- •Загальна анатомія серцево-судинної системи
- •Анатомія серця
- •Клапанний апарат серця та великих судин, його значення
- •Кровопостачання серця. Вени серця.
- •Проекція меж та клапанів серця на передню стінку грудної клітки
- •В елике, мале та серцеве коло кровообігу та їх значення
- •Артерії великого кола кровообігу. Аорта, її відділи, гілки відділів
- •Артерії нижніх кінцівок
- •Лекція №2 тема: анатомія венозних судин та лімфатичної системи
- •Система верхньої порожнистої вени: голови та шиї, вени верхніх кінцівок, вени грудної клітки
- •Система нижньої порожнистої вени: вени черевної порожнини, вени нижнії кінцівок
- •Загальна характеристика лімфатичної системи
- •Класифікація лімфоїдних органів: первинні лімфатичні органи, вторинні лімфатичні органи
- •Лімфатичні судини: будова, топографія, значення
- •Лімфатичні вузли: будова, топографія, значення
- •Шляхи відтоку лімфи
- •Лімфа: її склад, функції
- •Лекція №3 тема: анатомія травної системи
- •Значення травної системи. Класифікація нутрощів: трубчасті, паренхіматозні органи. Загальний план будови стінки трубчастих органів. Поняття «сфінктер», сфінктери травної системи
- •Загальний план будови трубчастих органів
- •Травні залози
- •Лекція №4 тема: анатомія дихальної системи
- •Лекція №5 тема: анатомія сечової і статевої систем
- •Статеві системи
- •Лекція №6 тема: анатомія ендокринної системи
Загальний план будови трубчастих органів
Оболонки стінки |
Якими тканинами утворені |
Слизова і підслизова оболонки |
Епітеліальна тканина. Багато дрібних залоз, які виробляють і виділяють у порожнину каналу травні соки і слиз, має складчасту поверхню.
|
М’язова оболонка |
Утворена двома шарами гладеньких м’язів, волокна розташовані вздовж каналу, у внутрішньому – кільцеподібно. Завдяки хвилеподібним скороченням (перистальтика) їжа просувається вздовж травного каналу. Циркулярні м’язи в певних місцях потовщуються і формують м’язи – стискачі - сфінктери |
Зовнішня оболонка |
Сполучна тканина. |
Т
равна
система є відкритою біологічною системою,
яка здійснює прийом їжі, механічне,
хімічне та ферментативне перетворення
її, всмоктування продуктів розщеплення,
а також виведення залишків їжі, що не
перетравилися. Таким чином відбувається
травлення, яке забезпечує організм
енергетичними та пластичними речовинами.
Органи травної системи об’єднані в єдиний морфо функціональний комплекс, який називають травним каналом.
Важливу функцію відіграють і травні залози.
Загальний план травної системи:
– привушна залоза;
– зуби;
– порожнина рота;
– глотка;
– язик;
– під’язикова залоза;
– під нижньощелепна залоза;
– стравохід;
– шлунок;
– печінка;
– загальна жовчна протока;
– стискач (сфінктер) воротаря; 20. висхідна ободова кишка
– жовчний міхур; 21. низхідна ободова кишка
– підшлункова залоза; 22. поперечна ободова кишка
– дванадцятипала кишка; 23. ілєоцекальний клапан
– вигин дванадцятипалої кишки; 24. сліпа кишка
– лівий вигин ободової кишки; 25. апендикс
– правий вигин ободової кишки; 26. клубова кишка
– порожня кишка; 27. сигмовидна ободова кишка
Травна система |
|
Травний канал |
Травні залози |
|
|
Черевною порожниною називають вмістилище для внутрішніх органів, яке обмежене:
Зверху – діафрагмою;
Знизу – умовною площиною, яку проводять через пограничну лінію таза;
Спереду – прямими м’язами живота та широкими сухожилковими утвореннями зовнішнього косого, внутрішнього косого та поперечного м’язів живота;
З боків – бічною групою м’язів живота;
Ззаду – поперековим відділом хребтового стовпа, квадратними м’язами попереку та клубово-поперековими м’язами.
