Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод посібник СС IV семестр анатомія.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
29.65 Mб
Скачать

Загальний план будови трубчастих органів

Оболонки стінки

Якими тканинами утворені

Слизова і підслизова оболонки

Епітеліальна тканина. Багато дрібних залоз, які виробляють і виділяють у порожнину каналу травні соки і слиз, має складчасту поверхню.

М’язова оболонка

Утворена двома шарами гладеньких м’язів, волокна розташовані вздовж каналу, у внутрішньому – кільцеподібно. Завдяки хвилеподібним скороченням (перистальтика) їжа просувається вздовж травного каналу.

Циркулярні м’язи в певних місцях потовщуються і формують м’язи – стискачі - сфінктери

Зовнішня оболонка

Сполучна тканина.

Т равна система є відкритою біологічною системою, яка здійснює прийом їжі, механічне, хімічне та ферментативне перетворення її, всмоктування продуктів розщеплення, а також виведення залишків їжі, що не перетравилися. Таким чином відбувається травлення, яке забезпечує організм енергетичними та пластичними речовинами.

Органи травної системи об’єднані в єдиний морфо функціональний комплекс, який називають травним каналом.

Важливу функцію відіграють і травні залози.

Загальний план травної системи:

  1. – привушна залоза;

  2. – зуби;

  3. – порожнина рота;

  4. – глотка;

  5. – язик;

  6. – під’язикова залоза;

  7. – під нижньощелепна залоза;

  8. – стравохід;

  9. – шлунок;

  10. – печінка;

  11. – загальна жовчна протока;

  12. – стискач (сфінктер) воротаря; 20. висхідна ободова кишка

  13. – жовчний міхур; 21. низхідна ободова кишка

  14. – підшлункова залоза; 22. поперечна ободова кишка

  15. – дванадцятипала кишка; 23. ілєоцекальний клапан

  16. – вигин дванадцятипалої кишки; 24. сліпа кишка

  17. – лівий вигин ободової кишки; 25. апендикс

  18. – правий вигин ободової кишки; 26. клубова кишка

  19. – порожня кишка; 27. сигмовидна ободова кишка

Травна система

Травний канал

Травні залози

Черевною порожниною називають вмістилище для внутрішніх органів, яке обмежене:

  • Зверху – діафрагмою;

  • Знизу – умовною площиною, яку проводять через пограничну лінію таза;

  • Спереду – прямими м’язами живота та широкими сухожилковими утвореннями зовнішнього косого, внутрішнього косого та поперечного м’язів живота;

  • З боків – бічною групою м’язів живота;

  • Ззаду – поперековим відділом хребтового стовпа, квадратними м’язами попереку та клубово-поперековими м’язами.

Органи черевної порожнини:

З середини черевна порожнина вистелена серозною оболонкою – очеревиною.

Листки очеревини:

Анатомічна частина

Особливості будови

Зображення

Порожнина рота

Cavitas oris

Початок травної системи

Обмежена:

  • знизу –

  • зверху –

  • з боків –

  • попереду –

  • позаду –

Органи ротової порожнини:

1 9

2 10

3 11

4 12

5 13

6 14

7 15

8

Вирізняють присінок і власне ротову порожнину.

Присінок рота (vestibulum oris)

Обмежений зовні – , зсередини – .

Сполучається з власне ротовою порожниною через щілину між верхніми та нижніми зубами. Вхід до присінку обмежений ротовою щілиною, яка обмежена губами.

Верхня і нижня губа (labium superius et inferius)

Основа губ утворена коловим м’язом рота. Зовні вкриті шкірою, на краю шкіра переходить у слизову оболонку (проміжна частина). Слизова переходить на альвеолярні відростки щелепи, щільно зростається, утворює ясна. По серединній лінії – вуздечка верхньої та нижньої губи (frenulum labi superioris et frenulum labi inferioris). Губи з кожного боку переходять одна в одну в кутах рота – губна комісура – спайки губ.

Щоки (buccas)

В товщі – щічний м’яз

Ззовні вкриті шкірою

Зсередини вистелені слизовою оболонкою

Між шкірою та м’язом – жирове тіло щоки, дуже розвинене у дітей (допомагає при смоктанні)

Зуби (dentes)

Розміщені в зубних альвеолах верхньої та нижньої щелепи по верхньому краю ясен. Не пов’язані з м’язами. Нерухомо з’єднані з альвеолами своїми коренями – вколачування.

Функції:

Частини:

1. 6.

