- •Наука про культуру. Визначте предмет і основні категорії культурології.
- •Поняття "культура"
- •Категорія "цінність"
- •Поняття "ідентифікація"
- •Поняття "ментальність"
- •Категорія "культурна динаміка"
- •2. Дайте визначення культури, доведіть її полісемантичність, назвіть основні структурні елементи
- •3.Розкрийте сутність основних функцій культури.
- •4. Висвітліть сутність поняття "національна культура", вкажіть її ознаки та способи оволодіння нею.
- •5. Поясніть особливості основних культурологічних концепцій українських вчених.
- •6. Охарактеризуйте основні форми культури.
- •7. Визначте джерела та історичне коріння української національної культури.
- •8. Доведіть, що сучасний український етнос типологічно неоднорідний, схарактеризуйте його частини.
- •9.Конспект
- •10. Схарактеризуйте головні досягнення Трипільської цивілізації. Визначте символічний зміст форми та орнаментації трипільського посуду.
- •11. Дайте визначення видам язичницьких вірувань. Доведіть, що раннім формам культури притаманний синкретичний характер.
- •12. Визначте логіку міфологічного мислення.
- •13. Доведіть, що епоху бронзи справедливо вважають рубежем кардинальних змін у культурі.
- •14. Визначте особливості кочових культур, що побутували на території України.
- •15. Доведіть, що вірування давніх слов'ян були політеїстичними. Розкрийте символічне значення Збруцького ідола.
- •16. Розкрийте сутність феномену двовір'я за часів Київської Русі.
- •17. Визначте значення запровадження християнства для еволюції культури східних слов'ян.
- •18. Розкрийте, якими є культурні новації доби Київської Русі.
- •19. Схарактеризуйте розвиток архітектури та мистецтва Київської Русі.
- •20. Розкажіть про перекладну, оригінальну, житійну літературу та літописання Київської Русі.
- •21. Визначте особливості розвитку писемності та освіти Київської Русі.
- •22. Формування ренесансно-гуманістичного світогляду в Україні. Видатні українські гуманісти.
- •23. Розкрийте роль Братського руху в історії української культури
- •24. Визначте особливості функціонування культури в умовах козацької державності.
- •25. Охарактеризуйте діяльність Острозького культурного осередку.
- •26. Доведіть, що Києво-Могилянська академія була колискою національної науки та професійного мистецтва.
- •27. Визначте в чому полягають особливості українського (козацького) бароко.
- •28. Розкажіть про формування української національної архітектурної школи та розвиток будівництва в добу бароко.
- •29. Розкажіть про розвиток української літератури протягом XVI – XVIII ст.
- •30. Охарактеризуйте сутність епохи Просвітництва та її особливості в Україні.
- •31. Визначте засади ідей г.С.Сковороди, їх наукове та культурологічне значення.
- •32. Розкажіть про антиукраїнську асиміляційну політику Російської й Австрійської імперій та перешкоди на шляху розвитку української культури.
- •33. Визначте основи ідейного спрямування діяльності Руської трійці, Кирило-Мефодіївського братства, діячів Харківського та Київського гуртків.
- •34. Світоглядне і культуротворче значення доробку т.Г.Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства.
- •35. Охарактеризуйте національну модель романтизму в українській культурі.
- •36. Розкажіть про особливості розвитку освіти в Україні в хіх ст.
- •37. Охарактеризуйте класичну українську літературу.
- •38. Визначте роль п.Чубинського, м.Драгоманова, п.Куліша, м.Грушевського в історії української культури.
- •39. Охарактеризуйте Львів як центр розвитку культури хіх ст.
- •40. Визначте значення поглядів і творчості і.Я.Франка для формування української культури.
- •41. Розкажіть про особливості розвитку українського театру в XVIII – XIX ст.
- •42. Охарактеризуйте імпресіонізм та символізм як інноваційні тенденції української культури.
- •43. Розкрийте зміст концепції "неовізантизму" м.Бойчука у контексті художніх пошуків українського живопису хх ст.
- •44. Поясніть роль українського модернізму в розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва.
- •45. Розкажіть про політику в сфері культури в першій чверті хх ст.
- •46. Поясніть специфіку культуро творчих процесів у період існування радянської України. Розкрийте сутність методу соціалістичного реалізму.
- •47. Поясніть фразу: "від політики "коренізації" до Розстріляного відродження".
- •48. Розкажіть про внесок л.Курбаса та о.Довженка в розвиток українського мистецтва.
- •50. Охарактеризуйте постмодерністські тенденції в українській художній культурі.
- •52. Розкрийте феномен мультикультурності українського суспільства та проблему національної ідентичності.
