- •Наука про культуру. Визначте предмет і основні категорії культурології.
- •Поняття "культура"
- •Категорія "цінність"
- •Поняття "ідентифікація"
- •Поняття "ментальність"
- •Категорія "культурна динаміка"
- •2. Дайте визначення культури, доведіть її полісемантичність, назвіть основні структурні елементи
- •3.Розкрийте сутність основних функцій культури.
- •4. Висвітліть сутність поняття "національна культура", вкажіть її ознаки та способи оволодіння нею.
- •5. Поясніть особливості основних культурологічних концепцій українських вчених.
- •6. Охарактеризуйте основні форми культури.
- •7. Визначте джерела та історичне коріння української національної культури.
- •8. Доведіть, що сучасний український етнос типологічно неоднорідний, схарактеризуйте його частини.
- •9.Конспект
- •10. Схарактеризуйте головні досягнення Трипільської цивілізації. Визначте символічний зміст форми та орнаментації трипільського посуду.
- •11. Дайте визначення видам язичницьких вірувань. Доведіть, що раннім формам культури притаманний синкретичний характер.
- •12. Визначте логіку міфологічного мислення.
- •13. Доведіть, що епоху бронзи справедливо вважають рубежем кардинальних змін у культурі.
- •14. Визначте особливості кочових культур, що побутували на території України.
- •15. Доведіть, що вірування давніх слов'ян були політеїстичними. Розкрийте символічне значення Збруцького ідола.
- •16. Розкрийте сутність феномену двовір'я за часів Київської Русі.
- •17. Визначте значення запровадження християнства для еволюції культури східних слов'ян.
- •18. Розкрийте, якими є культурні новації доби Київської Русі.
- •19. Схарактеризуйте розвиток архітектури та мистецтва Київської Русі.
- •20. Розкажіть про перекладну, оригінальну, житійну літературу та літописання Київської Русі.
- •21. Визначте особливості розвитку писемності та освіти Київської Русі.
- •22. Формування ренесансно-гуманістичного світогляду в Україні. Видатні українські гуманісти.
- •23. Розкрийте роль Братського руху в історії української культури
- •24. Визначте особливості функціонування культури в умовах козацької державності.
- •25. Охарактеризуйте діяльність Острозького культурного осередку.
- •26. Доведіть, що Києво-Могилянська академія була колискою національної науки та професійного мистецтва.
- •27. Визначте в чому полягають особливості українського (козацького) бароко.
- •28. Розкажіть про формування української національної архітектурної школи та розвиток будівництва в добу бароко.
- •29. Розкажіть про розвиток української літератури протягом XVI – XVIII ст.
- •30. Охарактеризуйте сутність епохи Просвітництва та її особливості в Україні.
- •31. Визначте засади ідей г.С.Сковороди, їх наукове та культурологічне значення.
- •32. Розкажіть про антиукраїнську асиміляційну політику Російської й Австрійської імперій та перешкоди на шляху розвитку української культури.
- •33. Визначте основи ідейного спрямування діяльності Руської трійці, Кирило-Мефодіївського братства, діячів Харківського та Київського гуртків.
- •34. Світоглядне і культуротворче значення доробку т.Г.Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства.
- •35. Охарактеризуйте національну модель романтизму в українській культурі.
- •36. Розкажіть про особливості розвитку освіти в Україні в хіх ст.
- •37. Охарактеризуйте класичну українську літературу.
- •38. Визначте роль п.Чубинського, м.Драгоманова, п.Куліша, м.Грушевського в історії української культури.
- •39. Охарактеризуйте Львів як центр розвитку культури хіх ст.
- •40. Визначте значення поглядів і творчості і.Я.Франка для формування української культури.
- •41. Розкажіть про особливості розвитку українського театру в XVIII – XIX ст.
- •42. Охарактеризуйте імпресіонізм та символізм як інноваційні тенденції української культури.
- •43. Розкрийте зміст концепції "неовізантизму" м.Бойчука у контексті художніх пошуків українського живопису хх ст.
- •44. Поясніть роль українського модернізму в розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва.
- •45. Розкажіть про політику в сфері культури в першій чверті хх ст.
- •46. Поясніть специфіку культуро творчих процесів у період існування радянської України. Розкрийте сутність методу соціалістичного реалізму.
- •47. Поясніть фразу: "від політики "коренізації" до Розстріляного відродження".
- •48. Розкажіть про внесок л.Курбаса та о.Довженка в розвиток українського мистецтва.
- •50. Охарактеризуйте постмодерністські тенденції в українській художній культурі.
- •52. Розкрийте феномен мультикультурності українського суспільства та проблему національної ідентичності.
- •53. Визначте роль медіа середовища та інформаційних технологій у формуванні картини світу особистості.
- •54. Дайте характеристику культури мережевого спілкування.
- •55. Визначте основні проблеми, що постали перед українською культурою в роки розбудови незалежної держави.