2. 7.

3. 8.

4. 9.

5. 10.

6.

Коронка (corona dentis)

Виступає над яснами.

Вирізняють поверхні:

Корінь (radix dentis)

Шийка зуба (cervix dentis)

Дентин (dentinum)

Формує основну масу зуба, розміщений навколо порожнини зуба.

Коронка зверху вкрита емаллю, а корінь – цементом.

Зуби різняться за формою і розміром, що пов’язано з пристосуванням зубів до обробки їжі:

  • Різці dentes incisive

  • Ікла dentes canini

  • Малі корінні (премоляри) dentes premolarеs

  • Великі корінні (моляри) - dentes molarеs

Зубна формула записується у вигляді цифрового ряда:

Дорослі діти

Перші зуби з’являються у дітей 5-7 місяців, в 2-2,5 роки їх 20 – це молочні зуби. В 5-7 років починають змінюватись на постійні до 14 років. Остання пара зубів (зуби мудрості) у людини з’являється до 25 років. Разом 32 зуби.

Язик (Lingua)

М’язовий орган, бере участь у перемішуванні їжі в ротовій порожнині, актах ковтання, артикуляції, містить смакові рецептори. Розміщений на дні ротової порожнини, при зімкнутих губах займає майже всю порожнину.

Язик представляє собою сплощене тіло овально – витягнутої форми.

Частини:

1 9

2 10

3 11

4 12

5 13

6 14

7 15

8

Язик утворений м’язами вкритими слизовою оболонкою. На спинці, краях, верхівці язика розміщуються сосочки, які надають язику бархатистий вигляд:

  • Нитковидні сосочки

  • Грибовидні сосочки –

  • Жолобуваті (оточені волом) –

  • Листовидні –

Корінь язика немає сосочків, під епітелієм – лімфовузлики. Скупчення лімфовузликів формують язиковий мигдалик.

Слизова оболонка нижньої поверхні

Позаду від сосочка – поздовжні під’язикова складка – тут залягає одно імення залоза.

М’язи язика

Дві групи:

1.

2.

Піднебіння

Palatum

Утворює верхню стінку ротової порожнини, поділяється на тверде ат м’яке піднебіння. Слизова оболонка щільно зростається з твердим піднебінням, позаду продовжується на м’яке піднебіння

Тверде піднебіння Palatum durum

М’яке піднебіння Palatum molle

Дві дужки:

1.

2.

Зів

Fauces

М’яке піднебіння бере участь в утворенні отвору, яке сполучає ротову порожнину с глоткою – зів. Звужена частина – перешийок зіву. Обмежений вгорі м’яким піднебінням, по боках піднебінними дужками, внизу – коренем язика.

Глотка

Pharynx

Непарний орган розміщений в ділянці голови та шиї, є частиною травної та дихальної системи. Воронкоподібна трубка прикріплена до основи черепа. На рівні 6-7 шийного хребця переходить у стравохід.

1 7

2 8

3 9

4 10

5 11

6 -

Частини:

  • Носова (носоглотка)

  • Ротова (ротоглотка)

  • Гортанна (гортаноглотка)

Містить скупчення лімфоїдної тканини, яка формує мигдалики при вході в горло і утворюють майже повне кільце (Пирогова - Вальдейєра)

    • Глотковий – один

    • Трубні – два

    • Піднебінні – два

    • Язиковий – один

Основа стінки – фіброзна пластина зовні вкрита м’язами, а зсередини слизовою оболонкою.

М’язи:

  • Поздовжні – піднімають горло

    • Шило – глотковий

    • Піднебінно – глотковий

  • Циркулярні – стискачі:

    • Верхній

    • Середній

    • Нижній – при їх скорочення харчова грудка проштовхується до стравоходу

Зовні вкрита сполучною тканиною - адвентицією

1 - хоани;

2 – латеральний криловидний м’яз;

3 – м’яз - підіймач піднебінної завіски;

4 – м’яз – натягач піднебінної завіски;

5 – шило глотковий м’яз;

6 – шилопід’язиковий м’яз;

7 – медіальний криловидний м’яз;

8 – двочеревний м’яз;

9 – піднебінний язичок;

10 – корінь язика;

11 - надгортанник;

12 – піднебінно – глотковий м’яз;

13 – косий черпало видний м’яз;

14 – поперечний черпало видний м’яз;

15 – задній перстнечерпаловидний м’яз;

16 – перстневидний хрящ

Стравохід

Oesophagus

Вузька довга трубка, 25см, з’єднує глотку із шлунком.

