4. Типи операційних систем

Типи операційних систем поділяються на:

-проектна (одинична)-будівельний підрядник,лікар,муляр,художник. Кожна одиниця кінцевої продукції є унікальною за конструкцією, призначеням та іншими важливими ознаками.Усі ресурси опер.системи спрямовуються на реалізацію одного або кількох проектів.Одиничний тип переробної підсистеми характеризується виготовленям широкої номенклатури виробів у одиничних кількостях.

-серійна (дрібносерійна,великосерійна)-друкарня,клінічна лікарня.Передбачає випуск продукції окремими серіями,партіями, які можуть бути великими (кілька сотен чи тисяч виробів),або дрібними.

-масове виробництво- автоскладальний завод,аеропорт,швейне підприємство. Виготовлення виликого обсягу (багато тисяч одиниць або мільйонів протягом місяця,року) однотипної продукції протягом тривалого часу.

-безперервний процес- нафтопереробка, вугільна станція, радіостанція, “швидка допомога”.Переробка або подальша обробка неподільних матеріалів або сировини (нафта,хімічні матеріали,пиво тощо).Високий рівень автоматизації.

5. Операційний цикл підприємства та напрями його скорочення

Операційний цикл — це проміжок часу від моменту придбання виробничих ресурсів у постачальників до надходження коштів за реалізацію товару у споживачів.

Операційний цикл виготовлення продукції — це календарний період часу протягом якого предмети праці проходять всі стадії виробничого процесу.

Скорочення операційного циклу дає змогу кожному підрозділу виконати встановлену програму з меншим обсягом незавершеного виробництва (виконати встановлений план із меншими витратами,вивільнити частину оборотних коштів).

Скорочення тривалості операційного циклу можливе при скороченні робочого часу та часу перерв. Таке скорочення відбувається в наслідок проведення різних заходів-технічних (конструкторських,технологічних) і організаційних.

7. Виробничий процес

Виробничий процес – це сукупність організованих у визначеній послідовності процесів праці та звичайних процесів необхідних для виготовлення продукції.

Основні – це технологічні процеси, які перетворюють сировину і матеріали в готову продукцію, на випуску якої спеціалізуються дане підприємство.

При їх виконанні змінюються форми і розміри праці, його внутрішня структура, вид і якісна характеристика матеріалу. До них відносять і природні процеси, які проходять під дією сил природи без участі праці людини, але під її контролем (природня сушка деревини, застигання металу).

Допоміжні процеси – допомагають безперебійному протіканню основних виробничих процесів. Отримана таким чином продукція використовується на підприємстві для обслуговування основного виробництва.

Обслуговуючі процеси – створюють умови для успішного виконання основних і допоміжних. До них відносяться між- і внутрішньоцехові транспортні операції, обслуговування робочих місць, складські операції, контроль якості продукції.

8. Поняття виробничого процесу, принципи його організації

Організація виробничого процесу на підприємстві, в будь-якому його цеху, на ділянці базується на раціональному поєднанні в часі і в просторі всіх основних, допоміжних і обслуговуючих процесів. 

Принцип спеціалізації являє собою форму поділу суспільної праці, яка, розвиваючись планомірно, обумовлює виділення на підприємстві цехів, дільниць, ліній і окремих робочих місць. Вони виготовляють продукцію обмеженою номенклатури і відрізняються особливим виробничим процесом.

Принцип паралельності передбачає одночасне паралельне виконання виробничих процесів та окремих операцій, пов’язаних з виготовленням продукції.

принцип безперервності – зведення перерв між послідовно виконуваними технологічними операціями до мінімуму

Принцип пропорційності – у всіх частинах виробничого процесу та системі машин повинна бути рівна пропускна спроможність з випуску продукції

принцип прямо точності – проходження предметів праці найкоротшим шляхом за всіма стадіями й операціями виробничого процесу без зустрічних і поворотних переміщень

принцип ритмічності – робота всіх підрозділів має підкорятися певному ритму – за рівні проміжки часу випускається однакова або рівномірно наростаюча кількість продукції, рівномірне завантаження робочих місць і виконавців

Принцип автоматичності – максимально можливе й економічно обґрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні виробничого процесу

Принцип гнучкості – виробничий процес має адаптуватися до швидкозмінних організаційно-технічних, кон’юнктурних вимог.