максимальний ступінь уніфікації та стандартизації;  - ремонтопридатність (можливість швидкого усунення збоїв);  - безпека;  - промислова санітарія та гігієна.

17. Проектування сфери послуг.

Одна з найбільш специфічних рис сфери послуг полягає в характері проектування послуг і процесі їх створення. 

Характеристика сфери послуг: 

1. Споживач присутній у виробничому процесі, тобто є тісний контакт чи взаємодія зі споживачем.

2. Потрібен високий ступінь індивідуалізації продукту відповідно до вимог споживача.

3. Роботи у сфері послуг, звичайно, більш трудомісткі, ніж у матеріальному виробництві.  При розробці системи надання послуг слід враховувати такі фактори: 

1. Місце розташування підприємства з надання послуг переважно визначається місцем розташування споживачів, а не вихідних матеріалів чи інших ресурсів.

2. Потреби і побажання споживачів важливіші за ефективність.

3. Календарне планування робіт залежить здебільшого від споживачів.

4. Визначити та виміряти якість може бути складно.

5. Працівники повинні володіти хорошими навичками спілкування зі споживачами.

6. Виробничі потужності, звичайно, розраховуються за “піковим” попитом, а не за середнім рівнем попиту.

7. Створення запасів продукції у періоди низького попиту для їх використання під час “піку” попиту, звичайно, не можливе.

8. Маркетинг і виробництво іноді важко відрізнити одне від одного.  Методи підвищення продуктивності у сфері послуг: 

1. Урізноманітнення послуг, що надаються споживачам.

2. Можливість заміни ручної праці технікою там, де це вигідно.

3. Спрощення процесу з надання послуг (завчасна “виписка” з готелю).

18. Поняття та основні розділи виробничої програми

Виробнича програма — це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їх ресурсів та отриманні максимального прибутку. Потрібно дотримуватися таких вимог:

— відповідність обсягу випуску попиту;

— зв'язок натуральних та вартісних показників продукції;

— відповідність ресурсам

— ефективне використання виробничих потужностей

Виробнича програма складається із 2-х розділів: плану виробництва продукції в натуральному (умовно-натуральному) виразі та плану виробництва у вартісному виразі.

Виробнича програма включає в себе:

— план виробництва продукції (за номенклатурою, асортиментом, кількістю та терміном постачань);

— план збуту продукції;

— розрахунок виробничої потужності.