Починається на рівні 6-7 шийного хребця до 11 грудного.

Відділи:

  • Шийний

  • Грудний

  • Черевний

Анатомічні звуження:

    • На початку

    • На рівні розгалуження трахеї (4 грудний хребець)

    • При переході через діафрагму.

Вигини:

      • У шийному відділі вліво

      • Поступово вирівнюється

      • На рівні п’ятого грудного хребця йде по серединній лінії

      • Знову вліво

      • При переході через діафрагму

Стінки:

        • Слизова – утворює поздовжні складки

        • Підслизова основа

        • М’язова: зовнішні поздовжні, внутрішні – циркулярні, у верхній третині – посмуговані, у нижній – гладенькі.

        • Сполучнотканина

Шлунок

Ventriculus, gaster

Розширена частина травного каналу. Розміщується у верхньому поверсі черевної порожнини – в надчеревній та лівій підреберній ділянках. Має форму гачка. Розміри у новонародженого – 5см, у дорослого – 25см, не постійна.

Стінки:

Кривини:

Частини:

1

2

3

4

5

Шари:

  • Слизова з підслизовою основою – утворює складки, між складками – підвищення – шлункові поля в яких розташовані ямки куди відкриваються протоки залоз. Залози:

                  • Власні –

                  • Кардіальна і пілоричні –

М’язова оболонка:

  • зовнішній шар –

лежить інтраперітоніально

тонка кишка

intestinum tenue

найдовший відділ травного тракту розміщена між шлунком та товстою кишкою. У тонкому кишечнику відбувається травлення і всмоктування. Довжина 2,2 -4,4м (у трупа 6-8м – внаслідок розслаблення м’язів).

Верхня межа - приватник шлунка, нижня – ілєоцекальний клапан у місці впадіння у сліпу кишку

Відділи:

дванадцятипала кишка duodenum

початковий відділ тонкої кишки. Довжина 17-21см (у трупа – 25-30см). Починається від приватника і далі підковоподібно огинає головку підшлункової залози.

Виділяють частини:

ДПК брижів не має. Розміщується екстраперітонеально. Початковий і кінцевий відділи ДПК (ампула) вкриті очеревиною з усіх боків.

На внутрішній поверхні добре помітні кругові складки (висота 8мм), характерні для всієї тонкої кишки, а також поздовжні складки, які утворюються в початковому відділі та в ампулі. Крім того поздовжня складка ДПК розміщується на медіальній стінці низхідної частини. В нижньому відділі складки є великий сосочок ДПК, куди відкриваються загальним отвором загальна жовчна протока і протока підшлункової залози. Вище від великого сосочка – малий сосочок ДПК на якому знаходиться отвір додаткової протоки ДПК. В порожнину ДПК відкриваються дуоденальні залози. Вони розміщуються в підслизовій основі ДПК.

Слизова оболонка кишки має бархатний вигляд внаслідок наявності в ній численних ворсинок.

  • 1 –

  • 2 –

  • 3 –

Вони являють собою вирости слизової оболонки, в центрі яких знаходиться лімфатичний синус, а по периферії – кровоносні капіляри й окремі гладкі м’язові клітини.

Порожня кишка yeyunum,

розміщується безпосередньо після ДПК

клубова кишка ileum,

продовження порожньої, впадає в сліпу кишку в ділянці правої поздовжньої ямки.

Порожня і клубова кишки розміщуються інтраперітоніально.

М’язова оболонка містить зовнішній прокольний та внутрішній круговий шари. В місці впадіння клубової кишки в сліпу є потовщення колового м’язового шару.

Серед епітеліальних клітин, що вкривають слизову оболонку тонкої кишки, у великій кількості зустрічаються бокаловидні клітини, які виділяють слиз (одноклітинні залози). По всій поверхні слизової оболонки між ворсинками відкриваються численні кишкові залози – виділяють кишковий сік.

Товста кишка

Intestinum crassum

Розміщена за тонкою кишкою і є кінцевим відділом травної системи. В ній закінчуються процеси травлення, формуються і виводяться через задній прохід назовні калові маси. В товстому кишечнику виділяють:

довжина 1-1,65м. діаметр 5-8см, у кінцевому відділі приблизно 4см.

