32. Еволюція страхування в незалежній Україні.

На початку 90-х років усунення монополії держави і поява недержавних страхових компаній створили необхідну базу для організації ринкових відносин у страховій діяльності й передумови формування страхового ринку України.

Перший спеціальний нормативний акт, що регламентує страхування, був прийнятий в 1993 році - Декрет Кабінету Міністрів "Про страхування”. В 1993 році - створено державну структуру у сфері регулювання страхового ринку – Укрстрахнагляд.

В першій половині 90-х років відбувалося бурхливе зростання кількості страхових компаній в Україні. У 1994 році у країні було зареєстровано 700 страхових компаній. Проте в 1995—1997 роках спостерігався значний спад активності і ліквідація багатьох компаній внаслідок погіршення загальноекономічної ситуації в країні та підвищення вимог до обсягу статутного фонду, платоспроможності і резервів страхових компаній після прийняття 07 березня 1996 року Закону України «Про страхування». Законом були також підвищені вимоги до страхових резервних фондів компаній та детально урегульовані окремі види страхування. Поступово стала формуватися підзаконна нормативна база. З розвитком законодавства також почала розвиватися інфраструктура страхування. У 1997 році була створена Ліга страхових організацій. Після перереєстрації в 1997 році кількість страховиків значно зменшилась - налічувалося 220 компаній.

Наприкінці 2001 року прийнятий у новій редакції Закон України "Про страхування" встановив нові вимоги до статутних фондів страховиків у розмірі не менше 1 млн. євро для тих, хто займається ризиковими видами страхування, та 1,5 млн. євро для страховиків, які здійснюють страхування життя.

Починаючи з 2002 року спостерігається суттєве посилення конкуренції. У 2011 році Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг ліквідовано та створено Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

На початку 2008 року в Україні діє 469 страхових компаній . За підсумками 2008 року страхові компанії демонструють високі темпи зростання - сумарний статутний капітал українських страховиків щорічно зростав у середньому на 25 %.

У 2009 році зросла присутність іноземного капіталу Під час фінансової кризи в Україні загострилась конкуренція, знизились можливості щодо якісного відбору привабливих ризиків до власного страхового портфелю, що призвело до створення незбалансованого портфеля страхових компаній та зниження платоспроможності.

У 2010 році спостерігається збільшення кількості укладених договорів, страхових премій, виплат, обсягів страхових резервів. Сьогодні на страховому ринку України спостерігається тенденція оптимізації структури і управління, та переходу від докризового ажіотажного зростання і кризового падіння до фази стабілізації.

33. Поняття ризику у в страхуванні. Класифікація ризиків.

Поняття ризику пов'язане з небезпекою, невизначеністю, збитком.

В страхуванні ризик розглядають в декількох аспектах:

ризик – це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки імовірності і випадковості настання (Закон України “Про страхування ”);

ризик – це конкретний застрахований обєкт; з цієї точки зору ризик часто використовується для характеристики обєктів, що приймаються на страхування з точки зору оцінки вартості ймовірних збитків;

Частка збитків, що її зобовязаний відшкодовувати страховик, складає так званий ризик страховика; частка збитків, що не відшкодовується, залишається на ризику страхувальника. Співвідношення між ними залежить від страхової суми – вище неї страховик не відшкодовує; системи страхового захисту; франшизи.

Ризики класифікують за такими ознаками:

 за походженням (тобото залежно від причини, що їх виклакала) ризики поділяються на:

• природ­ні (мають природне походження - випадкові події та стихійні лиха);

• антропогенні(виникають лише як наслідок різноманітної господарської та науково-технічної діяльності людей).

залежно від обєкта ризики бувають:

• майнові

• особи­сті (можуть виявлятися як ризики фізичного, фізі­ологічного та соціального походження).

 за критерієм величини ризики бувають:

• катастрофічні (їх неможливо передбачити та розрахувати; характерним є різке збільшення негативних наслідків від однієї події)

• великі (менш від­чутні економічно, але виявляються з більшою закономірністю, а тому піддаються точнішому передбаченню та розрахунку)

• середні

• малі

• незначні.

Втрати при катастрофічних ризиках є найбільшими, а при незначних – най­меншими. Проте частота появи катастрофічних ризиків є набагато мен­шою, ніж звичайних чи малих.

 за критерієм можливих наслі­дків ризики можна поді­лити на:

• чисті (наслідок випадкової події завжди альтернативний: збитки або їх відсутність)

• спекулятивні (виникають, як правило, при азартних іг­рах, лотереях, які не потребують страхового захисту, бо передбачають можливість не лише втрат, а й прибутків)