
- •Наука про культуру. Визначте предмет і основні категорії культурології.
- •Поняття "культура"
- •Категорія "цінність"
- •Поняття "ідентифікація"
- •Поняття "ментальність"
- •Категорія "культурна динаміка"
- •2. Дайте визначення культури, доведіть її полісемантичність, назвіть основні структурні елементи
- •3.Розкрийте сутність основних функцій культури.
- •4. Висвітліть сутність поняття "національна культура", вкажіть її ознаки та способи оволодіння нею.
- •5. Поясніть особливості основних культурологічних концепцій українських вчених.
- •6. Охарактеризуйте основні форми культури.
- •7. Визначте джерела та історичне коріння української національної культури.
- •8. Доведіть, що сучасний український етнос типологічно неоднорідний, схарактеризуйте його частини.
- •9.Конспект
- •10. Схарактеризуйте головні досягнення Трипільської цивілізації. Визначте символічний зміст форми та орнаментації трипільського посуду.
- •11. Дайте визначення видам язичницьких вірувань. Доведіть, що раннім формам культури притаманний синкретичний характер.
- •12. Визначте логіку міфологічного мислення.
- •13. Доведіть, що епоху бронзи справедливо вважають рубежем кардинальних змін у культурі.
- •14. Визначте особливості кочових культур, що побутували на території України.
- •15. Доведіть, що вірування давніх слов'ян були політеїстичними. Розкрийте символічне значення Збруцького ідола.
- •16. Розкрийте сутність феномену двовір'я за часів Київської Русі.
- •17. Визначте значення запровадження християнства для еволюції культури східних слов'ян.
- •18. Розкрийте, якими є культурні новації доби Київської Русі.
- •19. Схарактеризуйте розвиток архітектури та мистецтва Київської Русі.
- •20. Розкажіть про перекладну, оригінальну, житійну літературу та літописання Київської Русі.
- •21. Визначте особливості розвитку писемності та освіти Київської Русі.
- •22. Формування ренесансно-гуманістичного світогляду в Україні. Видатні українські гуманісти.
- •23. Розкрийте роль Братського руху в історії української культури
- •24. Визначте особливості функціонування культури в умовах козацької державності.
- •25. Охарактеризуйте діяльність Острозького культурного осередку.
- •26. Доведіть, що Києво-Могилянська академія була колискою національної науки та професійного мистецтва.
- •27. Визначте в чому полягають особливості українського (козацького) бароко.
- •28. Розкажіть про формування української національної архітектурної школи та розвиток будівництва в добу бароко.
- •29. Розкажіть про розвиток української літератури протягом XVI – XVIII ст.
- •30. Охарактеризуйте сутність епохи Просвітництва та її особливості в Україні.
- •31. Визначте засади ідей г.С.Сковороди, їх наукове та культурологічне значення.
- •32. Розкажіть про антиукраїнську асиміляційну політику Російської й Австрійської імперій та перешкоди на шляху розвитку української культури.
- •33. Визначте основи ідейного спрямування діяльності Руської трійці, Кирило-Мефодіївського братства, діячів Харківського та Київського гуртків.
- •34. Світоглядне і культуротворче значення доробку т.Г.Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства.
- •35. Охарактеризуйте національну модель романтизму в українській культурі.
- •36. Розкажіть про особливості розвитку освіти в Україні в хіх ст.
- •37. Охарактеризуйте класичну українську літературу.
- •38. Визначте роль п.Чубинського, м.Драгоманова, п.Куліша, м.Грушевського в історії української культури.
- •39. Охарактеризуйте Львів як центр розвитку культури хіх ст.
- •40. Визначте значення поглядів і творчості і.Я.Франка для формування української культури.
- •41. Розкажіть про особливості розвитку українського театру в XVIII – XIX ст.
- •42. Охарактеризуйте імпресіонізм та символізм як інноваційні тенденції української культури.
- •43. Розкрийте зміст концепції "неовізантизму" м.Бойчука у контексті художніх пошуків українського живопису хх ст.
- •44. Поясніть роль українського модернізму в розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва.
- •45. Розкажіть про політику в сфері культури в першій чверті хх ст.
- •46. Поясніть специфіку культуро творчих процесів у період існування радянської України. Розкрийте сутність методу соціалістичного реалізму.
- •47. Поясніть фразу: "від політики "коренізації" до Розстріляного відродження".
- •48. Розкажіть про внесок л.Курбаса та о.Довженка в розвиток українського мистецтва.
- •50. Охарактеризуйте постмодерністські тенденції в українській художній культурі.
- •52. Розкрийте феномен мультикультурності українського суспільства та проблему національної ідентичності.
- •53. Визначте роль медіа середовища та інформаційних технологій у формуванні картини світу особистості.
- •54. Дайте характеристику культури мережевого спілкування.
- •55. Визначте основні проблеми, що постали перед українською культурою в роки розбудови незалежної держави.
- •57. У чому полягає виключне значення Києво-Печерської лаври в історії української культури.
- •59. Охарактеризуйте меценатську діяльність як ментальний вимір української моральної культури.
