3.Фінанси України за часів Польсько-Литовського князівства та козацько-гетьманської доби

Господарство України, на відміну від країн Західної Європи, на початку ХVІ ст. розвивалося в умовах не державності. Українські землі належали Великому князівству Литовському,польському королівству,молдовському князівству.

Внаслідок об’єднання Великого князівства Литовського і Польського королівства (Люблінська унія 1596 р.) утворилася держава – Річ Посполита до якої входила абсолютна більшість українських земель. Чернігівсько-Сіверські землі, що в 1503 р. належали Московській державі, у 1618 р. були приєднані до Речі Посполитої.

З ХVІ ст. в Україну приходить Магдебурзьке право, яке стає визначальним у податковому та митному регулюванні.

Магдебурзьке право-письмовий королівський дозвіл на місцеве самоврядування,але воно давалося не просто. Куплене горожа нами міст і містечок або дароване жителями окремих міст за певні заслуги перед країною.

Податки Польсько-Литовської держави:загальнодержавні,окремого князівства,повіту,села,окремого пана,осадчого.

Основні види податків, що справлялися на території українських земель за часів Речі Посполитої

1. Ланове – податок з лану у розмірі 12 грошів. Протягом ХVІ ст. зросло з 12 до 30 грошів з лану і для мало та безземельних селян від 20 до 30 грошей з господаря сім’ї.

2. Десятина – кошти, які стягувались на користь церкви.

3. Шос – сплачувало міське населення з рухомого та нерухомого майна у розмірі 4% суми, в яку було оцінено майно.

4 Стації – натуральна повинність для утримання польського війська.

5. Акциз – податок на алкогольні напої, що був запроваджений у 1459 р.

6. Кварта – податок, що сплачувався у формі четвертої частини доходів від королівських маєтків і мита, що йшов на утримання найманого (кварцяного) війська.

7. Подимне – податок з будинків у розмірі від ½ до 3 польських злотих.

8. Евкта – державне торгове мито на вивіз товарів в розмірі 4% від вартості товарів, запроваджене у 1629 р.

9. Індукта – державне торгове мито на ввіз товарів в розмірі 4% від вартості товарів, було запроваджено у 1643 р.

10. Митні збори за прогін худоби через державні кордони чи митні застави фортець, міських брам, мостів.

11. Податок з промислових прибутків. Ковалі, гончари, ювеліри, крамарі об’єднувалися в окремі цехи і сплачували фіксовані податки колективно.

12. Мито з власників доріг, полів, сіл, фільварків.

Податки за часів Польсько-Литовського князівства стягувалися у натуральній, відробітковій та грошовій формах.

З метою впорядкування податкової системи уряд періодично проводив перепис населення волостей, міст, сіл і дворів.

У ХV ст. Україна вступила в новий історичний етап – стала козацько-гетьманською державою. Козацько-гетьманська доба охопила період, що почався з 1551-1554 рр. і закінчився знищенням Катериною ІІ Запорозької Січі у 1775 р.

Під час перебування Запорозької Січі в складі Речі Посполитої залежність козаків від держави була значною мірою номінальною. Але Переяславська рада і підписання в 1654 р. Березневих статей стали початком російської експансії на українські землі, яка охоплювала всі сфери господарського й культурного життя.

Ознаки української (козацької) державності:демократична республіка,побудована на засадах народоправства,очолювана козацькою радою та обраними вільними голосами урядом;союз федерації куренів;національно-територіальна автономія;вільна корпорація козацьких одинаків і форма суспільного співіснування привілейованого товариства з січовим підданством;змішана економічна система загальновійськового майна,господарювання і торгівлі у комбінації з одноосібним хазяюванням у паланках.

Джерела наповнення скарбниці Запорізької Січі

1.Кошові регалії і домени – доходи від промислової експлуатації рибальських і мисливських угідь, земель (зимівників і хуторів).

2.Військова здобич – воєнні трофеї, здобуті шаблею та веслом, «козацький хліб».

3.Субсидія королівська, «жалованіє» царське, платня гетьманська – допомога грішми, хлібом, горілкою, військовими припасами з боку Росії й Гетьманщини, до 1648 р. – Польщі.

4.Військовий оклад – податок на користь січової та паланкової старшини. Стягувався без імунітетів і неоподаткованого мінімуму з усіх козаків (курінних і одружених) по 1 крб. 50 коп. з душі (в другій половині XVIII ст.). Одружені козаки - «гніздюки» вносили додатковий податок із сім’ї.

5.Мито – за перевіз товарів із сусідніх країн транзитом через запорізькі землі. 3 горілки бралося натурою.

6.Господарська десятина та медове, що стягувались у паланках від хуторів і млинів натурою, від промислів і пасік - грошима. За користування посполитами військовою землею - 10 % урожаю.

7.Торгове – податок акцизного типу з крамарів, на січовому ринку - 10 % вартості товарів.

8.Куфовий збір від кожної привозної бочки (куфи) спиртних напоїв по одній кварті (близько 1 л) або її вартість грошима.

9.Податок із шинків по 2,50-5,00 крб. у рік сплачували в скарб господарі, які держали шинки (корчми) у Січі, паланках і зимівниках.

10.Подимне – податок з хат по селах, населених не козаками, підданими війська, які жили в паланках.

11.Мостове – плата за перевози на Дніпрі та річках в межах Запорізьких Вольностей.

12.Орендна плата за крамниці та дуби (вантажні човни), що належали куреням. Витрачалась на потреби курінного товариства.

13.Руга, роковщина на утримання церкви і духівництва.

14.Інші доходи – безхазяйне, конфісковане майно, викуп за полонених і засуджених, судові штрафи.

Видатки скарбниці Запорізької Січі:утримання гетьмана,платня вищій військовій старшині та адміністрації,державне будівництво,розбудова торгівельного і військового флоту,витрати на військове спорядження,витрати на війни,будівництво укріплень,доріг,мостів,утримання послів,благодійні внески на церкви та школи.