42. Поняття і структура страхового тарифу.

Страховий тариф відіграє роль якісного чинника при обчисленні страхової премії.

Страховий тариф – це ставка страхової премії з одиниці страхової премії або з вартості обєкта страхування (тобто з повної страхової суми) за визначений період страхування.

1. ставка премії з одиниці страхової суми:

 встановлюється у вартісному вираженні (у гривнях чи копійках з кожної тисячі або сотні страхової суми). Щоб знайти повну страхову премію, потрібно ставку в гривнях і копійках помножити на кількість сотень або тисяч у складі страхової суми (наприклад, 2 грн. З кожної сотні);

2. ставка премії з вартості обєкта страхування:виражається у відсотках (наприклад, 5%).

В обовязкових видах страхування максимальний розмір страхових торифів встановлюється відповідними законодавчими актами; в дабровільних видах страхування страхові тарифи розробляються страховиками.

Структура страхового тарифа (тарииф-брутто):

▪ тариф-нетто

– забезпечує виплати страхових сум і страхового відшкодування, а також формування страхових ресурсів;

▪ навантаження

– витрати на проведення страхування

– прибуток

43. Призначення нетто-ставки і навантаження у страховому тарифі.

Нетто-ставка - основна частина тарифної ставки страхової, призначена для формування страхових фондів і виплат страхового відшкодування у майновому страхуванні та страхових сум у особистому страхуванні. Нетто-ставка виражає ціну страхового ризику: пожежі, повені, вибуху і т.д.

Навантаження до нетто-ставки повинно бути достатнім для покриття слідуючих накладних витрат страховика:

- оплати праці співробітників страхової організації;

- затрат на рекламу;

- адміністративно-господарських витрат (оренда приміщення, плата за комунальні послуги, тощо);

- оплата послуг підприємств зв’язку;

- відрахування в резервні та інші фонди Обсяг навантаження повинен бути достатнім і для формування прибутку страховика.

У світовій практиці витрати на ведення справи підрозділяються на організаційні, аквізиційна, інкасаційні, ліквідаційні, управлінські та ін У актуарних розрахунках уточнюється розмір витрат за окремими видами страхування; в рамках кожного виду страхування - за окремим групам з урахуванням їх характеру.

Формування страхового продукту. Розмір тарифної ставки (нетто-ставки) відображає ту міру ризику, яку представляє собою даний застрахований об'єкт для страховика. Кількісною оцінкою цього ризику є ймовірна вартість (математичне очікування) виплати за даним договором.

44. Особливості побудови страхового тарифу в загальному страхуванні.

Договори загального страхування характеризуються відносно коротким терміном дії договору — від кількох днів до одного року. Ця особливість визначає характерні особливості розрахунку страхових тарифів за такими договорами:

обчислюється розмір лише разової страхової премії;

не враховується можливий інвестиційний прибуток від розміщення тимчасово вільних коштів страхових резервів із цих видів страхування.

При розрахунку нетто-премії за договорами загального страхування вважають, що розмір N разової нетто-премії виражає еквівалентність зобов’язань страховика та страхувальників і пропорційна до страхової суми S:

N=T*S, де коефіцієнт пропорційності Т називають нетто-тарифом, або нетто-ставкою.

Брутто-премія B, або просто страхова премія, пропорційна нетто-премії N:

B=α*N

де коефіцієнт пропорційності α (α > 1) містить частку f навантаження (адміністративні витрати, комісійні, плановий прибуток страховика) і визначається співвідношенням

Для визначення структури нетто-тарифу за договором загального страхування розглянемо гіпотетичний випадок, коли відома вся необхідна для розрахунків інформація.