- •60. Пригадайте основні етапи розвитку українського друкарства.
28. Розкажіть про формування української національної архітектурної школи та розвиток будівництва в добу бароко.
Українське бароко можна розділити на дві архітектурні школи[2]: західну і східну. Західна школа бароко включає в себе західне римо-католицьке бароко (на землях України) і західне українське бароко (в якому поєднались традиції західноєвропейського католицького бароко і національні традиції). Східна школа бароко включає в себе чотири регіональні школи: правобережно-наддніпрянську (так звану “київську”), чернігівську, полтавську і слобожанську. Західне римо-католицьке бароко було поширене на територіях Львівської області, півдні Волинської і Рівненської областей, на південно-західних територіях сучасної Житомирської області, на півдні, півночі і заході Тернопільської області, на значній частині території Івано-Франківської області та частково на Київщині.
Архітектура українського бароко - це високопрофесійне явище європейського мистецтва, котре асимілювало в собі національні традиції, західноєвропейські особливості та впливи козацтва. Такі ознаки як живописність, цілісна єдність, збільшення пропорцій, динамічність руху та вертикальна спрямованість відбили категорію “раціональне-ірраціональне”. Таким чином, живописний характер розкрито у новому принципі розподілу світла - головною метою куполу храму є відкриття верхнього світла. Пропорції збільшилися через відсутність часо-просторових обмежень. Цілісну єдність простежено на прикладах декоративно-орнаментального оздоблення. Розповсюдження “рушникового” та “килимового" письма в декорі споруд перетинається із західними тенденціями - ілюзія простору, поширення зорово-просторової перспективи. У монастирських ансамблях відчутно цілісність образного задуму, а характерною рисою стає вертикальність твору. Варто додати, попри загальне поширення, монументальність в Україні була характерна тільки в період І. Мазепи - архітектурі не притаманна важкість та широта.
Найбільше стиль відбився в архітектурі кам’яних церков. Гармонійність і пишність, подеколи бундючність форм, розмаїття мальовничих композицій найкраще відповідали естетичним смакам українців. Приваблювала в бароковому стилі динамічність, експресивність, внутрішня напруга, що були покликані вразити, збудити уяву. Українських архітекторів вабили декоративні можливості бароко, єдність споруди з довкіллям. Козацький собор був однаковим із усіх чотирьох боків. Кожен, хто спробує обійти Миколаївський собор у Ніжині чи Георгіївський у Видубицькому монастирі, відчуватиме, що весь час обертається довкола осі. Це, на думку мистецтвознавців, є переживанням неподільної єдності конечного і безмежного, безкрайньої складності всього сущого.
Багато соборів було перероблено в стилі бароко - київський Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий собор, Кирилівська церква у Києві, Спаський собор і собор Єлецького монастиря в Чернігові і, особливо, Успенський собор Печерського монастиря, що здавна був найпопулярнішою будовою на Русі. Було добудовано верхи, з'явились архітектурні додатки, фасади прикрасились декором, іншими стали куполи. Поступово відходять у минуле прийоми цегляної пластики, фасади приміщень штукатурять, білять і опоряджують ліпниною. Так виникли цільні в своєму художньому вираженні ансамблі Києва, Чернігова, Переяслава, а також Межигірський, Красносільський, Густинський та інші монастирі.
У 1747 р. починається будівництво у Києві Андріївської церкви - архітектурного шедевру світового значення. Вибір місця для спорудження не випадковий. На пагорбі, що домінує над Подолом, ще на початку XVIII ст. була побудована церква, що завершувала перспективу головної вулиці Києва. Центрична об'ємна композиція нового храму визначалась вже тим, що цю споруду було видно з усіх боків. Проект церкви виконаний видатним архітектором Растреллі. Андріївська церква - один із ранніх творів великого митця, в якому він вперше звернувся до місцевих національних композиційних особливостей. Стрункий силует хрестової у плані церкви із стрімко злітаючим вгору високим куполом, що завершується бароковою главкою і чотирма тонкими вежками, з усіх сторін "прочитується" на фоні неба. Храм казково гарний у панорамі київських придніпровських пагорбів. Ошатність його підкреслена багатством пластики, світлою гамою бірюзових стін, білих колон і золотих капітелей та деталей декору.
Також за проектом Растреллі в той же час у Києві споруджується Імператорський (Маріїнський, як він став називатись пізніше) палац. У первісному вигляді він не зберігся, згорів і був відбудований у стилі растреллівської архітектури.
Апогеєм барокової архітектури України є дзвіниця Дальніх печер Києво-Печерської лаври, побудована талановитим українським народним зодчим С. Ковніром, який майже протягом 60 років вів будівельні роботи у Лаврі та її володіннях. Вся архітектура дзвіниці - композиційний ефект її двох ярусів розбудовано на контрасті горизонтальних і вертикальних елементів - відзначається високим професіоналізмом. Проект дзвіниці, як вважають, належав видатному українському архітекторові І.Г. Григоровичу-Барському, багаторічному головному архітектору київського магістрату, у творчості якого особливо яскраво виявилися національні риси.