Органи черевної порожнини:
З середини черевна порожнина вистелена серозною оболонкою – очеревиною.
Листки очеревини:
Анатомічна частина |
Особливості будови |
Зображення |
Порожнина рота Cavitas oris
|
Початок травної системи Обмежена:
Органи ротової порожнини: 1 9 2 10 3 11 4 12 5 13 6 14 7 15 8 Вирізняють присінок і власне ротову порожнину. Присінок рота (vestibulum oris) Обмежений зовні – , зсередини – . Сполучається з власне ротовою порожниною через щілину між верхніми та нижніми зубами. Вхід до присінку обмежений ротовою щілиною, яка обмежена губами. Верхня і нижня губа (labium superius et inferius) Основа губ утворена коловим м’язом рота. Зовні вкриті шкірою, на краю шкіра переходить у слизову оболонку (проміжна частина). Слизова переходить на альвеолярні відростки щелепи, щільно зростається, утворює ясна. По серединній лінії – вуздечка верхньої та нижньої губи (frenulum labi superioris et frenulum labi inferioris). Губи з кожного боку переходять одна в одну в кутах рота – губна комісура – спайки губ. |
|
Щоки (buccas)
|
В товщі – щічний м’яз Ззовні вкриті шкірою Зсередини вистелені слизовою оболонкою Між шкірою та м’язом – жирове тіло щоки, дуже розвинене у дітей (допомагає при смоктанні) |
|
Зуби (dentes)
|
Розміщені в зубних альвеолах верхньої та нижньої щелепи по верхньому краю ясен. Не пов’язані з м’язами. Нерухомо з’єднані з альвеолами своїми коренями – вколачування. Функції: Частини: 1. 6. 2. 7. 3. 8. 4. 9. 5. 10. 6. Коронка (corona dentis) Виступає над яснами. Вирізняють поверхні: Корінь (radix dentis)
Шийка зуба (cervix dentis)
Дентин (dentinum) Формує основну масу зуба, розміщений навколо порожнини зуба. Коронка зверху вкрита емаллю, а корінь – цементом. Зуби різняться за формою і розміром, що пов’язано з пристосуванням зубів до обробки їжі:
Зубна формула записується у вигляді цифрового ряда:
Дорослі діти Перші зуби з’являються у дітей 5-7 місяців, в 2-2,5 роки їх 20 – це молочні зуби. В 5-7 років починають змінюватись на постійні до 14 років. Остання пара зубів (зуби мудрості) у людини з’являється до 25 років. Разом 32 зуби. |
|
Язик (Lingua)
|
М’язовий орган, бере участь у перемішуванні їжі в ротовій порожнині, актах ковтання, артикуляції, містить смакові рецептори. Розміщений на дні ротової порожнини, при зімкнутих губах займає майже всю порожнину. Язик представляє собою сплощене тіло овально – витягнутої форми. Частини: 1 9 2 10 3 11 4 12 5 13 6 14 7 15 8 Язик утворений м’язами вкритими слизовою оболонкою. На спинці, краях, верхівці язика розміщуються сосочки, які надають язику бархатистий вигляд:
Корінь язика немає сосочків, під епітелієм – лімфовузлики. Скупчення лімфовузликів формують язиковий мигдалик. Слизова оболонка нижньої поверхні
Позаду від сосочка – поздовжні під’язикова складка – тут залягає одно імення залоза. М’язи язика Дві групи: 1.
2.
|
|
Піднебіння Palatum
|
Утворює верхню стінку ротової порожнини, поділяється на тверде ат м’яке піднебіння. Слизова оболонка щільно зростається з твердим піднебінням, позаду продовжується на м’яке піднебіння Тверде піднебіння Palatum durum
М’яке піднебіння Palatum molle
Дві дужки: 1.