- •57. У чому полягає виключне значення Києво-Печерської лаври в історії української культури.
- •59. Охарактеризуйте меценатську діяльність як ментальний вимір української моральної культури.
- •60. Пригадайте основні етапи розвитку українського друкарства.
25. Охарактеризуйте діяльність Острозького культурного осередку.
на межі ХVI — XVIIст. під впливом гуманістичних та реформаційних ідей українці почали поволі «європеїзуватися», виникла потреба у створенні культурно-освітніх осередків нового типу, що відповідали б оновленому світоглядові суспільства. Тоді було створено навчальні заклади, які ґрунтувалисяна поєднанні вітчизняного і європейського досвіду. Серед них найбільшим та найвпливовішим був Острозький культурно-освітній центр.
Перші спроби в розбудові найвищого типу школи – академії – були зроблені князем Костянтином Острозьким ще в ті часи, коли почали було з’являтися перші гімназії. 1576 року князь заснував культурно-освітній центр у місті Острог. Цей осередок складався не лише з Острозької колегії (академії), а й містив у собі друкарню, яку певний час очолював першодрукар Іван Федоров, та науково-літературний гурток.
Еталоном якісної освіти засновник центру вважав європейську модель (з тих часів, до речі, мало що змінилося, адже і нині освіта за кордоном, зокрема в Західній Європі, вважається дуже престижною). Тому послуговувалися в Острозькій академії «імпортною» системою «Семи вільних мистецтв», яка складалася з двох частин – тривіуму та квадріуму. Перша включала в себе такі дисципліни як граматика, риторика, діалектика, а друга ґрунтувалася на вивченні арифметики, геометрії, музики та астрономії. Також в Острозькому навчальному закладі вивчалися старослов’янська, грецька та латинська мови, причому першим двом уваги приділялося значно більше.
Окрім надання якісної освіти, осередок став відомим ще й виданням Острозької Біблії – першого повного українського перекладу біблійних текстів. Її видавці створили філософсько-філологічну концепцію, сутність якої полягала у звеличенні старослов’янської мови як основи православної віри. Отож, Острозький культурно-освітній центр став інноваційним закладом, хоча деякі історики, наприклад, Іван Крип’якевич, вважають, що Острозька школа «була звичайною гімназією».
Найвагомішим виявився внесок у справу відродження української культурної самобутності Острозького культурно-освітнього осередку. До вченого гуртка, заснованого 1576 р. князем Костянтином Острозьким, входили люди різного походження — греки, поляки, білоруси. Тут працювали Кирило Лукаріс, Ян Лятос, Андрій Римша, Симон Пекалід, Никифор Парасхез, а також українські діячі — Герасим і Мелетій Смотрицькі, Клирик Острозький, Василь Суразький, Христофор Філалет, Дем'ян Наливайко. До осередку, крім ученого гуртка, належала колегія — перша спроба створення школи вищого типу в східних слов'ян, а також друкарня, де працював Іван Федоров. Із діяльністю Острозького осередку пов'язаний важливий етап у розвитку української духовної культури. Намагаючись зберегти культурну ідентичність, діячі осередку перекладали Священні тексти і публікували власні твори слов'янською мовою, відстоювали православний релігійний обряд, започаткували полемічну літературу. Вони вивчали і переосмислювали передусім духовну спадщину Київської Русі, надбання греко-візан-тійської книжності, а також літературу, пов'язану з другим південнослов'янським впливом. Найактивніша ідеологічна діяльність центру розгорнулася в період підготовки Берестейської унії на початку XVII ст. Тоді з'явилася низка талановитих праць, що обґрунтовували ідейні, догматичні й політичні позиції острозьких діячів: Острозька біблія (1581 р.) з передмовою першого ректора колегії Герасима Смотрицького, його "Ключ царства небесного" (1587 р.), "Отпис на лист... отца Іпатія" Клирика Острозького, його ж "Історія о лістрікійском, т.е. о разбойническом Ферарском илі Флорентийском синоде", "О единой істинной православной вірі" (1588 р.) Василя Суразького та ін. На початку XVII ст. активніше пропагувалася сформована в Острозі у 90-х роках XVI ст. філософсько-філологічна концепція; були написані поетичні твори з гуманістичним змістом, що прославляли земні подвиги людини, розроблена власна система віршування (Д.Наливайко, С.Пекалід), опубліковано кілька збірників моральних сентенцій ("Дерманська Бджола", книга Василія Великого "Про піст" тощо). В колегії особлива увага при європейській системі навчання (trivium — граматика, риторика, діалектика та quadrivium — арифметика, геометрія, музика й астрономія) приділялася мовам, насамперед старослов'янській і грецькій, а латинській, як мові середньовічної науки, — значно менше. Випускник колегії Мелетій Смотрицький створив першу граматику старослов'янської мови (1619 p.), яка стала зразком для всіх слов'ян.