- •53. Визначте роль медіа середовища та інформаційних технологій у формуванні картини світу особистості.
- •54. Дайте характеристику культури мережевого спілкування.
- •55. Визначте основні проблеми, що постали перед українською культурою в роки розбудови незалежної держави.
- •57. У чому полягає виключне значення Києво-Печерської лаври в історії української культури.
- •59. Охарактеризуйте меценатську діяльність як ментальний вимір української моральної культури.
- •60. Пригадайте основні етапи розвитку українського друкарства.
47. Поясніть фразу: "від політики "коренізації" до Розстріляного відродження".
Вже стало нормою характеризувати 20-ті роки як чергове національне відродження. Почалася широкомасштабна розбудова української культури. Об’єктивно цьому сприяла політика українізації, здійснювана в контексті проголошеної ХІІ з’їздом РКП(б) коренізаціі.
Українізація швидко переросла рамки дерусифікації освіти, апарату, створила те сприятливе середовище, в якому розпочався бурхливий процес національно-культурного відродження. Українська культура легалізувалась, українська мова фактично набула статусу державної. Маючи конкретні класові цілі – зближення між зрусифікованим робітничим класом і українським селянством, українізація разом з тим наповнювалась конкретним національно-культурним змістом, вилилася в масовий суспільний рух. У серпні 1923 р. уряд УСРР (з 1922 до 1924 р. – УСРР; з 1924 до 1991 р. – УРСР) прийняв декрет про українізацію, яким українську культуру фактично було визнано державною в республіці.
Особлива заслуга у здійсненні політики українізації, отже, й розвитку української культури належала О.Шумському і М.Скрипнику, які в 20-ті – на початку 30-х років очолювали Наркомат освіти УРСР. У віданні Наркомату перебувала тоді не лише вся освіта, а й установи культури, науки, видавнича діяльність та ін.
Культурне життя в радянській Україні 30-х років було цілком обумовлене системою і режимом політичної влади, що склалася в СРСР внаслідок ″великого перелому″ кінця 20-х років. Поряд з безсумнівними успіхами в країні в умовах тоталітарного режиму насаджувався ідеологічний монополізм, культивувались особисті смаки Сталіна, переслідувались ті вчені, освітяни, літератори, чиї погляди чи творчість не вписувались в ідеологію сталінізму.
Крок за кроком згорнули політику українізації. На початку 30-х років з метою полегшення контролю над розвитком культури були створені спілки письменників, композиторів, художників, архітекторів. Було покладено кінець стилістичним, художнім пошукам, встановлена цензура, перервані контакти з діячами культури інших країн, в тому числі українськими емігрантами.
У 1932 р. з’явився термін ″соціалістичний реалізм″, який був проголошений єдиним правильним методом літератури і мистецтва, що збіднювало, звужувало творчий процес. Прославлення міфічних досягнень, лакування дійсності, фальсифікація історії стали органічними якостями ідеологізованої літератури. Були зупинені авангардні пошуки й експерименти, які у всьому світі продовжували залишатися магістральною лінією розвитку мистецтва. Диктувалося верховенство історико-революційної, виробничої тематики. У живописі такі жанри, як натюрморт, пейзаж, портрет, відсувалися на другий план тому, що вони ніби не несли класового навантаження. В архітектурі провідним стилем став неокласицизм, який повинен був відображати стабільність режиму, непохитність влади. Найбільш відомою будівлею, побудованої в стилі неокласицизму, є споруда Верховної Ради в Києві.
Щоб придушити вільну думку, викликати страх, укріпити покору, сталінський режим розгорнув масові репресії. У сучасну публіцистику, наукову літературу увійшов образ ″розстріляного відродження″. У 1930 р. був організований судовий процес над ″Спілкою визволення України″ (СВУ), яка нібито була створена для відділення України від СРСР. Головні обвинувачення були висунені проти віце-президента Всеукраїнської Академії наук С.Єфремова. Перед судом постало 45 чоловік, серед яких були академіки, професори, вчителі, священнослужитель, студенти. Були внесені суворі вироки, хоча насправді ніякої підпільної організації не існувало. Подальші арешти в середовищі діячів науки і культури, жорстокі розправи проводилися без відкритих процесів. Закрили секцію історії Академії наук, був арештований М.Грушевський. Його незабаром звільнили, але працювати перевели до Москви. Туди ж перевели і кінорежисера О.Довженка.
Жорстокий моральний терор обрушився на наркома освіти УРСР М.Скрипника. У березні 1933 р. він був змушений залишити свою посаду, а кілька місяців потому, не витримавши принижень, покінчив життя самогубством. Такою самою була доля і ще однієї з найпомітніших постатей українського культурного ренесансу – М.Хвильового.