Відмінності:

  • на зовнішній поверхні кишки видно три поздовжні тяжі – стрічки ободової кишки. Кожна з цих стрічок має ширину приблизно 1см і власну назву: брижова стрічка taenia mesocolica відповідає місту прикріплення товстої кишки до задньої черевної стінки; сальникова стрічка taenia omentalis, розміщена на передній поверхні поперечної ободової кишки, де до неї прикріплюється сальник; вільна стрічка taenia libera на передніх (вільних) поверхнях висхідної та низхідної ободової кишки.

  • Між стрічка ободової кишки розміщені чисельні випинання стінки товстої кишки – гаустри, відділені одна від одної глибокими борознами, що надає гофрований вид контурам товстої кишки. Гаустри утворюються внаслідок невідповідності довжини стрічок та ділянок ободової кишки між стрічками.

  • На зовнішній поверхні товстої кишки вздовж вільної та сальникової стрічок розміщуються пальцевидні випини серозної оболонки, що містять жирову тканину – сальникові відростки, довжина яких сягає 4-5см

Сліпа кишка caecum

Розміщена в правій клубовій ямці, інтраперітонеальне положення. Довжина 6-8см, діаметр сягає 7-7,5см. На її задньомедіальній поверхні знизу сходяться в одній точці стрічки ободової кишки. В цьому місці відходить червоподібний відросток (аппендиск) appendix vermiformis – виріст сліпої кишки, довжина 2-20см (в середньому 8,6см), діаметр=0,5 – 1,0см, розміщений інтраперітонеально. Розміщення відростка залежить від його довжини і місця положення сліпої кишки. В основному розміщений у правій клубовій ямці, але може бути вище або нижче. Напрямок може бути низхідним, латеральним, висхідним (позаду сліпої кишки).

  • 1 –

  • 2 –

  • 3 –

  • 4 –

  • 5 –

  • 6 –

  • 7 –

  • 8 –

Перехід клубової кишки в сліпу – , представляє собою розміщену майже горизонтально щілину, від обмежену зверху та знизу двома складками які вдаються в порожнину сліпої кишки і утворюють ілеоцекальний клапан (баугінієва заслонка). Спереду і позаду складки клапана сходяться і утворюють вуздечку ілеоцекального клапана. Біля вхаду у порожнину апендикса – півмісяцеві складочки

Висхідна ободова кишка colon ascendens, є продовженням сліпої кишки вгору. Розміщується

Розміщена мезоперітонеально.

Поперечна ободова кишка colon transversum,

Займає інтраперітоніальне положення.

Низхідна ободова кишка colon descendens,

Сигмовидна ободова кишка colon sigmoideum,

Будова стінки ободової кишки:

До середини від серозної оболонки розміщується м’язова оболонка, зовнішній поздовжній шар якої утворює три широких пучка – стрічки, а коловий прошарок розподілений по всій довжині рівномірно дещо потовщуючись у основі пів місяцевих складок.

Добре розвинена слизова та підслизова оболонки. Ворсинок немає. Є півмісяцеві складки, які розміщуються в три ряди (між стрічками) і відповідають межам між гаустрами. В слизовій оболонці багато трубчастих кишкових залоз і бокаловидних клітин. В стінці червоподібного відростку – групові лімфоїдні вузлики.

Пряма кишка rectum, кінцева частина товстої кишки, в ній накопичуються, а потім виводяться з організму калові маси. Розміщена в порожнині малого тазу. Довжина 15см, діаметр 2,5 – 7,5см.

Утворює два вигини в сагітальній площині:

1 –

2 –

3 –

4 –

5 –

6 –

7 –

частина прямої кишки, що розміщена у порожнині малого тазу утворює розширення – ампулу прямої кишки, далі більш вузька частина – анальний канал, знизу якого – отвір, що відкривається назовні – задній прохід.

В ділянці ампули утворюються три поперечних складки, а в ділянці анального каналу 6-10 постійних поздовжніх складок, що розширюються донизу – анальні стовпи, між якими розміщені заглиблення – анальні пазухи.

Простір між пазухами і анальним отвором має назву гемороїдальної зони.

М’язова оболонка складається з поздовжнього і поперечного шарів. Поперечний шар в ділянці анального каналу утворює внутрішній (мимовільний) сфінктер заднього проходу, його висота 2-3см.

Зовні навколо анального отвору формується зовнішній (залежить від нашої волі) сфінктер заднього проходу, розміщений безпосередньо під шкірою і входить до складу діафрагми тазу.

У верхній частині пряма кишка з усіх сторін вкрита очеревиною, в середній – з трьох і в нижній – зовсім виходить за межі порожнини очеревини