2.
|
|
Зів Fauces
|
М’яке піднебіння бере участь в утворенні отвору, яке сполучає ротову порожнину с глоткою – зів. Звужена частина – перешийок зіву. Обмежений вгорі м’яким піднебінням, по боках піднебінними дужками, внизу – коренем язика.
|
|
Глотка Pharynx
|
Непарний орган розміщений в ділянці голови та шиї, є частиною травної та дихальної системи. Воронкоподібна трубка прикріплена до основи черепа. На рівні 6-7 шийного хребця переходить у стравохід. 1 7 2 8 3 9 4 10 5 11 6 - Частини:
Містить скупчення лімфоїдної тканини, яка формує мигдалики при вході в горло і утворюють майже повне кільце (Пирогова - Вальдейєра)
Основа стінки – фіброзна пластина зовні вкрита м’язами, а зсередини слизовою оболонкою. М’язи:
Зовні вкрита сполучною тканиною - адвентицією 1 - хоани; 2 – латеральний криловидний м’яз; 3 – м’яз - підіймач піднебінної завіски; 4 – м’яз – натягач піднебінної завіски; 5 – шило глотковий м’яз; 6 – шилопід’язиковий м’яз; 7 – медіальний криловидний м’яз; 8 – двочеревний м’яз; 9 – піднебінний язичок; 10 – корінь язика; 11 - надгортанник; 12 – піднебінно – глотковий м’яз; 13 – косий черпало видний м’яз; 14 – поперечний черпало видний м’яз; 15 – задній перстнечерпаловидний м’яз; 16 – перстневидний хрящ |
|
Стравохід Oesophagus
|
Вузька довга трубка, 25см, з’єднує глотку із шлунком. Починається на рівні 6-7 шийного хребця до 11 грудного. Відділи:
Анатомічні звуження:
Вигини:
Стінки:
|
|
Шлунок Ventriculus, gaster
|
Розширена частина травного каналу. Розміщується у верхньому поверсі черевної порожнини – в надчеревній та лівій підреберній ділянках. Має форму гачка. Розміри у новонародженого – 5см, у дорослого – 25см, не постійна. Стінки: Кривини: Частини:
1 2 3 4 5 Шари:
М’язова оболонка:
лежить інтраперітоніально
|
|
тонка кишка intestinum tenue
|
найдовший відділ травного тракту розміщена між шлунком та товстою кишкою. У тонкому кишечнику відбувається травлення і всмоктування. Довжина 2,2 -4,4м (у трупа 6-8м – внаслідок розслаблення м’язів). Верхня межа - приватник шлунка, нижня – ілєоцекальний клапан у місці впадіння у сліпу кишку Відділи:
дванадцятипала кишка duodenum початковий відділ тонкої кишки. Довжина 17-21см (у трупа – 25-30см). Починається від приватника і далі підковоподібно огинає головку підшлункової залози. Виділяють частини:
ДПК брижів не має. Розміщується екстраперітонеально. Початковий і кінцевий відділи ДПК (ампула) вкриті очеревиною з усіх боків. На внутрішній поверхні добре помітні кругові складки (висота 8мм), характерні для всієї тонкої кишки, а також поздовжні складки, які утворюються в початковому відділі та в ампулі. Крім того поздовжня складка ДПК розміщується на медіальній стінці низхідної частини. В нижньому відділі складки є великий сосочок ДПК, куди відкриваються загальним отвором загальна жовчна протока і протока підшлункової залози. Вище від великого сосочка – малий сосочок ДПК на якому знаходиться отвір додаткової протоки ДПК. В порожнину ДПК відкриваються дуоденальні залози. Вони розміщуються в підслизовій основі ДПК.
Слизова оболонка кишки має бархатний вигляд внаслідок наявності в ній численних ворсинок.
Вони являють собою вирости слизової оболонки, в центрі яких знаходиться лімфатичний синус, а по периферії – кровоносні капіляри й окремі гладкі м’язові клітини. Порожня кишка yeyunum, розміщується безпосередньо після ДПК клубова кишка ileum, продовження порожньої, впадає в сліпу кишку в ділянці правої поздовжньої ямки. Порожня і клубова кишки розміщуються інтраперітоніально. М’язова оболонка містить зовнішній прокольний та внутрішній круговий шари. В місці впадіння клубової кишки в сліпу є потовщення колового м’язового шару. Серед епітеліальних клітин, що вкривають слизову оболонку тонкої кишки, у великій кількості зустрічаються бокаловидні клітини, які виділяють слиз (одноклітинні залози). По всій поверхні слизової оболонки між ворсинками відкриваються численні кишкові залози – виділяють кишковий сік.
|
|
Товста кишка Intestinum crassum
|
Розміщена за тонкою кишкою і є кінцевим відділом травної системи. В ній закінчуються процеси травлення, формуються і виводяться через задній прохід назовні калові маси. В товстому кишечнику виділяють: довжина 1-1,65м. діаметр 5-8см, у кінцевому відділі приблизно 4см. Відмінності:
Сліпа кишка caecum Розміщена в правій клубовій ямці, інтраперітонеальне положення. Довжина 6-8см, діаметр сягає 7-7,5см. На її задньомедіальній поверхні знизу сходяться в одній точці стрічки ободової кишки. В цьому місці відходить червоподібний відросток (аппендиск) appendix vermiformis – виріст сліпої кишки, довжина 2-20см (в середньому 8,6см), діаметр=0,5 – 1,0см, розміщений інтраперітонеально. Розміщення відростка залежить від його довжини і місця положення сліпої кишки. В основному розміщений у правій клубовій ямці, але може бути вище або нижче. Напрямок може бути низхідним, латеральним, висхідним (позаду сліпої кишки).
Перехід клубової кишки в сліпу – , представляє собою розміщену майже горизонтально щілину, від обмежену зверху та знизу двома складками які вдаються в порожнину сліпої кишки і утворюють ілеоцекальний клапан (баугінієва заслонка). Спереду і позаду складки клапана сходяться і утворюють вуздечку ілеоцекального клапана. Біля вхаду у порожнину апендикса – півмісяцеві складочки
Висхідна ободова кишка colon ascendens, є продовженням сліпої кишки вгору. Розміщується Розміщена мезоперітонеально.
Поперечна ободова кишка colon transversum,
Займає інтраперітоніальне положення.
Низхідна ободова кишка colon descendens,
Сигмовидна ободова кишка colon sigmoideum,
Будова стінки ободової кишки: До середини від серозної оболонки розміщується м’язова оболонка, зовнішній поздовжній шар якої утворює три широких пучка – стрічки, а коловий прошарок розподілений по всій довжині рівномірно дещо потовщуючись у основі пів місяцевих складок. Добре розвинена слизова та підслизова оболонки. Ворсинок немає. Є півмісяцеві складки, які розміщуються в три ряди (між стрічками) і відповідають межам між гаустрами. В слизовій оболонці багато трубчастих кишкових залоз і бокаловидних клітин. В стінці червоподібного відростку – групові лімфоїдні вузлики.
Пряма кишка rectum, кінцева частина товстої кишки, в ній накопичуються, а потім виводяться з організму калові маси. Розміщена в порожнині малого тазу. Довжина 15см, діаметр 2,5 – 7,5см. Утворює два вигини в сагітальній площині:
1 – 2 – 3 – 4 – 5 – 6 – 7 –
частина прямої кишки, що розміщена у порожнині малого тазу утворює розширення – ампулу прямої кишки, далі більш вузька частина – анальний канал, знизу якого – отвір, що відкривається назовні – задній прохід. В ділянці ампули утворюються три поперечних складки, а в ділянці анального каналу 6-10 постійних поздовжніх складок, що розширюються донизу – анальні стовпи, між якими розміщені заглиблення – анальні пазухи. Простір між пазухами і анальним отвором має назву гемороїдальної зони. М’язова оболонка складається з поздовжнього і поперечного шарів. Поперечний шар в ділянці анального каналу утворює внутрішній (мимовільний) сфінктер заднього проходу, його висота 2-3см. Зовні навколо анального отвору формується зовнішній (залежить від нашої волі) сфінктер заднього проходу, розміщений безпосередньо під шкірою і входить до складу діафрагми тазу. У верхній частині пряма кишка з усіх сторін вкрита очеревиною, в середній – з трьох і в нижній – зовсім виходить за межі порожнини очеревини |
|
